День молоді в Україні… та діаспорі

Це стало можливим завдяки тому, що торік Президент Володимир Зеленський відгукнувся на клопотання активістів, підтримане чудовою профільною заступницею міністра – Мариною Попатенко.

Це співпадає з тим, що Європейська Комісія визначила 2022 як «Європейській Рік Молоді» з цікавими програмними засадами. І, хоч багатьом може здаватися, що нам поки не до цього,– саме тому, що триває війна,– молодіжна сфера в Україні потребує ще більшої уваги з боку держави. Адже не слід забувати, що по ходу демобілізації наших молодих захисників, їхні потреби як ветеранів накладатимуться на всю попередню проблематику нашої соціально-демографічної групи.

Втім, хотів би скористатися нагодою, аби привернути увагу до української молоді діаспори. Особливо зараз, коли значна частина молоді України, в тому числі неповнолітньої, вимушено опинилася за межами країни.

Загалом, під українською молоддю діаспори ми розуміємо такі категорії:

– діти «заробітчан» (наша четверта хвиля еміграції), в тому числі повнолітні, народжених ще в Україні або вже за кордоном:

– нові покоління історичних хвиль української еміграції; та

– юнацтво української національної меншини в ближньому зарубіжжю.

А тепер – і ті мільйони, яких називаємо біженцями.

Світовий Конґрес Українських Молодіжних Організацій (СКУМО), який представляю публікуючи ці рядки, вдячний виробленій традиції співпраці з Міністерством молоді та спорту України, а подекуди й міськими та обласними радами чи державними адміністраціями, особливо коли йдеться про організацію наших щорічних Форумів української молоді діаспори. Та разом з тим, як представники відповідних колективних інтересів, маємо зауважити, що по лінії державної молодіжної політики не існує жодного стратегічного чи програмного документу, присвяченого українській молоді діаспори, а у відповідній нормативній базі щодо державної співпраці із закордонними українцями молодь як така не згадується. Більше того, молодіжна перспектива відсутня і на практиці роботи так званого «центрального органу виконавчої влади з питань співпраці із закордонними українцями», яким є Міністерство закордонних справ України.

Втім, сповнені оптимізму через те, що молодь діаспори з’явилася у фокусі Офісу Президента України. Символічно, що Володимир Зеленський нещодавно залучив до складу новоствореної Ради з молодіжних питань президента СКУМО Олександра Греченюка. А сьогодні, наприклад, молодіжні активісти з діаспори та з українських регіонів спільно беруть участь в урочистій зустрічі з Главою української держави з нагоди відзначення Дня молоді за новим стилем.

Аби зрозуміти, чому важливі подальші спільні напрацювання у цьому напрямку, найперше слід розрізняти три види реалізації активізму молоді:

– загальні громадські організації чи ініціативи, у яких беруть участь молоді люди (серед інших);

– асоціації, які зі старшими за віком членами надають послуги молоді (до таких залічуємо й скаутський рух); та власне

– юридично передбачена окрема категорія об’єднань – молодіжні організації (інколи також автономні молодіжні секції при загальних громадських об’єднаннях).

Так ось, під ці останні, саме під молодіжні організації (де членство обмежено віком), у розвинутих країнах – на національних, регіональних та місцевих рівнях – передбачені різноманітні ресурси на розвиток діяльності від можливості користування актовими залами чи виставковими просторами до всілякої матеріальної бази. Йдеться саме про те, чого нам часто бракує у світах для просування української культурної експансії,– тим більше в умовах, коли достатнього фінансування на це з боку України зрозуміло не передбачається.

Таким чином, розвинути український молодіжних рух в діаспорі – це не лише про окреме справедливе задоволення інтересів самої молоді чи загальний гуманітарний національний інтерес, що потрібно само собою, але й про небачені раніше перспективи через синергію можливостей молодіжної та загальної громадської діяльності українців за кордоном у співпраці із нашими дипломатичними установами.

Дійти до такого бажаного результату, щоправда, являється справжнім системним викликом хоча б тому, що молодіжний рух серед української діаспори ніколи не заохочувався. Власне, наявну (відверто обмежену) структуру закордонної молоді маємо не завдяки чомусь, а всупереч... Інколи навіть всупереч деяким нашим старшим товаришам по громадській справі.

З іншого боку, нам все під силу – цьому також свідчить завзяття, з яким дівчата та хлопці українського походження від Мексики до Об’єднаних Арабських Еміратів як можуть стараються бути корисними волонтерством та донесенням політичних меседжів задля більшої солідарності світу з Україною у протистоянні російській злочинній агресії.

Андрій Якубув, 1-й віце-президент СКУМО (Іспанія)

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства