Наприкінці минулого тижня у Брюсселі відбулася важлива подія: перше засідання Спільного комітету Україна-ЄС з питань досліджень та інновацій за програмою Horizon-Europe. Головною його темою стала участь українських вчених у перспективних інноваційних європейських проєктах із цифрового та «зеленого» розвитку. Про те, як в умовах російської агресії зберегти науковий потенціал України, як у цьому допомагає ЄС, а також яку роль українська наука відіграватиме у повоєнному відродженні України, Укрінформу розповів перший заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко.
УКРАЇНСЬКА НАУКА ЗБЕРІГАЄ СТІЙКІСТЬ НАВІТЬ В УМОВАХ ВІЙНИ
- Андрію Олександровичу, європейська програма Horizon-Europe відіграє ключову роль у модернізації європейської економіки, зокрема, у «зеленій» та цифровій трансформації Європи. Яким чином до цієї програми долучається Україна?
- Ми завершили приєднання до програми Horizon-Europe 9 липня.
Це означає, що наші вчені та дослідники можуть мати доступ до всіх елементів програми та отримувати європейське фінансування на спільні дослідження та інновації.
Хочу подякувати нашим європейським партнерам, вони пішли на безпрецедентні кроки через російську збройну агресію. Європейська комісія скасувала річні внески для України, започаткувала додаткові конкурси саме з фокусом на українську наукову спільноту, ми маємо наразі результати участі в європейських конкурсах на довоєнному рівні. За нашими попередніми оцінками, українські науковці вже отримали в цій новій програмі понад 9 млн євро грантів від Євросоюзу.
Ми поінформували наших європейських партнерів про те, як війна впливає на нашу дослідницьку екосистему. Вона, ця система, продовжує працювати, незважаючи на скорочення бюджетного фінансування. До того ж майже 15 відсотків дослідницької інфраструктури були пошкоджені. Значна частина нашої наукової спільноти була змушена переїхати в інші регіони України або навіть за кордон.
Попри це наша наукова екосистема жива, вона продовжує працювати вже в нових умовах та відповідати на запити та потреби країни у боротьбі з російським агресором. Така стійкість дійсно вражає наших європейських партнерів.
Зустріч у форматі Спільного комітету дала нам змогу оцінити перші результати участі України у проєктах в рамках Horizon-Europe, виявити можливості, які ще не були використані, зокрема, у здійсненні спеціалізованих програм допомоги для України.
БОЙОВІ ДІЇ В УКРАЇНІ ПРИМУШУЮТЬ ДУМАТИ ПРО ПРИКЛАДНІ «ЗЕЛЕНІ» ПРОЄКТИ
- Які саме напрями досліджень або наукові напрями є найбільш перспективними для українських науковців?
- Проєкт Horizon-Europe охоплює майже всі наукові напрями, у тому числі й гуманітарні науки. Найбільша увага приділяється темам так званого сталого розвитку. Тобто, це питання екології, зеленої енергетики, ядерної безпеки, питання безпеки морів та океанів. Окремий кластер стосується розвитку інноваційного підприємництва. Велика увага приділяється таким сферам як «чиста» енергія, «чиста» залізниця та «чисті» авіаційні перевезення.
Ми торкалися всіх важливих для нас тем, у тому числі щодо зменшення шкідливих викидів, зеленої трансформації, підтримки розвитку відновлювальної енергії та виробництва водню. ЄС визнає, що «зелений перехід» неможливо здійснити без нових технологій та інноваційних підходів. Саме тому наші партнери зацікавлені, щоб Україна брала участь у цих дослідженнях у рамках програми Horizon-Europe.
- Які дослідження проводяться зараз в Україні з цієї проблематики, зокрема в сфері зеленої енергетики?
- Справедливо сказати, що ці проєкти переважно про майбутнє. Зараз, коли в країні тривають активні воєнні дії, ми стикаємося із зворотним ефектом: одним із важких наслідків війни є забруднення навколишнього середовища, особливо земельних та водних ресурсів.
Саме цьому була присвячена окрема частина нашої розмови. Ми розглядали, що можна зробити тут і зараз. Це стосується орієнтації на «зелену» енергетику, проєктів та досліджень із запобігання забрудненню води й землі. Окремим кластером розглянули концепцію «зеленого міста». Це такі міста, які ми відбудуємо, і де взагалі не буде викидів СО2 від міського господарства у навколишнє середовище.
Уже зараз Об’єднаний дослідницький центр ЄС активно співпрацює з українськими міністерствами для оцінки, аналізу та прогнозів щодо здійснення таких проєктів.
БЛИЗЬКО 15 ВІДСОТКІВ НАУКОВЦІВ ВИЇХАЛИ З УКРАЇНИ ВНАСЛІДОК ВІЙНИ
- Ви вже зазначили, що частина наших науковців внаслідок війни опинилася за кордоном. Європейська Комісія здійснює певні заходи з фінансової підтримки цих людей. Яке значення це має, щоб зберегти наш науковий потенціал?
- За нашими даними, близько 15 відсотків українських науковців зараз знаходяться за кордоном. Це значна втрата для інноваційного потенціалу в Україні. Єврокомісія надає безпрецедентну підтримку цим українським вченим. Але ми погодилися – коли ми переможемо у цій війні і ситуація стабілізується, українські вчені будуть повертатися в Україну. Це не лише наша позиція, але й позиція Єврокомісії. Тобто, ця тема пройшла червоною стрічкою крізь усі перемовини. Тож коли ситуація покращиться, українські вчені – з новими знаннями, вміннями й навичками – як члени вже нових наукових команд і консорціумів, повернуться в Україну, і продовжать свої дослідження.
Про це ми говорили й у Лугано (Швейцарія – ред.), де був представлений план відбудови країни. Уже на цьому етапі Єврокомісія поділяла наш підхід, який полягає у тому, щоб ми не втратили свою наукову складову та приділили особливу увагу розвитку науки та інновацій в Україні та їх ролі під час повоєнної відбудови.
Ми домовилися також дещо змістити пріоритети європейської підтримки для України. Ми вдячні ЄС за допомогу тим, хто був змушений тимчасово переїхати за кордон, але фокус допомоги має бути зосереджений на підтримці тих науковців, які лишаються в Україні, щоденно працюють для її перемоги та подальшої відбудови.
Варто зазначити, що представники Європейської Комісії чітко розуміють необхідність уникнути відтоку талантів з України та зберегти наш власний науковий потенціал. Саме це стане запорукою швидкого відновлення нашої країни на інноваційній основі.
УКРАЇНІ ПОТРІБНО, ЩОБ НАУКОВЦІ ПОВЕРТАЛИСЯ ДОДОМУ З ЄВРОПЕЙСЬКИМ ДОСВІДОМ
- Що можна зробити в Україні, щоб вже зараз підвищити привабливість наукової роботи в Україні, щоб ці науковці повернулися?
- Ми, міністерство освіти і науки, розробляємо широкий спектр механізмів для стимулювання українських вчених до повернення в Україну. Ми дякуємо нашим партнерам в ЄК та державах-членах за те, що вони регулярно порушують питання загрози «відтоку мізків». Визнання такої загрози усіма партнерами дуже важливе, щоб цьому запобігти.
Ми готуємо великий пакет стимулюючих заходів для українських науковців, який буде включати, зокрема, зміну системи оплати праці. Це означає, що, наприклад, ми не можемо допустити, щоб молодий науковець отримував мізерну заробітну плату.
Ми проводимо активне стимулювання грантових досліджень, у тому числі із залученням фінансування ЄС. Зокрема, ми допомагаємо науковцям, які перебувають в Україні, отримати більше інформації про можливості та конкурси в рамках програми Horizon-Europe та готувати відповідні конкурсні запити на гранти від ЄС. Міністерство завершує створення мережі Національних контактних пунктів, а Єврокомісія готова сприяти створенню вже до літа 2023 Офісу програми Horizon-Europe в Україні.
Крім того, навіть у час війни в державному бюджеті на 2023 рік видатки на фінансування Національного фонду досліджень були навіть збільшені на 90 мільйонів гривень.
Нам необхідно, щоб наші вчені поверталися в Україну. Вони долучатимуться до відбудови наукової інфраструктури, яку ми втратили внаслідок російської збройної агресії. Нам потрібні їхні вміння й знання, щоб відбудувати новітні лабораторії вже з урахуванням досвіду їхньої роботи у європейських наукових установах.
Ми також працюємо над законодавчою базою, що стимулюватиме дослідницьку діяльність в Україні, та чітко позначили партнерам в Єврокомісії наші пріоритети в цьому питанні. Буде розроблена та імплементована комплексна урядова стратегія розвитку науково-дослідницької сфери, яка включатиме поєднання наукової діяльності з економікою.
УКРАЇНСЬКІ ДІТИ ЗА КОРДОНОМ НЕ ВТРАЧАЮТЬ ЗВ'ЯЗОК З УКРАЇНОЮ
- Унаслідок війни за кордон виїхали не лише науковці або студенти, але також діти шкільного віку. Вони зараз навчаються в школах у країнах перебування. Яким чином міністерство піклується про те, щоб ці діти не втрачали зв'язок з Україною та отримували українську освіту?
- Станом на початок червня за кордоном перебували близько 620 тисяч українських дітей. Зараз їх дещо більше 500 тисяч. Зрозуміло, ми радіємо, що хоча б частина наших дітей повертається в Україну, до української системи освіти. Що стосується тих, хто поки залишається у Європі, європейське законодавство вимагає, щоб повна загальна середня освіта здобувалася у місці тимчасового перебування. Тому українські діти зараховуються до місцевих шкіл, наскільки мені відомо, на абсолютно безкоштовних умовах. Вони отримують підручники та відповідні методичні матеріали.
Що робить міністерство? Ми створили українську онлайн-школу, щоб діти не втрачали зв'язок з Україною. Ми просимо українських батьків, щоб наші діти вивчали українську мову, українську літературу та історію України. Це ті предмети, які не можуть бути зараховані без такого навчання, оскільки вони не викладаються за кордоном. За всіма іншими предметами ми створили систему перезарахування балів. Тобто дитині не треба буде знову відвідувати школу, не треба буде знову складати контрольні роботи. Якщо ви відвідували школу в Європі, ваші результати будуть перезараховані в Україні. Якщо ви були на сімейному навчанні або в екстернаті, вам необхідно буде лише пройти річне оцінювання. Це робиться для того, щоб діти не були перенавантажені, але при цьому не втрачали зв'язок з українською системою освіти.
- Зараз, особливо за кордоном, шляхи впливу на українських дітей шукають певні, скажімо так, російські активісти. Вони намагаються під гаслом якоїсь гуманітарної освіти проштовхувати нашим дітям російські наративи. Що міністерство робить, щоб запобігти цьому?
- Ми знаємо про такі прикрі випадки, коли російські громадяни, користуючись необізнаністю українців, а також тим, що багато з наших громадян за кордоном знаходяться у стані шоку та стресу, намагаючись десь влаштувати своїх дітей, – ці росіяни організовують фейкові «українські школи», де викладають за російськими програмами та за підручниками, що були видані в російській федерації.
Ми проводимо відповідну роз’яснювальну роботу з представниками української діаспори та нашими громадянами за кордоном. По-друге, ми проінформували всіх міністрів з освіти й науки у країнах-партнерах про такі прикрі випадки. Ми не можемо «фізично» вплинути на діяльність таких шкіл, тому що вони працюють не в межах українського законодавства. Але роз’яснювальна, профілактична робота і донесення інформації до відповідних країн та європейських партнерів – ми це робимо на постійній основі.
Дмитро Шкурко, Брюссель
Фото: Представництво України при ЄС, Павло Багмут/Укрінформ