Чи справді в Україні зникнуть дуби і чим це загрожує?

ВВС опублікувало нещодавно текст, який не передрукували лише ліниві. Йшлося про те, що останні дослідження вчених пророкують:  мінімум 30 відсотків усіх видів дерев у світі  знаходяться під загрозою зникнення. 

Ці дані у своєму звіті надала лондонська благодійна організація Botanic Gardens Conservation International (BGCI). За словами експертів, на планеті можуть зникнути 17 500 видів дерев, що вдвічі перевищує кількість ссавців, птахів, земноводних і рептилій, яким також загрожує вимирання. Серед  дерев, з якими людству загрожує прощання  назавжди - дуби, магнолії і ще деякі тропічні види.

Враховуючи роль, яку відіграють дерева в забезпеченні середовища проживання для тварин і рослин, у тому ж уповільненні зміни клімату внаслідок поглинання вуглецю, інформація приголомшлива. Для України це особливо стосується дубів, які здавалися символом здоров’я та довголіття.

То які ж причини такої біди? Наскільки це відповідає дійсності? З таким питанням ми звернулися до фахівця - завідувача відділу дендрології Національного ботанічного саду імені М.М. Гришка НАН України, Юрія Клименка.

У моїх знайомих років десять тому був такий випадок: під час будівельних робіт на дачі, коли розчищали територію, бульдозер вигорнув із землі паросток дубу. Хазяїн це помітив, дерево пожалів, акуратно відніс під сарайчик, щоб десь пересадити. Але, як буває, закрутився і згадав про бідолаху лише через кілька тижнів, коли вже й заморозки вночі почалися. Але він  все ж таки вирішив посадити дубок, хоча вже й не вірив в удачу. А дуб той, уявіть собі, вкоренився, весною, як належить – зазеленів, а зараз уже й обігнав зростом хазяїна ділянки. Тобто сильне це дерево, живуче, одним словом – дуб. Та й що стосується «південних» магнолій,  їх зараз вирощують не лише в ботсадах, а й перші-ліпші любителі на своїх дачах – і це у наших широтах, де все ж таки бувають ще морози. Отже, й це дерево теж – не із слабких. Чому ж має щось трапитися саме з дубами та магноліями?

 Три основні фактори, через які зникають різні види дерев

 -  Дубку, про який ви розповіли, просто пощастило, що це трапилося з ним восени, коли він вже скинув листя, - пояснює Юрій Клименко. – Якби це було влітку, волога через листя випарувалася б, і він би загинув. А дерево це справді стійке, але має свої слабкі сторони: перші 15 років життя для нього головне – досягти корінням рівня ґрунтових вод. І в цей період йому заважає все: затемнення зверху від інших дерев, навіть трава навколо, яка вище за нього.

Але для того, щоб якісь дерева зникли як вид, мають бути доволі вагомі фактори. Наприклад, що стосується магнолії, скоріше за все в дослідженні йдеться про загрозу в ареалі її природного поширення, скажімо, через забудову прибережної зони теплих морів.

Отже, перша причина - це людська діяльність, знищення місць поширення рослин. Ми вирубуємо ліси, знищуються степи. У нас на півдні залишилося, мабуть, лише 1 відсоток від площі Степової зони повноцінних степів – у таких заповідниках, як Асканія Нова, Кам’яна Могила.  Дерев це не так стосується, звичайно, але разом зі степами було знищено місця проживання багатьох рослин, всі вони стали рідкісними.

Стосовно дубів. На території України вони займають велику площу, тому людський фактор на їхнє життя поки що не надто впливає. А от, наприклад, в Азії, де відбувається масштабна урбанізація, дубам існує реальна загроза. А ще – втрати через промислову заготівлю деревини. Скажімо, в Африці, Індокитаї, де цінні породи дерев  вирубуються заради виготовлення тих же меблів.

Є й інша причина - це завезення так званих інвазійних видів рослин, які поширюючись, витісняють місцеві види. Ну от, наприклад, у 18-19 столітті з Північної Америки до нас в Україну завезли дуб червоний. Це таке величезне дерево, яке здатне самостійно поширюватися. У нього листя значно щільніше, ніж у дубу звичайного, тому восени це листя покриває землю навкруги таким шаром, що інші рослини, той же наш звичайний дуб, не можуть крізь нього пробитися.  Світла під червоним дубом теж мало - через його щільну крону. Цей дуб зараз є всюди, і може виникнути така ситуація, що поступово він почне витісняти наш місцевий дуб, хоча це і дуже повільний процес.

А ще – «Укрінформ» цікавиться у спеціаліста - можна пригадати хрестоматійний приклад, який назвали «великим французьким псуванням вина». Це коли в другій половині XIX століття через хворобу виноградників, викликану виноградною філоксерою, була майже знищена виноробна промисловість Франції.  Хвороба була завезена з американським сортом винограду і поширилася через експерименти зі схрещуваннями.

 - Так, дуже часто діяльність людини має непередбачувані наслідки. І цей звіт, який опублікували експерти з ботаніки, і спрямований саме на те, щоб міжнародна спільнота почала вживати хоч якісь заходи.

Мені пощастило торік побувати на Галапагоських островах. Так ось, влада прийняла там дуже жорсткі рішення: щоб зупинити знищення місцевої флори і фауни, заборонили ввіз на свою територію будь-якого насіння, будь-яких рослин і тварин. А більшість тварин, яких завезли раніше, вимушені були знищити. Зокрема, кіз, кроликів, диких кішок. Бо, наприклад, там не було таких хижаків, як кішка, і птахи звикли дуже низько вити гнізда, тож коти їх спокійно ловили, і ці місцеві птахи дуже швидко просто зникли. І це, звичайно, не єдина країна, де висувають дуже жорсткі вимоги для збереження місцевих видів.

Наступний фактор - це зміна клімату, зокрема, коли підіймається температура, або ж знижується рівень ґрунтових вод. Це основна причина, вона напряму не призводить до вимирання рослин, а, так би мовити, підготовляє їх до загибелі. А в реальності вони гинуть тому, що слабшають через посуху, а потім на них нападають шкідники або хвороби. У того ж дубу їх дуже багато.

Наприклад, це борошниста роса, такий грибок, який селиться на листі і воно стає наче білим, а згодом гине. Якщо дерево заслабло, а потім пішли дощі, його можуть «вбити» навіть звичайні гриби-опеньки, які ми збираємо в лісі. Років 30 назад на півдні України і в Молдові сталося масове всихання дубів через те, що цей гриб-паразит уражав знизу стовбури дерев.

Червона книга України, як дзеркало того, що відбувається в природі

Нині в нашу Червону книгу занесено кілька десятків видів дерев та кущів. Ось найбільш показові причини, чому вони туди потрапили.

• Тис ягідний – вирубування заради цінної деревини;
• сосна модрина польська - вирубування заради цінної деревини;
• сосна кедрова – вирубка лісів, погане поновлення через розростання ялівцю;
• сосна крейдова – вирубування зрілих дерев, випасання худоби, пожежі;
• кипарисові: яловець високий – вирубування заради будівництва та виготовлення сувенірів (хто бував у Криму, мабуть, купував такі пахучі кругленькі підставки для гарячого посуду - вони зроблені з цього дерева);
• береза дніпровська – затоплення, засипання пісками, вирубування;
• береза Клокова – екологічно неадекватні лісогосподарські заходи;
• горобина берека – вирубування заради виготовлення музичних інструментів;
• дуб кошенільний (австрійський) – розчищення ділянок під сади та виноградники, витіснення більш конкурентними породами;
• вишня Клокова – занепад місць поширення ;
• верба Старке – будівництво, випас худоби, випалювання ділянок.

Прагматичне запитання: чому це так важливо? Є рослини, комахи, без яких дійсно природний ланцюжок перерветься. Найбільш поширений приклад - ті ж бджоли, які запилюють багато видів рослин. А тут щезне якась береза дніпровська, то й що? А може вона так само потрібна природі, як виявилось, що «не зайвий» в людському організмі відросток апендикса, який для медиків багатьох поколінь був лише об’єктом для хірургічного видалення? Кожен вид усього живого -  це наслідок мільйонів років еволюції. А раптом ця непримітна рослина  має якісь невиявлені ще лікарські властивості, або є умовою життя для якихось комах, ще недостатньо вивчених.  Пропаде цей вид  - пропадуть і ті істоти, які з ним пов’язані, і ті відкриття, які ще може зробити людство.

Одне із найважливіших завдань сьогодні - збереження біологічного різноманіття світу. І водночас саме в останні роки спостерігаються  надшвидкі темпи втрати біорізноманіття, стверджується в одному із останніх звітів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). І це може стати причиною і дефіциту  продовольства в майбутньому, і погіршення здоров'я планети та всіх, хто її населяє. Причини, зокрема, і в тому, що людству для простого виживання «тут і зараз»  потрібно все менше і менше різновидів тварин і рослин. Наприклад, усього три сільськогосподарські культури -  кукурудза, пшениця і рис - забезпечують майже 60 відсотків денної норми споживання. І чим це загрожує в майбутньому, ніхто ще не знає.

Лариса Гаврилова, Київ