Боротьбу з дезінформацією не варто звужувати лише до моніторингу і фактчекінгу - експерт

Боротьбу з дезінформацією не варто звужувати лише до моніторингу і фактчекінгу - експерт

Укрінформ
Представники органів державної влади, громадських організацій, ЗМІ та міжнародні експерти обговорили методи протидії дезінформації, які використовують в Україні та за кордоном, а також правові основи задля протидії фейкам.

Про це йшлося під час круглого столу, який відбувся у Національній академії СБУ, передає Укрінформ з посиланням на навчальний заклад у Фейсбуці.

Зокрема, керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики України Ігор Соловей зазначив, що немає простих варіантів завершення інформаційної війни. «Мені здається, що інформаційні війни ніколи і не завершуються. А ще не варто звужувати боротьбу з дезінформацією лише до моніторингу та фактчекінгу. Бо є три обов’язкових складових – це блокування ворожого контенту, далі створення контенту альтернативного. А також медіаосвіта - навчити людей самостійно не вестись на інформаційні атаки. Ті, які пропустить перші два фільтри», - наголосив він.

В.о. керівника Центр протидії дезінформації при РНБО України Андрій Шаповалов вважає, що особи, які свідомо поширюють дезінформацію, є інформаційними терористами. На його думку, для захисту інформаційного простору необхідно внести зміни до законодавства. «Інформаційні терористи мають знати, що їм доведеться відповідати перед законом як воєнним злочинцям», - зазначив він.

Заступник міністра цифрової трансформації України Єгор Дубінський вказав, що «в той час як військовий фронт відрізняється певними формальними правилами поведінки, у сфері пропаганди та дезінформації не існує жодних правил».

Своєю чергою продюсер програм «Цивільна оборона» і «Антизомбі» Оксана Дихніч зазначила, що контрпропаганда не має права на брехню.

Читайте також: Від імені угорців Закарпаття розіслали фейкові листи - у ЦПД назвали їх провокацією

«Війну, у тому числі інформаційну, не можна виграти у «білих рукавичках». Важливо пам'ятати, що одним із завдань російської пропаганди було атрофувати вміння аудиторії об’єктивно мислити, аналізувати і задавати питання. Глядача довгий час годували абсолютною брехнею – не тільки в ток-шоу і випусках новин, брехня була навіть у фільмах. Завдання контрпропаганди складне, тому що пропагандисти мають право на брехню. Натомість контрпропаганда не має права на неї. Має бути лише правда, але правда, яка подається через емоцію», – сказала вона.

Організатори круглого столу: Національна академія СБУ, Фонд цивільних досліджень та розвитку США (CRDF Global в Україні), ГО «Міжнародна академія інформації», координаційна платформа «Національний кластер кібербезпеки». Захід відбувся за підтримки Державного департаменту США.

Фото: Національна академія СБУ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-