МКІП презентувало національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр»
Про це сказав під час медіабранчу міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, передає кореспондент Укрінформу.
“Ми сьогодні презентуємо проєкт “Фільтр”. Це проєкт, який об’єднує зусилля і громадського сектора, і держави в напрямку медіаграмотності. Ми для себе визначили медіаграмотність і боротьбу з фейками, з дезінформацією одним із ключових напрямків роботи міністерства. Ми вважаємо, що медіаграмотність має стати наскрізною темою для багатьох органів державної влади, в тому числі ми співпрацюємо з Міністерством освіти для запровадження курсів медіаграмотності у школах і вишах”, - зазначив Ткаченко.
Він додав, що проєкт має на меті зробити медіаграмотність визначальною рисою людини майбутнього, людини сучасної, адже без навичок критичного мислення, без уміння розпізнавати фейки від того, що реально відбувається, неможливо уявити нормальну, здорову, адекватну людину сьогоднішнього дня.
Ткаченко зауважив, що в цьому сенсі роль громадських організацій і активістів є вирішальною, тому що фактично від громадського сектора цей рух розпочався, а МКІП його лише підхоплює і робить більш широким і всеосяжним. Він закликав громадськість і медіа до подальшої співпраці.
“Найголовніше, що медіаграмотність — тема, з якою громадські організації працюють дуже гарно і дуже ефективно багато років, на цей момент вперше стає темою, яка піднімається до рівня державної політики, коли держава звернула увагу і частиною своїх пріоритетів, на рівні МКІП, на рівні співпраці з іншими міністерствами, зокрема, такими, як Міністерство освіти та науки й Міністерство цифрової трансформації, визначає її як частину пріоритетів державної інформаційної політики”, - своєю чергою наголосив заступник міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко.
Він зазначив, що питання інформаційної політики, інформаційної безпеки, боротьба з дезінформацією стають для МКІП не менш важливими, ніж питання культури.
“Розвиваючи тематику критичного мислення, медіаграмотності, ми говоримо про те, що люди будуть більш захищені, будуть краще спроможні виявляти дезінформацію, правильно розуміти і сприймати повідомлення в медіа і таким чином підвищувати особисту захищеність і безпеку”, - зауважив заступник міністра.
Водночас менеджерка національного проєкту з медіаграмотності при МКІП Валерія Ковтун зауважила, що в роботі над проєктом дуже допомогло дослідження, проведене “Детектор медіа”.
“Воно показало, що насправді головна проблема не в тому, що люди недостатньо критично мислять, а в тому, що вони не розуміють, чому ця навичка нам важлива. Лише 57% вважають, що проблема дезінформації та маніпуляцій у ЗМІ є актуальною. 25% вважають, що медіа на них жодним чином не впливають. Інша проблема, з якою ми стикнулися на початку проєкту — це розуміння того, що в Україні дійсно є багато потужних громадських організацій, які вже не перший рік займаються цим питанням, і доволі успішно, але немає єдиного вектора від держави, немає системної політики. За численними міжнародними дослідженнями, ті країни, де держава взялася за це питання і допомагала громадським організаціям, медіа спрямувати свою політику в правильне русло, зараз топові в просуванні медіаграмотності”, - поінформувала Ковтун.
Вона зазначила, що проєкт “Фільтр” має на меті об’єднати і координувати зусилля держави та партнерів, щоб зробити медіаграмотність невід’ємною навичкою сучасних українців.
“Наша мета до 2022 року є реалістичною і досяжною. Перша проблема — в тому, що люди не дуже розуміють необхідність підвищення медіаграмотності. Тому ми ставимо собі за мету запуск потужної інформаційної хвилі, щоб пояснити, що ця навичка важлива і що вона вже зараз може якісно змінити життя”, - наголосила Ковтун.
