«Дієва саморегуляція і єдина прескарта як її інструмент — одна з ознак здорової медіаіндустрії», - очільник Суспільного Микола Чернотицький
Журналіст перевіряє інформацію, і це відрізнає його від інших людей, які продукують і поширюють інформаційні повідомлення. Такими є результати опитування 212 медійників, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва з 28 липня по 15 серпня 2022 року на замовлення Комісії з журналістської етики.
Відповідно до чинного законодавства, посвідчення журналіста в Україні видають редакції та професійні об’єднання. Зважаючи на те, що в Україні створені тисячі медіа, прескарт видається дуже багато.
На жаль, на їх видачі активно заробляють псевдожурналістські організації. Про це йшлося у розслідуванні «Bihus.Info»
«Журналістські посвідчення на продаж: 3 000 грн – і “корочка” в кишені».
Крім того, у 2020 році Комісія з журналістської етики висловила публічний осуд директору агенції «Таврія ньюс» та блогеру Кирилу Стремоусову через масову роздачу посвідчень журналіста. Зараз Кирило Стремоусов допомагає російським загарбникам розбудовувати окупаційну владу в Херсоні. Про це детально йшлося в матеріалі «УП» “Ставленик Кремля проситиме РФ розмістити на Херсонщині російську військову базу”.
Чи може розв’язати проблему запровадження єдиної національної прескарти, яка би видавалася за прозорими критеріями та означала б не тільки права та привілеї, а й відповідальність?
Про це Комісія з журналістської етики запитала очільників загальнонаціональних та регіональних медіа.
Микола Чернотицький, голова правління АТ «НСТУ», підтримує ідею запровадження єдиної прескарти. «Мають бути єдині вимоги до того, хто може називатися журналістом, щоб цим званням не маніпулювали. На жаль, маємо приклади, коли журналістами називаються ті, хто не має ніякого стосунку до професії. Дієва саморегуляція і єдина прескарта як її інструмент — одна з ознак здорової медіаіндустрії та має позитивно вплинути на медіаринок України», - говорить очільник Суспільного.
Євгенія Моторевська, головна редакторка Hromadske звертає увагу на те, хто сьогодні може отримати статус журналіста в Україні: «Мене, як і інших професійних медійників, хвилює ситуація, коли будь-яка людини із заламінованим папірцем «преса» вважається журналістом. Я добре памʼятаю, як так звані «спортивні молодики» прикривалися посвідченнями «кореспондентів» на виборчих дільницях або під час гучних судових процесів».
При цьому, на думку головної редакторки Hromadske, на процес видачі єдиної прескарти не повинна впливати держава: «Єдина прескарта могла би вирішити цю проблему і сприяти зростанню довіри до професійних медіа. Ключове питання: хто її видаватиме. До цього процесу точно не має залучатися держава або окремі її представники. Тому що такий механізм захисту журналістів легко перетворити на інструмент для покарання неугодних та нелояльних».
Леся Лазоренко, головна редакторка «Кременчуцького Телеграфа» також підтримує ідею уніфікації посвідчень. Зокрема, через проблему поширення інформації через телеграм-канали, які не несуть відповідальності за зміст: «Зараз набирають обертів телеграм-канали. Багато з них не мають абсолютно ніякого стосунку до медіа, далекі від стандартів журналістики, не несуть відповідальності за розміщені матеріали, більш того, шерять матеріали запозичені у журналістів без посилання на медіа та автора. Ця тенденція спостерігається і у інших соцмережах. Кожен, хто пише дописи у себе на особистій сторінці, вважає себе журналістом».
Редакторка розповідає, що через відкриту вакансію шукала репортера. Вона отримала десять резюме, у восьми з яких був зазначений досвід роботи. Однак на співбесіді з'ясувалося, що досвідом претенденти вважають невеликі блоги, що писали для себе.
«Мені було досить прикро від розуміння, що людина не може податися без освіти і акредитації на посаду лікаря, педагога, адвоката чи бухгалтера. При цьому вважає, що журналістом може бути будь-хто. В регіонах це дуже актуальне питання. І дуже болюче. Зарплати низькі, запропонувати гідні умови праці з конкурентною оплатою ми не можемо, але прагнемо працювати з дотриманням журналістських стандартів і зберігати незалежність», - розповідає Леся Лазоренко.
На думку головної редакторки «Кременчуцького Телеграфа», запровадження єдиних прескарт вкрай потрібне. Однак варто виважено підійти до розробки алгоритму: хто їх буде видавати та які критерії будуть враховуватися.
«Можливо, можна зробити єдиний реєстр, як у адвокатів чи нотаріусів, аби уникнути бюрократії і маніпуляцій. Гадаю, що видавати має не державний орган», - додає Леся Лазоренко.
Наталія Зворигіна, головна редакторка газети «Запорізька правда» вважає питання запровадження єдиної прескарти не пріоритетним зараз. На її думку, спочатку потрібно заснувати авторитетний орган із довірою, який би цим займався.
«Хтось, хто матиме право видавати прескарти, здобуде собі якусь владу, кому давати їх, а кому - ні. Згодом знайдуться ділки, які так само на цьому ж наживатимуться. Справа не у документах, а у порядності людей, які відповідатимуть за це. Тож спочатку треба заснувати такий орган і здобути йому довіру, а вже потім говорити про прескарти», - переконана Наталія Зворигіна.
Анна Овчаренко, т.в.о. генерального директора ТОВ «Телерадіокомпанії «ТВ-7» (м.Маріуполь) вважає, що введення єдиної прескарти дасть багато переваг, як для самих медійників, так і для громадян.
«Єдина прескарта може забезпечити прозорий механізм отримання та один єдиний реєстр всіх журналістів та журналісток, завдяки якому можна упевнитись, що інформації цієї людини можна довіряти. Зараз це набуває особливої важливості, через ворожі «вкиди» та поширення дезінформації» - вважає медіаменеджерка.
На її думку, при отриманні єдиної прескарти журналіст зможе підтвердити базові знання Кодексу етики, а також швидше отримувати відповіді на запити від державних та місцевих органів влади.
«Зрештою, видача єдиної прескарти, стане значною перешкодою для шахраїв, які зараз такі посвідчення можуть підробляти та використовувати у власних цілях», - додає Анна Овчаренко.
Питання запровадження єдиної прескарти обговорюється в медійному середовищі з початку 2000-х років, тобто близько 20 років. Зараз це питання актуалізує війна, засилля псевдожурналістів та дезінформації.
Комісія з журналістської етики готова надати майданчик для обговорення статусу та посвідчення журналіста усім охочим професійним групам: журналістам, медіаменеджерам, правоохоронним органам, юристам та ін. Пишіть нам на пошту cje.info@gmail.com
Комісія з журналістської етики
реклама