13 вересня. Пам’ятні дати
Вибір для свята 256-го дня року пояснюється тим, що це число тісно пов'язане з комп'ютерами. Число 256 відповідає кількості чисел, які можна представити за допомогою одного байта, поширеної одиниці вимірювання обсягу даних. Також це максимальний степінь числа 2 (256=28), який не перевищує кількості днів у році.
Події дня:
13 вересня 1960 року президент CША Дуайт Ейзенхауер підписав резолюцію щодо будівництва Меморіалу Тарасові Шевченку у Вашингтоні.
До цього ініціатива Українського наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка та Українського конгресового комітету Америки була одностайно схвалена палатою представників й сенатом США. Проти будівництва категорично висловлювалися радянське посольство й представництво УРСР в ООН. Дійшло до того, що у «Washington Post» була надрукована низка замовних статей, які зображували Шевченка як ненависника католиків, православних, росіян, поляків і євреїв і водночас - «передвісника комунізму».
Відкриття меморіалу відбулося у 1964 році та було присвячено 150-річчю з дня народження Великого Кобзаря. Над пам'ятником працювали канадський скульптор українського походження Лео Мол та архітектор Радослав Жук.
На постаменті написано: «Цей монумент Тарасові Шевченку, українському поету XIX століття і борцю за незалежність України та за свободу всього людства, який під іноземною російською імперіалістичною тиранією та колоніальним правлінням звертався до Вашингтона з його «новим і праведним законом», було відкрито 27 червня 1964 року»
У цей день народилися
Семен Горук (1873-1920), військовий діяч, журналіст, отаман Легіону Українських Січових Стрільців і Української Галицької Армії.
Закінчив Львівський університет. Став одним з організаторів товариства «Сокіл» в Галичині. В роки Першої світової війни – командир сотні, з листопада 1914 року – куреня Легіону Українських Січових Стрільців. Стрілецькі військові підрозділи під командуванням Горука відзначилися в боях на горі Маківці. В листопаді 1918 входив до складу Українського Генерального Військового комісаріату, який очолив підготовку і проведення Листопадового повстання 1918 року у Львові. Семен Горук брав участь в українсько-польській війні 1918–1919 рр. і українсько-більшовицькій війні 1917–1921 рр. У квітні 1920 року був заарештований більшовиками. Загинув на Соловках.
Юлій Віраг (1880-1949), художник, реаліст, один із засновників Закарпатської школи живопису.
Народився у місті Хуст. Навчався у Мюнхенській академії мистецтв, згодом – у будапештській Школі зразкового малюнка і в академії Р. Жюльєна в Парижі. Повернувшись в Україну, виконував розписи церков, зокрема – Миколаївського монастиря на Чернечій горів Мукачеві, над якою працював 7 років.
Творчість Вірага – важливий етап в історії мистецтва Закарпаття. Він стає одним із перших художників-реалістів, хто своєю творчістю розвиває світський живопис у рідному краї. Герої портретних творів Вірага – люди з соціальних низів (плотогони, ремісники, селяни, мешканці містечок). На жаль, ґрунтовно його творчість ще не досліджена, потребують аналізу його монументальні розписи.
Віктор Палинський (1956), письменник, есеїст, мистецький аналітик, культуролог.
Народився на Львівщині. Закінчив Львівський державний університет ім. І. Франка, за фахом — філолог-україніст.
Жанр його творів критики називають химерним реалізмом.
Крім художніх творів, Віктор Палинський опублікував у періодиці та в збірках, а також і в академічних виданнях, понад 5000 літературно-критичних матеріалів, мистецьких та культурологічних есеїв, творчих портретів, гостропубліцистичних статей та інших різножанрових текстів.
У художньому доробку письменника, зокрема, прозові книги: «Канцлер своєї величності» (1999), «Єлена й антиквар» (2005), «Декілька зимових днів…» (2008), «Бібліотекар: новели й оповідання» (2013), «Час творити» (2019), «Замок Золотої Липи» (2019).
Палинський також видав кілька поетичних збірок, більша частина яких побачили світ у 90- роки, а відносно недавно вийшли «Спогадування міту» (2012) та «Ріка тече» (2017).
Руслан Кірш (1985), музикант, актор, співзасновник та соліст формації NOVA OPERA.
Народився у Києві, навчався в Київській консерваторії на диригентсько-хоровому відділі, по закінченні почав працювати у Київському національному академічному театрі оперети.
Співзасновник та соліст NOVA OPERA, яка є формацією молодих українських митців, мета якої – пошук нових шляхів розвитку музичного театру.
Основною діяльністю цього колективу є створення нових синтетичних жанрів (опера-реквієм, опера-цирк, сонОпера, жахОпера) та експерименти з нетиповими музичними та сценічними рішеннями. В репертуарі NOVA OPERA: опера-реквієм “IYOV” (на основі книги Йова), сонОпера “непрОсті” (за романом Т.Прохаська), опера-цирк «Вавилон» за участі акторів цирку та лялькарів тощо.
