Бізнес готує позови проти росії за знищене майно, а Фонд держмайна допомагає оцінити збитки. Як він це робить

Після іракської окупації кувейтські підприємці отримали право на компенсації від Іраку за зруйноване майно. Міжнародна спільнота домовилася, що ці кошти будуть виплачені за рахунок певного відсотка з платежів за іракську нафту. Та лише третина кувейтських бізнесменів отримала на руки компенсації загалом на $26,4 млрд. Решта не змогли підготувати ґрунтовні докази збитків та надати їх оцінку.

Зараз багато українських підприємців у такій же ситуації, як і кувейтці під час окупації. Лише за оцінками проєкту «Росія заплатить», станом на вересень наш бізнес втратив активів щонайменше на $9,9 млрд. З 24 лютого росіяни пошкодили своїми обстрілами понад 410 підприємств.

Багато українських бізнесменів вже заявили про плани подати позови до міжнародних судів, щоб Росія компенсувала ці збитки. Досвід кувейтських підприємців свідчить про те, що на такі виплати можна розраховувати.

Щоб подати позови проти Росії до міжнародних судів, потрібно ґрунтовно підготуватися. Ключовий документ у стосі паперів до суду – це оцінка збитків, які отримала компанія в результаті російського вторгнення.

Донедавна в Україні фактично не було офіційного документа, за допомогою якого можна було б здійснити таку оцінку. Підготувати її бралися лише декілька високопрофесійних оціночних фірм. Більшість оцінювачів через брак досвіду або відсутність загальноприйнятої методики не наважувалися оцінювати збитки від воєнних руйнувань.

Чи можливо розв’язати цю проблему? Так. Нещодавно Фонд держмайна разом з Мінекономіки затвердили документ, яким можуть керуватися оцінювачі при оцінюванні збитків. Якщо коротко, він називається «методикою визначення шкоди та збитків, завданих бізнесу (в тому числі державному) внаслідок вторгнення російської армії».

Відтепер будь-який оцінювач з відповідним свідоцтвом зможе, керуючись цією методикою, виконати оцінку збитків, заподіяних бізнесу через російську агресію. Методика встановлює загальні правила визначення шкоди та збитків, що значно полегшує роботу оцінювачам. В результаті, оцінку збитків зможуть виконувати більше оціночних фірм, що, своєю чергою, призведе до зниження вартості послуг.

Наша методика встановлює не лише рекомендації щодо оцінювання руйнувань, які можна побачити на власні очі. Вона також дозволяє розрахувати упущену вигоду від того, що бізнес зупинив чи вимушено обмежив свою роботу.

Також методикою передбачені випадки оцінки збитків та шкоди, заподіяних бізнесу, який  опинився на тимчасово окупованій території. Користуючись нею, можна підрахувати попередні збитки (з’ясувати точно можна буде лише після деокупації). Так, оцінку можна проводити на підставі фіксації збитку, що виконана з дрона. Наприклад, на підставі зйомки розбомбленого поля, засіяного пшеницею.

Вкрай важливо не зволікати з фіксацією (документуванням) збитків для їх подальшої оцінки. Бо з часом залишається все менше доказів руйнувань. Тому вже зараз підприємцям потрібно активно збирати прямі та опосередковані докази. Це можуть бути, наприклад, фотографії та відеозйомки, свідчення сусідів чи повідомлення у ЗМІ.

Також важливо, щоб міжнародна спільнота домовилася про «Дорожню карту» щодо того, як Росія компенсуватиме Україні збитки за завдані руйнування. Після цього стане зрозумілим механізм подання позовів від українського бізнесу до міжнародних судів, щоб Росія заплатила за руйнування його активів.

Юлія Бєлова, заступниця Голови Фонду державного майна України