Як ковід віспі мавп допоміг, або Імунітет – справа тонка
Хоча на сьогодні в Україні не зафіксовано випадків захворювання на мавпячу віспу, але вірус до нас рано чи пізно дійде, попередили у МОЗ. Втім, епідеміологічного спалаху очікувати не треба, вважає заступник міністра охорони здоров’я, головний санітарний лікар Ігор Кузін. Розроблені чіткі інструкції як для лікарів епідеміологів в Україні, так і усьому світі, наголошує він. До того ж, щоб заразитися на мавпячу віспу, потрібен тривалий контакт з інфікованою людиною.
«Недостатньо поспілкуватися з людиною поруч, потиснути їй руку, треба мати досить тривалий близький контакт, як із виділенням цієї людини, чи з, наприклад, кров'ю, чи з будь-якими біологічними матеріалами. Такий тип контакту буває переважно у побуті. Тому швидкість передачі цієї інфекції не така велика, як при ковіді», - роз’яснив головний санітарний лікар.
Стосовно вакцинації – поки що ніде в світі її проводити не планують. Американські фахівці з питань охорони здоров’я дотримуються думки, що щеплення доведеться робити лише людям з груп ризику і тим, хто перебуває в безпосередньому контакті з хворими – наприклад, медперсоналу.
В Україні, зважаючи на війну, не дуже переймаються новою заразою, про яку пишуть всі світові ЗМІ. Але все ж таки ми вирішили нагадати про те, що вже більш-менш відомо про цю інфекцію та спробувати розібратися, чого від неї можна очікувати, і чому саме зараз вона «підняла голову». А про симптоми та перебіг цієї хвороби можна дізнатися у нашій попередній публікації.
Отже, що «позитивного» ми знаємо про віспу мавп
Віспа мавп - менш важке захворювання, ніж споріднена їй натуральна або «чорна» віспа, яка ще до кінця 80-х років минулого століття несла людству смертельну загрозу. Це ендемічне захворювання, що зустрічається в одинадцяти країнах Західної та Центральної Африки. Отже, існує два основні штами вірусу віспи мавп - західноафриканський і центральноафриканський. Смертність від центральноафриканського штаму може сягати 10%.
Позитивна інформація, про яку, мабуть, вже багато хто з вас чув: мавпяча віспа, на яку хворіють зараз в Європі, США, Канаді та Австралії - це західноафриканський штам. Він не так легко поширюється, спричиняє не такі важкі наслідки і менш смертельний – рівень летальності від цього штаму становить приблизно 1%. Так, це досить багато, і можна порівняти з летальністю від коронавірусу. Але треба враховувати, що це – статистика смертності серед бідного сільського населення Західної Африки, яке далеко не завжди має змогу звернутися по медичну допомогу. Наразі, майже через місяць після виявлення захворювання в Європі, не зафіксовано жодного випадку смерті від віспи мавп у неендемічних країнах.
Репродуктивне число (R0, яке означає середню кількість осіб, що може бути інфікована хворим упродовж заразного періоду хвороби – Ред.) у західноафриканського штаму вірусу - менше одиниці. У той час для коронавірусу R0 дорівнює в середньому 2,5. Тобто, віспа мавп справді - не надто заразна.
Вакцинація проти натуральної віспи, яку проводили у світі до 1980 року, щоб викорінити це захворювання – ефективна й досі. В усякому разі, так стверджують фахівці ВООЗ і навіть наводять цифри: щеплення приблизно на 85% ефективне у запобіганні віспи мавп або може призвести до легшого перебігу захворювання.
Хто не пам’ятає - подивіться у себе - доказом попередньої вакцинації проти віспи зазвичай є круглий шрам на верхній частині руки.
Які відповіді шукають фахівці?
Зазвичай на віспу мавп хворіли ті, хто побував на Африканському континенті та ті, хто мав з цими людьми тісний контакт.
Минуло усього кілька тижнів з того часу, як підтвердився перший випадок мавпячої віспи у Сполученому Королівстві, й мінімум у 20 неафриканських країнах було виявлено приблизно 400 випадків або підозр на інфікування. Цей спалах - найбільший за всю історію саме за межами Африки. А головне - ці 400 осіб Африку не відвідували.
Чи не став вірус більш заразним, ніж досі вважалося?
І чому цей спалах стався саме зараз?
Любителі конспірології відразу ж заговорили про те, що це - черговий «ковід», мета якого - зменшити кількість населення на планеті. Мовляв, з ковідом не вийшло, людство впоралося, тепер треба очікувати чогось гіршого.
Тобто знову все спочатку: маски, карантини та загальна вакцинація?
Але давайте по суті.
Сексуальна орієнтація – ні при чому
Чергове запитання - як пояснити, що переносниками інфекції стали люди з нетрадиційною орієнтацією? Адже відомо, що більшість випадків захворювання виявили саме серед чоловіків, які практикують одностатевий секс.
- Так, особливістю цього спалаху віспи мавп є те, що всі захворілі, за винятком пацієнта №1 (громадянина Великої Британії) не були на Африканському континенті, - розповідає директор НДІ епідеміології та гігієни Львівського національного медичного Університету імені Данила Галицького, професор Борис Кузьмінов. - Це означає тільки одне - що більшість з них мали знаходитися в одному місці з хворою людиною. Обговорюваною гіпотезою є та, що вказує на ЛГБТ-вечірку у Бельгії та Іспанії, а також великий фестиваль Gay Pride на Канарських островах. Можливо, ці заходи і були місцями поширення, які запустили епідемічний спалах у Європі. Але концентрувати увагу тільки на одному шляху передачі - саме через статеві контакти між чоловіками - не варто. Та, якщо статевий шлях передачі буде підтверджений, зрозуміло, що інфікування може відбуватися також і у гетеросексуальних парах, - каже Борис Кузьмінов.
Стосовно захворювання саме чоловіків нетрадиційної орієнтації, у ВООЗ зазначають, що ці дані спиралися лише на статистику звернень до лікарів, а не були отримані в результаті якихось глибоких досліджень. Як пожартував доктор Комаровський, з таким же успіхом на мавпячу віспу могли захворіти члени якогось товариства філателістів, якщо б так склалися обставини. До того ж, вважається, що саме чоловіки, які практикують нетрадиційний секс, схильні частіше за будь-кого звертатися до медиків і приділяти більш уваги своєму здоров’ю.
Мавпячої віспи в Україні нема. Але буде. І ми знаємо, як її зустріти
Детальний коментар щодо мавпячої віспи Всесвітня організація охорони здоров'я розмістила на своєму сайті вже 19 травня 2022 року, а 20 травня 2022 року провела екстрену нараду консультативної комісії, щоб обговорити епідемічну ситуацію в 10 країнах Європи, США, Канаді та Австралії. Тобто, треба розуміти, що ситуація – досить серйозна.
- Загалом епідемічні спалахи віспи мавп на європейському континенті фіксуються, починаючи з 2003 року, - продовжує професор Борис Кузьмінов. - Спочатку здавалося, що для занепокоєння, як і у попередні роки, немає підстав. Адже про інфекцію відомо все, що дозволяє ефективно з нею боротися: збудник, резервуари його знаходження, носії, ендемічні зони, шляхи передачі, інкубаційний період, клінічна картина захворювання, ефективність існуючих вакцин, специфічна терапія, заходи профілактики. Очевидно, що відбулися зміни у геномі вірусу, його вірулентності та шляхах поширення.
Ситуація ускладняється ще й тим, що імунітет проти натуральної віспи, який є, як ми вже казали, ефективним і проти віспи мавп, у 70 відсотків населення відсутній, адже вакцинацію припинили 1980 року.
Цікаве припущення про те, чому мавпяча віспа саме зараз пішла гуляти Європою, висловив експерт УМЕС (Української медичної експертної спільноти) Анатолій Анчишкін. Він вважає, що після пандемії ковіду, коли людство досить тривалий час було змушено сидіти в ізоляції, у нас всіх різко змінився імунітет. Під час численних карантинів ми менше спілкувалися, подорожували, а отже менше, ніж раніше зустрічалися з різними збудниками хвороб, які насправді тренують наш імунітет. І зараз будь-яка інфекція може «підняти голову» - немає різниці, це мавпяча віспа або щось інше.
Тим часом люди знову почали активно спілкуватися, подорожувати, й інфекційні захворювання почали переміщатися разом з ними.
- Так, за офіційною інформацією МОЗ, віспи мавп в Україні ще немає, але зважаючи на міграційні потоки, це питання найближчого часу, - продовжує Борис Кузьмінов. – Для нашої країни це особливо небезпечно, зважаючи на події, пов'язані з війною, відсутністю санітарно-контрольних пунктів на прикордонних переходах та санітарно-епідеміологічної служби в країні. Й насамперед до зміни епідситуації в країні мають бути готові лікарі.
- Але в цілому до віспи мавп ми більш-менш готові, - говорить Анатолій Анчишкін. – Людство має вакцини, існують рекомендовані для цієї хвороби противірусні препарати. Так, в Україні всього цього немає, але поки в цьому немає й потреби. А якщо вона виникне, навряд чи стане проблемою закупити необхідні медикаменти для тих поодиноких випадків захворювання, що можуть у нас з’явитися.
Так, це захворювання треба зупинити і подолати. І хоча воно дуже неприємне, але знищувати людство, схоже, не збирається.
Лариса Гаврилова, Київ
