Чому торгівля журналістськими посвідченнями небезпечна для всього суспільства

Проблема торгівлі журналістськими посвідченнями набуває в Україні все більшого масштабу і викликає занепокоєння медіа спільноти.

Останнім часом спостерігаємо збільшення пропозицій «отримати додаткові можливості через статус журналіста», заплативши певну суму. За гроші можна купити «імунітет журналіста», а також низку інших переваг, наприклад, отримання дозволу на зброю.

Комісія з журналістської етики послідовно й категорично виступає проти цього ганебного та небезпечного явища. Для цього КЖЕ використовує весь доступний арсенал: робить заяви, аналізує наслідки, дає відповіді на скарги, звертається за підтримкою до колег, партнерів, парламентарів та правоохоронних органів.

Однак, замість усвідомлення проблеми та пошуку шляхів її вирішення, КЖК отримує кримінальні справи проти себе та проти своїх членів, звинувачення у наклепі з боку тих, хто безсоромно торгує тим, на що не має права.

Журналісти-розслідувачі проєкту Bihus.info, усвідомлюючи суспільну значущість проблеми, провели власне розслідування «Журналістські посвідчення на продаж: 3 000 грн – і “корочка” в кишені» та переконалися на чисельних прикладах у поширеності й безкарності цього «бізнесу» в Україні.

Позицію КЖЕ щодо незаконності торгівлі прескартами підтримала Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при президентові. В своїй заяві Рада висловила підтримку Комісії та закликала Національну поліцію України невідкладно розслідувати, зокрема, дії такої організації як ВГО «Журналісти проти корупції».

ЧОМУ КЖЕ ВВАЖАЄ ЦЮ ПРОБЛЕМУ НЕБЕЗПЕЧНОЮ ТА ТАКОЮ, ЩО ВИМАГАЄ РЕАГУВАННЯ?

1. Практика продажу журналістських посвідчень особам, які не здійснюють журналістської діяльності та не дотримуються етичних норм професії, підриває довіру суспільства до журналістської роботи в цілому й до статусу журналіста, що створює загрозу вільній та професійній журналістської діяльності, а відтак – перешкоджає законному праву суспільства отримувати правдиву, об’єктивну і всебічну інформацію з якісних і професійних джерел.

2. КЖЕ отримує все більше скарг саме на дії журналістів, і дуже великий відсоток цих скарг – на дії тих, хто журналістом не є, але має фейкове посвідчення. Такі «журналісти» тероризують працівників лікарень та органів місцевої влади, вимагаючи від тих «звітувати на камеру» щодо тих чи інших службових дій та рішень. Такий терор не має нічого спільного ані з журналістикою, ані з нормами поведінки у суспільстві, відволікає працівників від основних обов'язків, може спричинювати ситуації, які загрожують іншим людям.

3. Сьогодні, коли перед Україною стоять виклики інформаційної та гібридної війни, коли багатьом не вистачає розуміння, чим відрізняється професійна журналістика від розповсюдження інформації, блогінгу, аматорства, пропаганди та маніпулювання тощо, маємо пояснити аудиторії: вона відрізняється стандартами та відповідальністю. Саме через цю величезну відповідальність журналісти отримують деякі пільги, які мають гарантувати безпеку та безперешкодний доступ до важливої інформації. Наявність журналістського посвідчення надає право на отримання травматичної зброї, на присутність на засіданнях виборчих комісій, на безперешкодне відвідування приміщень суб’єктів владних повноважень тощо.

Нещодавно на порталі Детектор медіа з’явився матеріал: «Проросійський трикстер, конспіролог і ватажок антиваксів. Хто такий Кирило Стремоусов». Серед детально описаних «діянь» героя – формування мережі «Журналісти Стремоусова». Формуючи цю мережу, Стремоусов запропонував усім охочим отримати журналістське посвідчення агенції «Таврія News». Щоби стати «кореспондентом» видання, треба просто заповнити онлайн-анкету й докласти до неї фото. Бути, власне, журналістом або хоча би блогером для цього не обов’язково. В одному з відео Стремоусов демонструє сотні готових посвідчень. За його словами, посвідчення дає своїм власникам право безперешкодно відвідувати органи влади, вести фото- і відеозйомку, а також користуватися захистом за статтею 171 кримінального кодексу та іншими статтями, які передбачають покарання за злочини проти журналістів».

4. Недобросовісні особи, які не є журналістами, проте мають таке посвідчення, часто зловживають отриманими правами. Зокрема незаконна роздача журналістських посвідчень сприяє незаконному продажу зброї та тероризму: терористи можуть купити посвідчення, безперешкодно заходити в будівлі органів влади чи інші об’єкти і створювати небезпеку для громадян.

5. Під час виборів усіх рівнів в Україні спостерігачі фіксують присутність на виборчих дільницях груп людей «спортивної статури та агресивної поведінки» з посвідченнями журналістів маловідомих видань, що втручаються в хід голосування та підрахунок голосів. Це створює проблеми для виборців та кандидатів, унеможливлює нормальне волевиявлення громадян. Позбутися присутності на дільниці таких «журналістів» дуже складно, бо їх захищає куплене фальшоване посвідчення.

ЩО ПРОПОНУЄ КОМІСІЯ З ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ЕТИКИ?

1. Об'єднати зусилля всіх відповідальних структур та громадянського суспільства навколо питання неприпустимості придбання журналістських посвідчень за гроші особами, що не є професійними журналістами, не несуть відповідальності за інформацію та не дотримуються професійних і етичних стандартів.

2. Відповідним правоохоронним органам провести моніторінг та надати інформацію щодо виданої травматичної зброї журналістам за останні роки.

3. Прийняти рішення про введення в дію, подібно багатьом демократичним країнам, «Єдиної прескарти українського журналіста».

ЧОМУ ЄДИНА ПРЕСКАРТА НЕОБХІДНА ТА ДОПОМОЖЕ РОЗВ’ЯЗАТИ ПРОБЛЕМУ ТОРГІВЛІ ПОСВІДЧЕННЯМИ ЖУРНАЛІСТА?

● Єдина прескарта – це захищений, узгоджений органами саморегуляції документ, що засвідчує професійний статус журналіста. Може видаватися як штатним, так і позаштатним журналістам.

● Єдині прескарти існують у багатьох країнах світу. Вони полегшують ідентифікацію, вважаються запорукою реального захисту професійних інтересів журналістів та фрілансерів.

● Єдина прескарта визнається всіма державними органами. Її неможливо підробити. Це допоможе вирішити проблему підробних журналістських посвідчень та зловживань.

● Створюється база даних виданих прескарт, що дозволяє отримати інформацію, чи є її власник журналістом, з яким ЗМІ співпрацює.

● Власник прескарти засвідчує, що визнає основні принципи і стандарти журналістики.

● Як видача, так і анулювання прескарти відбувається за колегіальним рішенням на основі чітких критеріїв, що засвідчує про дотримання Кодексу етики українського журналіста

ДЕЯКІ КОРИСНІ МАТЕРІАЛИ ЩОДО ТОРГІВЛІ ЖУРНАЛІСТСЬКИМИ ПОСВІДЧЕННЯМИ:

► Заява Комісії з журналістської етики «Закликаємо негайно зупинити незаконну видачу прес-карт і зловживання статусом журналіста»;
► «КЖЕ висловила публічний осуд голові «Журналістів проти корупції» та закликала припинити торгівлю посвідченнями журналіста»;
► «Рада зі свободи слова при Президентові закликає Нацполіцію вжити заходів для припинення продажу посвідчень журналіста»
► «Медіарух закликає поліцію розслідувати дії ВГО «Журналісти проти корупції» та утриматися від переслідувань активістів за коментарі в медіа»
► МВС перевірить інформацію щодо торгівлі посвідченнями з боку ВГО «Журналісти проти корупції»
► «Журналістські посвідчення на продаж: 3 000 грн – і “корочка” в кишені»

Торгівля журналістськими посвідченнями в Україні має бути заборонена так само, як і торгівля людьми.

Комісія з журналістської етики

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства