У сфері обслуговування зріс рівень використання державної мови – Кремінь
Про це він сказав під час онлайн-пресконференції в Укрінформі на тему: “Боротьба в інформаційній та культурній царинах: що думають українці про державну мовну політику та пропаганду на тлі агресії рф".
"Що стосується зростання рівня володіння державною мовою, зокрема у сфері обслуговування... значною мірою це є результатом того, що і суб'єкти господарювання і громадяни України почали інакше ставитися до опанування української мови", - сказав він.
Кремінь додав, що динаміка кількості звернень про порушення прав громадян щодо використання державної мови у сфері обслуговування значно скоротилась.
Уповноважений нагадав, що минулого року пропонував, щоб керівники всіх торговельних мереж організували мовні курси для співробітників. Він також розповів про співпрацю з місцевими громадами щодо розробки безкоштовних курсів з української мови для громадян.
"У великій кількості областей ми маємо сьогодні близько 100 мовних курсів, які ініційовані або закладами вищої освіти, громадами або волонтерами - і на заході, і в центральній Україні, є дистанційні", - сказав Кремінь.
Він також зауважив, що, безперечно, повномасштабний наступ росії з 24 лютого вплинув на масову свідомість громадян України та сприяв утвердженню української мови як державної.
Згідно з опитуванням, яке провели в 11 областях та презентували під час пресконференції, 85% мешканців Центру та Заходу України підтримують запровадження обов’язкового використання державної української мови у сфері обслуговування. Проти – лише близько 8%, ще 7% не визначилися. У порівнянні з лютим 2021 року підтримка такого заходу державної політики зросла – торік 72% мешканців цих же регіонів підтримували нову норму «мовного закону», а противників було близько 20%.
"Однією з важливих змін є те, що мешканці Центрального регіону стали навіть більш консолідованими у підтримці державної мови у сфері обслуговування, аніж мешканці Заходу України", - йдеться у результатах дослідження. Так, серед жителів Центрального регіону 72% цілком підтримують такий захід (ще 19% скоріше підтримують), а серед мешканців Заходу України 58% цілком підтримують (і ще 23% – скоріше підтримують). Торік, навпаки, мешканці Центру України були більш поміркованими.
Згідно з опитуванням, на думку переважної більшості громадян у Центральному та Західному регіонах України, в Україні не порушуються права ані тих, хто говорить українською, ані тих, хто говорить російською, ані тих, хто говорить мовами національних меншин. Лише близько 10–12% респондентів вважають, що права «російськомовних» чи права меншин у цьому сенсі в окремих випадках порушуються.
"Важливим спостереженням тут є те, що часто ті самі респонденти говорили одночасно про всі мовні групи, що їхні права порушуються. Можна припустити, що цим громадянам притаманне незадоволення іншого характеру (наприклад, соціально-економічного), яке вони висловлюють, відповідаючи на запитання про порушення прав мовних груп. А отже, це ще один доказ, що порушення мовних прав меншин, яке роздмухує російська пропаганда, є штучним", - йдеться у висновках дослідження.
Крім того, за даними опитування, 75% мешканців Центру та Заходу України вважають, що навчання і в школі, і у вищих навчальних закладах має здійснюватися лише державною мовою. Ще близько 15% вважають, що навчання мовами меншин можливе на ранніх етапах (у початкових класах), але на пізніших етапах – лише українською мовою. Ідею дозволити навчання мовами меншин на усіх рівнях підтримують лише 2% респондентів. Опитування Фонду «Демократичні ініціативи» в Одеській та Харківській областях влітку 2021 року показували, що ідея дозволити навчання іншими мовами, окрім державної, не має підтримки більшості у цих регіонах – близько 29–30% (майже така сама частка в цих регіонах виступала за навчання українською на всіх рівнях).
Опитування методом face-to-face проведено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології за підтримки John Fell Oxford University Press Research Fund впродовж 7–15 травня 2022 р. Загалом було опитано 1000 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення семи західних (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області) та чотирьох центральних (Вінницька, Кіровоградська, Хмельницька, Черкаська області) областей України. Вибірка репрезентативна за такими показниками, як стать, вік, тип поселення та область проживання. Максимальна випадкова похибка вибірки не перевищує 2,2%.
