Лише кожен десятий українець вважає високою якість вітчизняної освіти
Опитування проводили Інститут соціальної та політичної психології НАПН спільно з Асоціацією політичних психологів України. Його результати є в розпорядженні Укрінформу.
На думку 51,6% опитаних, якість освіти є середньою, чверть (24,6%) вважає її низькою, і лише кожен десятий (9,7%) високо оцінює якість освіти.
Як зазначається, найгірші оцінки якості вітчизняної освіти виставили у південному регіоні України, де 37% респондентів вважають її низькою, найкращими – у центральних областях, де майже 15% опитаних відповіли, що якість вітчизняної освіти є високою.
При цьому більше третини респондентів (35,1%) тією чи іншою мірою погоджуються, що якісна освіта є доступною для всіх громадян України, а 55,5% – не погоджуються. Показово, що оцінки учнів і студентів є майже дзеркально протилежними: 50% з них вважають якісну освіту загальнодоступною для всіх в Україні і 36,8% – недоступною.
Згідно з даними моніторингу, понад 67% респондентів вважають, що українська освіта потребує реформування, і лише 12% з цим не згодні. При цьому лише чверть респондентів (25,8%) по всій країні оцінює хід реформування системи освіти цілком або скоріше позитивно; для 40,1% респондентів реальні реформи в освіті заслуговують на негативну оцінку.
Оцінки окремих нововведень в освіті істотно різняться. Найбільш схвальним нині є ставлення до профілізації старшої школи: цей аспект реформи позитивно оцінюють 71% опитаних у цілому по вибірці, 75,1% респондентів, у сім’ях яких є учні або студенти, і 86,2% працівників освіти. Негативно оцінює профілізацію кожен десятий респондент (11,7%), а серед педагогічних працівників – лише 3,4%.
До запровадження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) позитивно ставляться майже 57% респондентів, а серед членів родин цьогорічних абітурієнтів цей показник сягає 62,5%.
А от перспективу запровадження 12-річної шкільної освіти суспільство досі оцінює негативно (65,1%). Позитивно ставиться до цього нововведення лише кожен п’ятий респондент (19%). Хоча це й більше, ніж у попередні роки (12,4% у 2015 році, 16,5% – у 2018-му, 18% – у 2019-му), такий рівень підтримки є явно недостатнім для успішного запровадження 12-річки.
Автори моніторингу також зазначають, що більше половини респондентів (55,1%) не вважають себе добре поінформованими про реформи, які плануються і здійснюються сьогодні в галузі освіти. Зокрема, майже 56% респондентів не знають, у чому полягає освітня реформа, що має назву «Нова українська школа» (НУШ). Частково або повністю обізнані з цим питанням менше ніж 30% опитаних.
Лише чверть респондентів (25,7%) упевнені, що входження нашої освіти до європейського освітнього простору є надзвичайно важливим і першочерговим завданням освітньої реформи. Більше третини (36,7%) вважають це завдання важливим, але не першочерговим. І 17,3% опитаних заперечують проти інтеграції української освіти до європейського освітнього простору, оскільки вітчизняна освіта видається їм кращою за європейську.
За даними моніторингу, цілком або скоріше довіряють Міністерству освіти і науки 34% респондентів. Якщо не зважати на тимчасове зниження у 2020 році до 27,6%, такий рівень довіри до освітнього відомства можна вважати базовим, оскільки він зберігається протягом принаймні останніх п’яти років. Повністю або скоріше не довіряють міністерству 42% респондентів.
Інститут соціальної та політичної психології НАПН України спільно з Асоціацією політичних психологів України 1-10 жовтня 2021 року провели опитування в рамках щорічного моніторингу громадської думки щодо проблем освіти та заходів з її реформування.
Опитування проводилося методом інтерв’ювання, за вибіркою, що репрезентує доросле населення України віком від 18 років. Разом із генеральною сукупністю було досліджено підвибірки за окремими категоріями респондентів (педагогічні працівники, респонденти, в сім’ях яких є учні, абітурієнти або студенти), тобто був застосований принцип так званої опуклої вибірки. Було опитано 2000 респондентів у всіх регіонах України за винятком АР Крим, м. Севастополь і окупованих районів Донецької та Луганської областей. Похибка вибірки становить 3,2%.
