Четверо прем’єрів у Києві, «війна матрьошок» та Олімпіада - публікації тижня
Ердоган у Києві: Стамбул замість Мінська, байрактари і вільна торгівля
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган приїхав в Україну 3 лютого - саме цього дня 30 років тому були встановлені дипвідносини між двома країнами. Під час візиту Україна й Туреччина підписали угоду про зону вільної торгівлі, підготовка до якої тривала майже десять років. Що дає Україні ЗВТ із Туреччиною? Про економіку, виробництво Байрактарів, пропозицію Ердогана щодо посередництва між Україною і РФ - у публікації Укрінформу.
***
Візити Джонсона і Моравецького в Київ: поки без альянсу «трьох», але й не з голими руками
Історична подія: цього тижня одночасно з візитами в Україну прибули прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон і глава уряду Польщі Матеуш Моравецький. Ми сподівалися почути перше офіційне оголошення про створення нового малого альянсу трьох країн Україна-Польща-Британія, та не склалося… МЗС України уточнило, що оголошення альянсу переноситься на пізніше, але він точно буде створений. Поки деталей про майбутній блок мало. З того, що на сьогодні відомо – британсько-польсько-українська співпраця щонайперше матиме оборонний характер, як от вироблення спільної стратегії безпеки та запобігання загрозам. А далі – може охопити ще й економічний, соціальний та культурний сектори. Укрінформ поцікавився в експертів-міжнародників, що є важливим за підсумками обох візитів і на які ключові моменти варто звернути увагу?
***
Надати зброю чи умиротворювати агресора? Парламент Нідерландів дебатував про ситуацію в Україні
Під час зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявляв, що подальша агресія Росії проти України матиме серйозні наслідки. Під час дебатів у парламенті партія Рютте і “зелені” виступили за жорсткі дії, соціалісти й ультраправі - за мир з Росією. Загалом, на дебатах були порушені багато питань. Чого саме потребує Україна? Чи можуть Нідерланди надати це? І якщо ні, то чи доречно розглядати фінансову підтримку України? Чи можливо подолати загрозу на українському кордоні дипломатичним шляхом? Що казали в парламенті нідерландські політики й урядовці - читайте в публікації Укрінформу.
***
«Війна матрьошок»: для чого Росії газова криза?
Оксфордський інститут енергетичних досліджень дійшов висновку, що штучну газову кризу в Європі спровокувала Росія. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки аналізує причини, якими могла керуватися РФ, і пояснює, чому Москва думає, що затягує “газовий зашморг” на шиї Європи та України, а насправді затягує його на собі.
***
Насправді в Україні це ніколи не припинялося. Російсько-українська кібервійна, якщо йти з 2014 року, може мати свої періоди, гарячі фази, особливості (росіяни часто атакували на якісь державні свята), паузи. Кібератака, яка відбулася з 13 на 14 січня, особлива тим, що це – перша настільки масштабна операція вже за часів нової влади. Зрештою, це був хоч і дорогий, але оптимальний спосіб нагадати топчиновникам те, що вже десять років закріплено у документах НАТО: кіберпростір – новий простір бойових дій. Остання атака - наче пробний камінь наших можливостей на тлі розмов про ймовірний наступ Кремля. Неофіційно, в соцмережах, дискусіях професійної спільноти не виникає сумнівів у “російському” походженні атаки. Сьогодні, коли робота вебресурсів відновлена, Укрінформ обговорює кібернапад із заступником голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України з питань цифрових трансформацій і цифровізації Віктором Жорою.
***
В історії України були і свої драми, і величні хай не століття, але десятиріччя. І, напевно, нинішній інтерес українців до історіі - прояв здорової "маятникової" реакції, коли із забуття та з-під заборон у наші голови та свідомість повертаються історичні сюжети про самих себе. Журналістка Укрінформу поговорила з істориком, провідним науковим співробітником Інституту історії НАНУ Борисом Черкасом - про українське Середньовіччя, найменш вивчений період України-Руси. І ця розмова дає шанс із подивом запитати: невже настільки фантастичні сюжети та великі битви відбувалися на наших землях?
***
Зимові ігри у Пекіні: тут виступлять олімпійці-2022
4 лютого у столиці Китаю відбулася урочиста церемонія відкриття XXIV зимових Олімпійських ігор-2022, у яких понад 4 тисячі спортсменів з 95-ти країн виступлять у 15-ти видах спорту і розіграють 109 комплектів нагород. На Олімпіаді та Паралімпіаді-2022 планується задіяти 25 стадіонів, які розташовані у китайській столиці, а також у Яньцині (передмісті Пекіна) та місті Чжанцзякоу. Укрінформ пропонує ознайомитися з основними аренами пекінських Ігор.
***
400 кілометрів сам на сам із зимовими Карпатами
Волонтерка, боєць добровольчого підрозділу Аліна Косовська проходить соло-трек найдовшим Закарпатським туристичним шляхом. У разі успіху Аліна стане першою людиною, що здолала весь цей маршрут у зимовому соло-поході. Досі цього не робив ніхто, усі попередні спроби закінчувалися невдало. Утім, Аліною уже зараз захоплюється суспільство, кожного її фотозвіту, допису у Фейсбуці чи відео на каналі в YouTube чекають із нетерпінням та стежать за просуванням волонтерки засніженими зимовими Карпатами. Усі етапи своєї мандрівки на маршруті Аліна Косовська детально та поетапно описує, ділиться досвідом, здобутками та факапами, розповіла вона багато цікавого й Укрінформу.
Іще більше публікацій читайте тут, а всі інтерв’ю - за цим лінком.
