Радуцький пояснив, чим нова епідеміологічна служба відрізнятиметься від старої

Про це у Телеграмі повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування, народний депутат із фракції “Слуга народу” Михайло Радуцький, передає Укрінформ.

За словами Радуцького, комісія з біобезпеки та біологічного захисту при Раді національної безпеки і оборони на засіданні у четвер, 12 серпня, обговорила законопроєкт №4142 “Про систему громадського здоров’я”, який передбачає створення нової епідеміологічної служби.

“Важливо підкреслити - мова не йде про реставрацію старої системи протиепідеміологічного нагляду. Нова служба не є контролюючим органом, який надає погодження, довідки, накладає штрафи. Ми пропонуємо замінити чиновника на фахівця, який буде генерувати інтелектуальний продукт”, - написав Радуцький.

Він зазначив, що в Україні внаслідок ліквідації санітарно-епідеміологічної служби її функції розпорошені між різними установами, а деякі взагалі втрачені.

"Пандемія довела необхідність створення окремої служби, яка б відповідала за епідеміологічний нагляд... Під час засідання комісії обговорювали питання наявності кадрів для роботи у новій (епідеміологічній — ред.) службі. МОЗ наразі працює над зміною програм у медичних навчальних закладах, незабаром з’являться спеціальності за напрямком епідеміологія. Вже зараз у міністерства є деякі успіхи із залученням спеціалістів. В цьому році 48 випускники медичних вишів пішли на інтернатуру за спеціальністю “епідеміологія”, - написав парламентарій.

Він зазначив, що проєкт закону розроблений Комітетом ВР питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування спільно з Міністерством охорони здоров’я. “У лютому Верховна Рада підтримала документ у першому читанні. До другого надійшли 829 правок. На даний час ми завершуємо опрацювання пропозицій та готуємо законопроєкт до другого читання”, - додав Радуцький.

Депутат також поінформував, що законопроєктом №4142 пропонується створити повноцінну епідеміологічну службу за прикладом аналогічних установ у Франції та Словаччини. До її складу увійдуть 25 регіональних Центрів контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ). За словами Радуцького, такі центри займатимуться дослідницькою та аналітичною роботою, розробкою державних програм з боротьби із захворюваннями та іншими біологічними загрозами, прогнозуванням ризиків та реагуванням на спалахи інфекційних хвороб.

“Де-юре з 1 липня МОЗ вже створив регіональні центри, але для того, щоб мережа нормально запрацювала, потрібно ухвалити законопроєкт № 4142. Формування нової служби – це одна з умов Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Україна, зокрема, зобов’язалась створити систему моніторингу та нагляду за захворюваннями. А потім інтегрувати національну систему до загальноєвропейської”, - пояснив народний депутат.

Окрім цього, він розповів, що відповідна законодавча ініціатива передбачає розподіл функцій між Міністерством охорони здоров’я, Центром громадського здоров’я та Центром контролю та профілактики хвороб. Зокрема, МОЗ схвалюватиме підготовлений ЦГЗ щорічний звіт про стан здоров’я населення та епідеміологічну ситуацію, розроблятиме національні програми у сфері громадського здоров’я, координуватиме заходи із реагування на надзвичайні ситуації, затверджуватиме порядки, норми, стандарти щодо небезпечних чинників. ЦГЗ буде вести реєстри захворювання, розроблятиме та подаватиме до МОЗ середньострокову програму розвитку систему громадського здоров’я, аналізуватиме ефективність функціонування системи громадського здоров’я на національному рівні та подаватиме звіти. ЦКПХ проводитиме розслідування спалахів хвороб, збір та управління даних до інформаційного фонду громадського здоров’я, промоцію здорового способу життя, розроблятиме та впроваджуватиме регіональні програми.

Як повідомлялося, у травні 2017 року Кабінет Міністрів ліквідував Державну санітарно-епідеміологічну службу.