Як війна витіснила пандемію: цифр по Україні немає, але хвороба не зникла

Через війну питання пандемії стало не те що другорядним – про нього забули, наче. Принаймні на рівні українського війська та громадян. Статистики й регулярних  новин про коронавірус тепер годі й шукати. Хіба що на Суспільному знаходимо свіжі новини: станом на 26 березня зафіксовано 163 випадки захворювання на Полтавщині й 134 на Миколаївщині. Також 26 березня стало відомо, що 27 березня з «червоної» зони карантину вийшла Закарпатська, Івано-Франківська, Луганська, Рівненська та Хмельницька області. За інформацією Віктора Ляшка, станом на 22 березня в лікарнях України перебуває понад 4 тисячі хворих на коронавірус. Втім, і такі новини ще не означають, що хвороба зникла зовсім.

Насправді, знати ситуацію із захворюваністю важливо хоча б тому, що зараз багато людей змушені переховуватись в укриттях або переміщуватись в інші, більш безпечні регіони, створюючи скупчення і погіршуючи епідеміологічні очікування. І, звісно, під час війни більшість з нас забуває про карантинні обмеження, що може призвести до спалахів різних інфекційних захворювань, а не лише коронавірусу.

Укрінформ спробував розібратись, якою зараз є епідеміологічна ситуація в країні.

Контролювати коронавірус в усіх регіонах поки неможливо

Наталія Виноград, експертка Всесвітньої організації охорони здоров’я з реагування на епідемічні загрози та Міністерства охорони здоров'я України з епідеміології,  підтверджує, що через війну стежити за ситуацією з коронавірусом надзвичайно складно, адже : «Як ви розумієте, практично половина держави не може дати адекватну відповідь, скільки, хто і як хворіє. Призупинена й верифікація, тобто лабораторна діагностика. А у нас вимагається, щоб був лабораторно підтверджений випадок», - каже Наталія Виноград.

Ситуацію зі статистикою прокоментувала Ольга Кобевко, лікарка-інфекціоністка ОКНП «Чернівецької обласної клінічної лікарні». За її словами, погана поінформованість громадян у епідеміологічній ситуації пов’язана із неналагодженою роботою Міністерства охорони здоров’я та Національної служби здоров’я України: «У західних областях медики й дотепер фіксують коронавірус, роблять статистику, працюють в осередках, але МОЗ та НСЗУ абсолютно на це не звертають. Так, у нас тут дуже велике скупчення людей. Переселенці не можуть прослідкувати за станом свого здоров’я, бо постійно в дорозі, вириваються із зон бойових дій, для них узагалі здоров’я не в пріоритеті. Такі люди й потрапляють на стаціонар. З цим проблем немає, нікому в лікуванні не відмовляємо, щоб не було спалахів у місцях їх перебування, наприклад у гуртожитках і школах.

Проблема в іншому. Хворі переселенці приїжджають з осередків, де сімейний лікар недоступний навіть в телефонному режимі, але від НСЗУ немає роз’яснень, як працювати з такими пацієнтами з точки зору бюрократії і як це буде оплачуватись. «З 2014-го року війна, а вони, здається, тільки зараз почали думати, що ж робити», - жаліється Ольга Кобевко.

Укрінформ спробував зателефонувати на гарячу лінію НСЗУ. З приводу вказівок про лікування переселенців та оплату за це лікарям -  диспетчерка відповіла: «Незважаючи на те, що люди є переселенцями чи не мають декларації, їх обов’язково мають прийняти. Якщо лікар відмовляється – звертатись на гарячу лінію МОЗ. Що ж до оплати праці - інформацію щодо звітів поки отримують за минулий місяць».

Детальнішу інформацію з питання про оплату праці лікарям під час дії воєнного стану можна дізнатись із Постанови КМУ від 20 березня №325. Зокрема йдеться про те, що на період дії воєнного стану вимоги Порядку опублікування відомостей з електронної системи охорони здоров’я Національною службою здоров’я, затвердженому цією постановою, не застосовуються.  Також нам пояснили, що коли пацієнт не має доступу до запису на прийом, до сімейного лікаря, він має право звернутись у найближчий заклад до чергового лікаря. За Наказом КМУ від 28 лютого №388, якщо лікар не має доступу до електронної системи, щоб виписати електронне направлення, він може виписувати паперове направлення.

З приводу ситуації в країні щодо корона вірусу, на гарячій лінії МОЗ нам повідомили, що у зв’язку з воєнним станом в Україні статистика по COVID-19 не ведеться. Щодо ведення статистики у регіонах диспетчер відповіла: «Можливо, у деяких областях в департаменті охорони здоров’я є якась додаткова статистика, але в загальному по Україні статистики немає».

І хоч дізнатись статистику хворих за добу у більшості областей країни неможливо, у Західній Україні випадки коронавірусу продовжують фіксувати: «В області ми, практикуючі медики, ведемо чітку статистику: звідки люди, кільки днів хворіють, вакциновані чи ні. В середньому за добу у відділенні перебувають 13-15 людей. Що робиться в країні, не знаємо, бо, на жаль, злагодженої роботи досі немає», - каже Ольга Кобевко.

Хвороба злякалась війни, але тяжкі випадки все ж фіксують

Попри те, що зафіксованих випадків коронавірусу поменшало, хвороба, звісно, не зникла.  Ольга Кобевко пояснює позитивну епідеміологічну ситуацію впливом стресу на людей: «З тих пацієнтів, які зараз, можу сказати, що вони не є такими складними, як раніше. Скоріш за все, через викид великої кількості гормонів, у зв’язку з цими подіями, перебіг коронавірусу не такий складний. Сподіваюсь, спалахів важкого коронавірусу не буде, бо кілька фронтів одночасно ми просто не втримаємо. І це дуже важко для медиків, бо багато з них залучені до роботи у фронтових зонах. Осередків, слава богу, немає. Спостерігаємо, що дорослі легші і їх менше. Можу сказати, що кожен день до нас поступають хворі.», - каже Ольга Кобевко.

Епідеміологиня додає, що попри позитивну тенденцію із коронавірусом, побільшало інших інфекційних захворювань: «Відновились й інші захворювання. Адже під час ковіду звернень із такими неконтрольованими інфекціями, як герпес і вітрянка, взагалі не було. Зараз вони відновились. Багато й гепатитів, ангіни та іншого», - зазначає Ольга Кобевко.

Наталія Виноград до впливу стресу на захворюваність додає ще й вироблений за два роки імунітет: «Ми дуже вчасно перехворіли. Тобто значна частка населення вже має хороший постінфекційний імунітет. Це дуже багато дає, це і є основне пояснення тому, що відбувається сьогодні. Впливає й психологічний аспект, бо це так відійшло на другий план. Є хіба що півтори сотні хворих, які потрапили в реанімаційні відділення. Це пацієнти з тяжкими випадками, які потребують кисню. Але це і все», - каже Наталія Виноград.

Отже, попри відсутність чіткої й оновлюваної статистики захворювання на коронавірус, не варто забувати й про інші хвороби. І хоч зараз строгого контролю за дотриманням карантинних обмежень в Україні, ніби, й немає, варто все ж притримуватись хоча б  елементарних  правил. Так ми не допустимо нових сплесків і не ускладнимо і становище медиків, які зараз рятують поранених на фронті.

Поки у нас війна, світ і надалі переймається пандемією

Зараз, мабуть, багатьом українцям може здатись, що пандемія була такою собі «розминкою» у порівнянні з війною. Але поки Україна бореться за волю, у світі продовжують перейматись коронавірусом.

Зокрема, Суспільне повідомляє, що через новий спалах COVID-19 китайський Шанхай закривають на найжорсткіший за два роки карантин. BBC News повідомляє, що зараз у Китаї, зокрема у Гонконгу, найбільший сплеск захворюваності на коронавірус. Там пандемія набула такого масштабу, що пацієнти хворі на Омікрон  змушені лежати на каталках просто біля переповнених лікарень.

Зі статистики ресурсу Our World in Data бачимо, що після значного спаду захворюваності, більше випадків фіксують, наприклад, за 25 березня в Ізраїлі, де люди  хворіють навіть після третьої вакцини, – 12 378 випадків, у Великобританії 86 043 випадки, Франції – 132 527, а в Німеччині за 20 березня зафіксовано 195 788 позитивних результатів аналізів. 

Підготувала Анна Гетьман, Київ