Більш як половина українців виступають за повну заборону УПЦ МП
Як передає Укрінформ, про це свідчать результати всеукраїнського опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) 4-27 грудня 2022 року.
Як зазначається у повідомленні КМІС, респондентам під час інтерв’ю ставили запитання щодо доцільної політики влади відносно УПЦ МП і пропонували три опції на вибір: від повної заборони до цілковитого невтручання (із розслідуванням лише окремих можливих правопорушень). Також пропонувалася "компромісна" середня позиція, коли церква не забороняється повністю, але над нею встановлюється нагляд і контроль з боку держави.
"78% українців вважають, що держава в тій чи іншій мірі має втрутитися в діяльність УПЦ МП. Зокрема, серед них 54% вважають, що ця церква має бути повністю забороненою в Україні. Ще 24% виступають за дещо "м’якший" підхід, що не передбачає повної заборони, але передбачає встановлення державного контролю та нагляду", – йдеться у повідомленні.
Водночас лише 12% респондентів вважають, що нічого не варто робити і не варто втручатися у справи УПЦ МП, а розслідувати лише окремі можливі випадки правопорушень.
При цьому, за даними соціологів, у всіх регіонах України (від 82% на заході до 72% на сході) більшість населення виступає за проактивну позицію держави в питанні діяльності УПЦ МП. Навіть на півдні і сході лише 16% і 14%, відповідно, говорять про невтручання у діяльність УПЦ МП. Однак на півдні і сході трохи менше тих, хто виступає за повну заборону (48% і 41%).
Як свідчать дані опитування, серед російськомовних українців підтримка проактивної позиції влади щодо УПЦ МП хоч і дещо нижча, але також істотна – 68% (в тому числі 44% виступають за повну заборону цієї церкви). Для порівняння: серед двомовних українців 52% виступають за повну заборону УПЦ МП, 28% – за державний нагляд і контроль; серед україномовних – 60% і 23%, відповідно.
КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки "Омнібус" методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням). Опитано 1010 респондентів, які мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим).
Опитування проводилося з дорослими (від 18 років) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року). До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Як зазначають у КМІС, формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 2,4% для показників, близьких до 50%; 2,1% – для показників, близьких до 25%; 1,5% – для показників, близьких до 10%; 1,1% – для показників, близьких до 5%.
За умов війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення. Зокрема, якщо ще в травні серед всіх опитаних респондентів 2,5-4% проживали на окупованих після 24 лютого територіях (і це відповідало відсотку тих, хто там проживає, бо генерація номерів телефонів була випадковою), то зараз через вимкнення окупантами телефонного зв’язку КМІС вдалося опитати лише двох респондентів (з 1010), які наразі проживають в окупованих населених пунктах.
"Важливо зазначити, що хоча погляди респондентів, які проживали в окупації, дещо відрізнялися, але при цьому загальні тенденції були досить подібні. Тобто неможливість зараз опитати таких респондентів істотно не впливає на якість результатів. Загалом, ми вважаємо, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення", – зазначається у повідомленні КМІС.
Як повідомлялося, 27 грудня Конституційний Суд визнав конституційним закон "Про свободу совісті та релігійні організації", який передбачає перейменування УПЦ МП. Верховна Рада 20 грудня 2018 року ухвалила закон, який, зокрема, передбачає, що релігійна організація, центр якої розташований у країні-агресорі, у своїй назві має вказувати повну статутну назву свого релігійного центру. Таким чином, закон зобов’язує Українську православну церкву (московського патріархату) вказати у своїй назві приналежність до російської православної церкви.
Раніше низка обласних рад звернулися до вищого керівництва держави щодо заборони УПЦ МП.
