У дослідженнях Голодомору не має бути «конкуренції жертв» - Дробович
До цього закликав голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, відкриваючи наукову конференцію в Укрінформі “Демографічні втрати України внаслідок Голодомору: наука VS інструменталізація історії в минулому і сьогоденні“.
“Якщо ми говоримо про такі відповідальні теми, як Голодомор-геноцид, може йтися лише про роботу з фактами, архівами, доброчесну реконструкцію подій, з усними історичними свідченнями з відповідною класифікацією джерел, оцінками достовірності або вірогідності тих чи інших подій. Тим паче, не може йтися про якесь змагання за кількість жертв - так звані війни пам’яті або конкуренція жертв. Це не тільки антинауково, а й ганебно й неприпустимо. І від цього українська спільнота, держава й наука тільки програють”, - вважає Дробович.
На його думку, кількість жертв Голодомору не є “святою цифрою”, яка не може бути переглянута, якщо цьому будуть історично підтверджені дані внаслідок дискусії в науковому середовищі.
“Можуть бути переглянуті цифри, знайдені нові дані, але результати мають бути верифіковані в нормальну академічну дискусію. Неприпустимо, коли якась група чи спільнота каже, мовляв, це питання не можна дискутувати та святотатством є сумніватися в якихось цифрах. Не існує святих цифр і непогрішимих істин”, - наголосив Дробович.
На його переконання, у дослідженнях теми Голодомору не повинно бути цілі довести ту чи іншу кількість жертв, але встановити всю правду про ті трагічні події.
“Ми як українське суспільство не повинні боротися за цифри жертв геноциду. Це не є тема, мета і завдання. Ми маємо боротися за правду, вона і так складна. Докопатися до історичних фактів, першоджерел надзвичайно складно, особливо в тих умовах, коли ці джерела приховані й поховані”, - зазначив Дробович.
У фокусі уваги дводенної наукової конференції, яка розпочалась в Укрінформі – комплексний аналіз феномену інструменталізації історії в питанні обрахування та оцінок демографічних втрат України внаслідок Голодомору, пошук шляхів консолідації академічного середовища, влади та суспільства в підтримці та популяризації наукового знання про Голодомор – геноцид українського народу, осмисленні його уроків.
