Університети війни: як українським студентам продовжити навчання

Чернівецький національний університет імені Федьковича знають навіть ті, хто тут не навчався. Його центральний корпус, колишня Резиденція митрополитів Буковини й Далмації, входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і вражає туристів своєю витонченою архітектурою.

Та на наших зустрічах із ректором цього університету ми розмовляємо не про архітектуру і не про туризм. Наше завдання – в прямому сенсі врятувати українську вищу освіту. І університети відносно спокійної Західної України мають зіграти в цьому важливу роль.

Харків, Маріуполь, Суми, Херсон – це не лише великі українські міста, а й великі університетські центри. Тому кожна російська ракета, що прилітає в навчальний корпус чи гуртожиток, наносить удар по системі вищої освіти України.

Влада докладає величезних зусиль, аби рятувати студентів та викладачів з прифронтових міст. Але після цього постає інша проблема: як відновити навчальний процес в евакуації?

Перший спосіб – перевезти виш на більш безпечний захід України. Ще зі шкільного курсу історії ми пам’ятаємо про масову евакуацію заводів під час Другої Світової.

Успішний кейс вже маємо: Державний біотехнологічний університет переїхав з Харкова до Закарпаття. Цьому сприяв голова вченої ради цього університету, народний депутат Андрій Одарченко.

За ініціативи мого колеги по фракції наказом міністра освіти на баланс університету було передано частину майна освітніх закладів Ужгорода та Мукачева. На разі триває евакуація та розміщення працівників університету. Команда також шукає можливості для евакуації студентів, що проживали у зруйнованих гуртожитках.

Але забезпечити переїзд не так легко. Робота потребує ледь не цілодобової координації великої кількості людей: місцевої влади, керівництва університету, членів Уряду, народних депутатів, волонтерів. До того ж, найменший обласний центр України фізично не вмістить усі виші з міста-мільйонника.

Тому є легший спосіб. Українські виші пропонують студентам-переселенцям долучатися до онлайн-навчання. Для цього треба заповнити онлайн-форму в одному з вишів, розташованих у відносно спокійних містах.

При цьому студент харківського вишу формально не стає студентом чернівецького. Здобуті результати навчання потім перезарахують у вашому рідном» закладі вищої освіти.

Вибрати виш можна з наведеного списку. Разом із Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) ми працюємо з кожним зі згаданих університетів. А також йде робота з розширення цього списку.

Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» – https://forms.office.com/r/KLkWMPrdLt

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника https://pnu.edu.ua/student-registration/

Луцький національний технічний університет – https://forms.gle/ABTYJhqXQGgwxZZ17

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка – https://forms.gle/ymKk6qQ7cjCoNQdE8

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича – https://bit.ly/3JJ5cTP

Буковинський медичний університет – https://forms.gle/Ucsyr5xHmLPURW1L6

Мукачівський державний університет – https://forms.office.com/r/k7PuXQ5mjb

Львівська політехніка – попередня онлайн-реєстрація https://bit.ly/3IJeii5,

перелік необхідних документів https://bit.ly/3is77QE

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара – форма реєстрації https://bit.ly/3ulacHs, розклад і перелік освітніх програм https://bit.ly/3IuRdPV

За два роки пандемії коронавірусу ми вже звикли до «дистанційки», тому проблем виникнути не повинно. Залишається питання окремих дисциплін, як неможливо вивчити на відстані. Наприклад, студенти-хіміки мають проводити досліди в лабораторіях. Для цього ми розробляємо механізм змішаної форми навчання, коли студенти іноді все ж будуть «фізично» приїздити до навчальних корпусів.

Ну а майбутніх студентів хочу заспокоїти: вступну кампанію цього року ніхто не скасовує. Так, цього року нам не вдасться провести ЗНО. Але Комітет з питань освіти і науки разом з Міністерством освіти і науки розробляє прозорий і зрозумілий механізм вступу до закладів вищої освіти цього року. Незабаром ми дамо абітурієнтам чіткий план дій.

Наше головне завдання – зберегти інтелектуальний потенціал України. І я впевнена, що ми з цим завданням впораємося.

Юлія Гришина, народний депутат

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства