Затримка розвитку мови у дитини, розвитковий розлад мови чи афазія?

“Та не переймайся, що дитина ще не говорить. Он мій малий почав говорити в 4 роки”, – такі поради часто дають молодим матерям, чиї діти довго не опановують мову. Однак, не завжди “чекання” є правильним шляхом, адже у дитини може бути не затримка розвитку мови, а розвитковий розлад мови або навіть афазія. Що це за патології і як їх розрізнити?

ЗАТРИМКА РОЗВИТКУ МОВИ

Затримка розвитку мови – це розвиток мови у дитини із затримкою по відношенню до вікової норми. Це може бути затримка початку говоріння (вік, коли дитина говорить перше слово), сповільнений прогрес у розвитку мови (швидкість, з якою дитина набирає словниковий запас чи граматичні форми), або нетипова послідовність процесів розвитку мови.

Наприклад, якщо більшість дітей до кінця першого року життя можуть сказати одне слово, у півтора мають словниковий запас від 3 до 50 слів. У 3 роки цей запас вже перевищує 1000 слів, а в 4 роки ядро мови вже сформоване. У дитини ж із затримкою розвитку мови цей процес може початися пізніше або тривати довше і затягнутися до 5-6 років.

ЯКІ ФАКТОРИ МОЖУТЬ ВПЛИНУТИ НА ЗАТРИМКУ РОЗВИТКУ МОВИ?

Це:

● особисті фактори дитини;

● генетика (якщо хтось із батьків почав пізно розмовляти);

● зовнішні фактори (дитина мало спілкується, грається, бере активну участь у різних процесах);

● білінгвізм (якщо у дитини формується дві мови і більше одночасно);

У випадку білінгвізму потрібно відзначити, що він жодним чином не пригнічує розвиток дитини, а навіть з протилежністю до навпаки. Дітям, у яких формується дві мови одночасно, потрібно більше часу, щоб сформувати репрезентацію цих мов у мозку, відповідно вони починають говорити пізніше. Це означає, що білінгвізм позитивно впливає на когнітивний розвиток дитини.

● вади слуху.

Сучасні дослідження показують, що вже у третьому триместрі дитина може розрізняти мову мами від мови інших дітей. Якщо дитина народжується з порушенням слуху, то відповідно вона не чує, що до неї говорить мама, у неї не формується система мови і відповідно – вона не зможе говорити у майбутньому. Якщо дитині вчасно перевірити слух і поставити імплант, вона зможе нормально розвиватися. Тому вкрай важливо перевіряти слух у кожної новонародженої дитини.

РОЗВИТКОВИЙ РОЗЛАД МОВИ (РРМ)

На відміну від затримки розвитку мови, розвитковий розлад мови у дітей – це нетиповий процес опанування мови, що серйозно впливає на спілкування  дитини у різних ситуаціях. На відміну від затримки розвитку мови при розвитковому розладі мова або якісь її елементи не розвиваються або розвиваються із суттєвим відхиленням від норми.

Про розвитковий розлад мови можна говорити, коли це є специфічним порушенням лише мови, а загальний невербальний розвиток дитини відбувається відповідно до норми і немає неврологічних патологій (патологія розвитку мозку, травма головного мозку, інсульт, інфекційне захворювання мозку тощо).

Розвитковий розлад мови у дітей може стосуватися або труднощів розуміння мови, або продукування

Порушення розуміння мови – це коли дитина не має вад слуху, але має труднощі із розумінням, що до неї говорять. У такому разі їй також буде складно вчитися говорити, тому що процес опанування мови розпочинається зі сприйняття.

Порушення  продукування мови (говоріння) – це коли дитина нетипово для свого віку має труднощі називати предмети, граматично правильно побудувати речення або робить багато фонологічних помилок.

Процес формування мови проходить багато етапів і часто супроводжується низкою помилок.

Наприклад, перестановка складів у слові, сплутування граматичних закінчень,  підбір “своїх” слів та ін. Відповідно помилки можуть відповідати віковому розвитку дитини, але, якщо вони значно перевищують вікову норму, то це може свідчити про наявність патології.

Розвитковий розлад мови може бути важким, коли дитина взагалі не користується мовою, або специфічним для якогось компонента мови, наприклад, знаходження слів. При такій патології дитина розуміє, що їй говорять, користується жестами, може описати предмет, але має труднощі назвати його. Наприклад: на машину вона може сказати “то, чим тато їде”, але не скаже “машина”.

Хоча у розвитковому розладі мови невербальний інтелект збережений, варто пам’ятати, що мова є важливим елементом спілкування і відіграє велику роль у розвитку дитини.

Відповідно, якщо розлад мови залишиться без уваги, то у дитини не лише будуть труднощі у спілкуванні, але й через відсутність або важке ураження мови вона може набути серйозних порушень у загальному розвитку.

АФАЗІЯ У ДІТЕЙ

Ще однією причиною порушення розвитку мови у дітей може бути афазія. Афазія – це порушення мови, що виникає внаслідок ураження мовночутливих зон головного мозку.

Зазвичай це є структурна або функціональна патологія розвитку мозку, дитячий інсульт, травма, довготривала гіпоксія мозку, онкозахворювання, інфекція та ін.

Залежно від природи неврологічних порушень афазія у дітей може бути вроджена або набута у ранньому віці. Якщо афазія виникає у період до 4-5 років, що є критичним для формування основних компонентів мови, вона може серйозно вплинути на розвиток мови у дітей, а відповідно –  і їхній розвиток.

За симптомами дитяча афазія може нагадувати розвиткові розлади мови, але ключова відмінність обох порушень полягає у тому, що при розвиткових розладах мови немає неврологічних причин, як це є при афазії.

Отож мамі, син якої заговорив у чотири, пощастило, тому що в нього була затримка розвитку мови, а ось мамі іншої дитини краще звернутися до спеціаліста, щоб не втратити критичний для розвитку мови період і не залишити свою дитину без мови!

Позаяк дитина розвивається великою мірою через вербальне спілкування, порушення розвитку мови може мати негативні наслідки на загальний інтелектуальний розвиток дитини, а відповідно і її поведінку.

У таких ситуаціях батьки часто стикаються з проблемою правильного діагнозу, тому важливо вчасно і кваліфіковано проводити діагностику у дітей із затримкою розвитку мови, встановлювати причини патології. Адже як прийнято вважати у клінічній практиці: правильно поставлений діагноз – це 50% успіху терапії!

Оксана Лялька, засновниця і голова правління Українського товариства терапії мови і мовлення

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства