«Заморожені» санкції, російські фейки про «маніяків» та крижані дощі - публікації тижня
Україна – не Боснія, або «Мінськ» треба змінювати, щоб не було «Дейтона»
Демарш парламенту сербської частини Боснії і Герцеговини, що 10 грудня ухвалив декларацію, в якій фактично прописаний механізм виходу Республіки Сербської з федерації, вже спричинив ефект гранати, що детонувала. На це обурилися у Вашингтоні, почалися нудота та головний біль у Брюсселі, зацікавлено підняли очі у Анкарі, рішуче занепокоїлися у Загребі, а от у Белграді та Москві – зраділи: перші – емоційно-відверто, другі – підступно-зловтішно. Навіть оця проста географія емоцій доводить: нове загострення ситуації на Балканах може дорого коштувати не тільки конкретній державі, не тільки регіонові, а реально – безпеці усієї Європи. Старий вислів Бісмарка про «порохову діжку континенту» не переставав бути актуальним – і от знову той самий «балканський вузол» закручується навколо шиї нового покоління політиків та й просто людей. Які висновки робити треба Україні, нашій дипломатії та суспільству з цієї історії? Адже вона має для нас дуже важливе значення.
***
Нова військова агресія РФ: як Україна готується дати збройну відсіч
Після розмови Джо Байдена з Владіміром Путіним воєнно-стратегічна обстановка довкола України залишається напруженою. У Міноборони запевняють, що ЗСУ готові до всіх можливих сценаріїв наступу Росії. Не сумніваємося, що військове керівництво держави адекватно реагує на ймовірні загрози, що несе РФ. Втім, українському суспільству все ж хочеться знати трохи більше за «ми готові до будь-якого розвитку». Отже, з несекретного – як триває підготовка української оборони?
***
Всеволод Князєв, голова Верховного Суду: Позови щодо оскарження санкцій РНБО фактично заморожені
Новий голова Верховного Суду Всеволод Князєв став до роботи на посаді 1 грудня. У цей же день ВС виступив із досить різкою заявою про тиск на суд у відповідь на пост у Фейсбуці прессекретаря Президента Сергія Никифорова. Як зізнається новий голова, текст заяви готувався за його участі. У інтерв’ю Укрінформу Князєв розмірковує, чому у влади сформувалася специфічна культура спілкування з судами, і відповідає на запитання, що треба з цим робити. Голова ВС також розповів, про що говорив із Зеленським, яким бачить вирішення “квартирного питання” суддів ВС, чому призупинений розгляд справ стосовно оскарження санкційних списків РНБО і як ставиться до ліквідації ОАСК.
***
Юзівка між фейками і правдою газової незалежності України
Коли йдеться про видобуток газу на Донбасі, Росія, зазвичай – цілком байдужа до питань збереження довкілля, раптово демонструє загострене екологічне мислення. І починає лякати усілякими катастрофами. Ціль у цих страшилок одна – зберегти залежність України від російських енергоресурсів. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки розбирає і спростовує російські «газові» міфи, зокрема про сланцевий газ, «екоцид», хімію для видобутку газу, що «вбиває все живе навколо».
***
«Епос про «М.К.У.», або Як ФСБ шукає привід для нападу на Україну
Російські ЗМІ посилюють кампанію нагнітання істерії щодо України. ФСБ повідомила про затримання у 37 регіонах РФ 106 прибічників неонацистського угруповання "М.К.У.", нібито створеного під керівництвом спецслужб України. Цікаво, що російські медіа, які розганяли цю інформацію, практично ніде не дають розшифровки абревіатури угруповання, а вона того варта: «Маньяки. Культ убийства». Вже з самої назви випливає, що група створювалася не цілком психічно здоровими людьми, а взяти участь в організації з такою назвою навряд чи зважиться будь-яка притомна людина. Однак тероризм, підготовка масових убивств, неонацизм – такі звинувачення на Заході прийнято, принаймні, автоматично не відкидати. Певний розрахунок, мабуть, пропагада Кремля робила й на це...
***
Крижаний дощ – це тепер назавжди?
У грудні нас «порадував» крижаний дощ. Як це? Це буває, коли біля землі температура повітря нижча 0°C, а в зоні утворення дощу – вища цієї позначки. І краплі дощу швидко замерзають – на деревах, дротах, землі, асфальті… В Києві зупинялися тролейбуси, та й взагалі транспорту було непереливки, не кажучи вже про пішоходів. Найгірше – щось подібне стало повторюватися надто часто, ледве не щозими. То що, крижані дощі – це віднині наша сумна реальність? І які ще неприємні природні явища стали нашими постійними подразниками? Укрінформ дізнавався у спеціалістів-кліматологів, які ще неприємні сюрпризи підготувала для нас природа і чому.
***
Есма Аджієва, голова громадської організації «Алєм»: Орнаментом Орьнек ми можемо виразити пам'ять про своїх маму – в образі троянди, і батька – в образі тополі
Кримськотатарський елемент Орьнек за поданням України включили до репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Громадська організація «Алєм» зробила для цього велику роботу, пов'язану з популяризацією Орьнека в Україні й у світі. Про те, з чого все починалося, якою була мета і скільки часу зайняв весь процес від підготовки досьє до ухвалення рішення ЮНЕСКО, в інтерв’ю Укрінформу розказала голова громадської організації «Алем» Есма Аджієва.
***
Максимум мотивації, мінімум поезії. Які книги купували українці в 2021 році?
Укрінформ часто публікує різноманітні книжкові топи, регулярно знайомить із літературними новинками видавництв та дає рекомендації від редакції чи відомих особистостей: що почитати. Це цікава, корисна і важлива, на наш погляд, інформація. Але, що насправді читають українці? Перевірити це достеменно – складно. Хоча, якщо вони все ж купують певні книги, то напевно й читають саме їх. Тож, якими є результати експрес-дослідження українського книжкового ринку? Яких книг українці найбільше купили цього року?
Іще більше публікацій читайте тут, а всі інтерв’ю - за цим лінком.
