Позитивне ставлення до біженців у світі зростає
Про це свідчать результати опитування, проведеного Ipsos («Іпсос») в 28 країнах до Всесвітнього дня біженців, передає Укрінформ з посиланням на Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.
Так, дослідження показує, що в середньому в країні 78% населення з 28 країн, де було проведено опитування, погодилися загалом, що люди повинні мати можливість шукати притулок в інших країнах, щоб уникнути війни чи переслідування. Приблизно кожен шостий (16%) не згоден із цим.
З минулого року в більшості країн, де було проведено опитування, ставлення до цієї проблеми стало більш сприятливим, що свідчить про те, що війна в Україні підвищила ступінь відкритості суспільства для біженців і змінила деякі побоювання, викликані пандемією, зазначили в УВКБ ООН.
При цьому найбільшого консенсусу з цього приводу було досягнуто у Швеції (88%), Бразилії (86%) та Польщі (85%), а найнижчі рівні згоди у Південній Кореї (61%), Малайзії (64%) та Туреччини (66%).
Також більшість респондентів підтримує надання більшій кількості людей можливості в’їхати до іншої країни, якщо вони шукають притулку, щоб уникнути війни, насильницького конфлікту або стихійного лиха/наслідків зміни клімату.
Майже дві третини (в середньому в країні 64%) підтримують дозвіл на в’їзд у свою країну більшій кількості біженців, які шукають притулку, щоб уникнути війни або насильницького конфлікту, при цьому один із десяти (11%) виступає проти.
Оскільки наслідки зміни клімату, як очікується, призведуть до додаткового переміщення населення в майбутньому, більшість країн (55%) підтримують те, щоб дозволити більшій кількості людей, які шукають притулку, в’їхати в свою країну, щоб уникнути стихійного лиха або наслідків зміни клімату, причому кожен сьомий (14%) виступає проти цього.
Однак коли йдеться про осіб, які шукають притулку через особисті характеристики, рівень підтримки нижчий. Два з п’яти (41%) підтримують надання більшій кількості людей дозволу на в’їзд до їхньої країни, якщо вони шукають притулку через їхню расу, етнічне походження або громадянство (19% виступають проти); два з п’яти (38%) – через їх сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність (23% проти) і та сама частка (38%) якщо за ознакою статі (20% проти); третя (36%) якщо через їхню релігію (23% проти); і третя (35%) якщо через їх політичні погляди (24% проти).
Крім того, опитування засвідчило, що більш сприятливе ставлення до біженців супроводжувалося допомогою їм.
Зокрема, двоє з п’яти (40%) повідомили, що вони вживали заходів щодо підтримки біженців протягом останніх 12 місяців, причому багато хто з них уперше і майже половина з них були мотивовані війною в Україні:
Частка тих, хто стверджує, що вони вжили заходів щодо підтримки біженців, є найвищою у Польщі, яка приймає найбільшу кількість українських біженців; сім із десяти (72%) з тих, хто перебуває в Польщі, кажуть, що вони допомагають.
Понад 45% з тих, хто каже, що вони чимось допомогли, описали б свої дії як мотивовані війною в Україні; двоє з п’яти (39%) кажуть, що це був перший раз, коли вони підтримували біженців, а чверть (24%) кажуть, що вони регулярно підтримують біженців.
“Війна в Україні викликала хвилю співчуття, підтримки та фінансування. Ми сподіваємося, що цю динаміку вдасться зберегти, щоб усі, а не окремі біженці, мали доступ до захисту та отримували підтримку. Тому що кожен має право шукати безпеку, незалежно від того, хто він і звідки”, - сказала помічник Верховного комісара УВКБ ООН з питань захисту Джилліан Триггс.
Однак скептицизм щодо біженців, як засвідчило дослідження, все ще зберігається.
Зокрема, більше половини (54%) згодні з тим, що більшість іноземців, які бажають в’їхати до своєї країни як біженці, перебувають там з економічних причин або для того, щоб скористатися послугами системи соціального забезпечення (37% не згодні).
Половина (50%) вважає, що більшість біженців успішно інтегруються у своє нове суспільство, тоді як 40% не згодні з цим. Аналогічне число (47%) вважають, що біженці роблять позитивний внесок у розвиток країни (41% не згодні).
Хоча більше половини (56%) не згодні з тим, що кордони мають бути повністю закриті для біженців, третина (36%) згодна і вважає, що їхня країна не може прийняти більше біженців у цей час.
Незважаючи на збільшення підтримки біженців, думки розділилися щодо того, чи повинні уряди надавати більшу підтримку. Так, троє з п’яти (60%) згодні з тим, що дозвіл на роботу допоможе шукачам притулку вивчити мову країни, де вони знаходяться, та інтегруватися у суспільство (13% не згодні), але думки щодо цього неоднозначні. Майже половина (48%) говорять про те, що надання шукачам притулку права на роботу в період очікування рішення щодо їхнього заяви про надання притулку може причиною бажання людей приїхати до їхньої країни без справжньої заяви про надання притулку.
Щодо того, чи приймають уряди належну кількість біженців або витрачають необхідну суму на підтримку біженців, думки розділилися. Зокрема, більше третини (36%) вважають, що їхній уряд має прийняти менше біженців, ніж зараз, а третина (33%) вважає, що їхній уряд нині приймає достатню кількість. Лише один із шести (15%) вважає, що їхній уряд має прийняти більше біженців.
Дві п’ятих (41%) вважають, що їхній уряд має підтримувати поточний рівень витрат на підтримку біженців у всьому світі, тоді як чверть (28%) вважає, що уряд має скоротити поточний рівень витрат. Лише один із шести (16%) вважає, що витрати мають бути збільшені.
Компанія «Іпсос» на онлайн-платформі Global Advisor опитала загалом 20 505 дорослих у віці 18-74 років у Сполучених Штатах, Канаді, Малайзії, Південній Африці та Туреччині та 16-74 років у 23 інших країнах у період з 22 квітня по 6 травня 2022 року .
Вибірка включає приблизно по 1000 осіб з Австралії, Бразилії, Канаді, континентального Китаю, Франції, Німеччині, Великій Британії, Італії, Японії, Іспанії та Сполучених Штатах та по 500 осіб з Аргентини, Бельгії, Чилі, Колумбії, Угорщини, Індії, Малайзії, Мексики, Нідерландів, Перу, Польщі, Саудівській Аравії, Південній Африці, Швеції, Швейцарії та Туреччині.
Фото: UNHCR/Chris Melzer
