Новий закон про медіа: у МКІП розповіли про особливості і ймовірні терміни ухвалення
На цьому наголосив заступник міністра культури на інформаційної політики Тарас Шевченко під час брифінгу у Медіацентрі Україна - Укрінформ.
"Законопроєкт про медіа важливий, на часі. Ми, безперечно, будемо мати більш детальні поради і думки наших європейських партнерів з приводу цього законопроєкту, однак зараз у процесі (його) фіналізації, щоб Верховна Рада могла розглянути його у першому читанні", - сказав посадовець.
За його словами, українське законодавство про медіа наразі застаріле та не враховує технологічних змін. Водночас у ЄС теж змінюється законодавство про медіа, тож Шевченко допускає, що регулювання в інтернеті буде більше.
"Специфікою інтернету є складність встановлення особи, потреба у швидкості ухвалення рішень стосовно блокувань, оскільки інформація може бути повторена сотні і тисячі разів, поява нових платформ - це нові виклики, і ми маємо відповідати на них. Україна має на них відповідати не лише тому, що ми йдемо до Європейського Союзу, а й тому що ми зараз у війні і мусимо мати юридичні засоби захисту на інформаційному фронті", - наголосив заступник міністра.
Він зауважив, що законопроєкт про медіа має розділ, який дає ще більші можливості Нацраді з питань телебачення і радіомовлення ухвалювати рішення, санкції, механізми, які дадуть змогу зупиняти поширення незаконного контенту.
"З точки зору ключових оновлень, які ми маємо впровадити через запровадження Директиви про аудіовізуальні медіапослуги, це регулювання, в першу чергу, як телебачення і радіо, так і сучасних форматів - стримінгових сервісів, коли ми можемо дивитись ті самі телеканали, але через платформи, які доступні в інтернеті", - пояснив Шевченко.
За його словами, МКІП координує діяльність з напрацювання "правил гри" щодо медіасфери, яка включає співпрацю з Офісом віцепрем'єр-міністра з європейської інтеграції, Нацрадою з питань телебачення та радіомовлення, народними депутатами, представниками ЗМІ, медіабізнесу.
Водночас заступник міністра висловив сподівання, що закон про медіа буде ухвалений до кінця року.
Як повідомлялося, ухвалення законодавства про медіа, яке враховує вимоги Директиви № 1808/2018/ЄС, упорядковує українське законодавство відповідно до рекомендацій експертів Ради Європи та наближає його до правової бази Євросоюзу, є одним із зобов’язань України в межах угоди про асоціацію з ЄС.
23 червня глави держав та урядів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо надання Україні статусу країни-кандидата на входження до ЄС. Цей статус наданий без умов, проте має бути виконано низку рекомендацій Єврокомісії.
Голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк вважає, що в Україні вистачить політичної волі для проведення реформи медійного законодавства в частині його адаптації до європейських норм.
