Християни східного обряду святкують Яблучний Спас
Про це повідомляє Укрінформ.
Цього дня Церква згадує євангельську подію, коли апостоли Петро, Яків та Іоанн разом зі своїм Учителем Ісусом Христом піднялися на високу гору (за повір’ям, гора Фавор). Там Христос преобразився, з ним сталася метаморфоза (грецькою це, власне, й означає – перетворення): Його обличчя засяяло, як сонце, а одяг зробився білосніжним і сяючим, як денне світло. При цьому з неба почувся голос Бога Отця: «Це Син мій Улюблений, Його слухайтеся!».
Священники цього дня на богослужіння вдягають білі одежі, що символізує те світло, яке побачили апостоли. За давнім звичаєм, у храмах цього дня після святкової літургії освячуються різні плоди – яблука, виноград, груші, сливи тощо.
Цього дня до церкви також несли святити квіти й мак, які потім клали за іконами, де вони зберігалися до весни. Навесні цей мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщення вплітали у коси.
На цей Спас також поминають померлих.
Для господарів свято символізує закінчення жнив та завершення літа. Цього дня примічали погоду. Якщо день сонячний та безхмарний — осінь буде сухою. Якщо дощовий — мокрою. Ясний день віщує морозну і заметільну зиму.
Святковою стравою на Спаса є печені яблука. Верхівку з хвостиком відрізають, виймають середину з насінням, кладуть туди мед або цукор і запікають. Господині готують також пироги й штруделі з яблучною начинкою. Їдять їх з узваром або грушівником - киселем зі свіжих груш.
У свято заборонені будь-які роботи по дому, шиття, прання і будівельні роботи – на Яблучний Спас можна тільки готувати їжу і збирати урожай.
