Понад 95% українців упевнені у перемозі у війні з рф

Про це свідчать дані дослідження, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) на замовлення Інституту соціології НАН України, передає Укрінформ.

"Більш ніж 95% опитаних впевнені у перемозі України у війні з росією. При цьому абсолютна більшість респондентів (63,2%) очікують її впродовж найближчого року або навіть швидше. Лише 26% відповіли, що війна буде тривати більше року. Отже, в суспільстві існують значні сподівання на швидке завершення військового протистояння з росією, фіналом якого буде наша перемога", – йдеться у повідомленні.

Як зазначається, майже усі респонденти дають високі (63,8%) або середні (32,1%) оцінки міжнародній підтримці, яка надається Україні для перемоги над росією.

Згідно з дослідженням, унаслідок війни та усвідомлення цінності власної держави, яка завжди підточувалася соціально-політичним негативізмом в Україні, значно змінилися відповідні оцінки. Так, істотно покращилися оцінки ефективності української держави (лише 9,3% опитаних демонструють низькі оцінки за відповідним питанням) та очікування від її майбутнього (76,2% вважають, що ситуація буде покращуватися). Завдяки цьому загальні установки щодо держави змінилися з переважно негативних у 2021 році (55,8% негативних оцінок проти 6,6% позитивних) на переважно позитивні у 2022 (46,6% позитивних оцінок проти 26,1% негативних).

За даними соціологів, тренд на посилення громадянської ідентичності, що фіксується Інститутом соціології НАН України з 2000 року, очікувано продовжився й під час війни. Відповідний вид ідентичності зріс з 62,6% у 2021 році до 79,7% у 2022. Усі інші види територіально-громадянських ідентичностей представлені дуже слабко.

"Згідно з нашим аналізом, період національно-громадянської кристалізації, який тривав з 2015 року, змінився періодом національно-громадянської консолідації, перехід до якого зумовила широкомасштабна війна. Фактично, як ми вважаємо, в Україні завершився процес формування громадянської нації, що не знімає необхідності вирішення наступного важливого завдання національного масштабу – повноцінної євроінтеграції", – наголошується у пресрелізі за результатами дослідження.

Щодо морально-психологічного стану суспільства, то попри усі зміни в громадській думці, сприйняття цинізму у суспільстві (в розумінні зневажливого ставлення до загальноприйнятих норм моралі) принципово не змінилося, зазначається у пресрелізі. Відбулися позитивні зміни, але й досі абсолютна більшість опитаних (51,6%) розглядають інших у цинічному світлі. "При цьому є два позитивні моменти. По-перше, більшість опитаних вірить у щирість допомоги українцями один одному, чого раніше не було. По-друге, за показниками цинізму українське суспільство вийшло на стан 1992 року (після цього показники були стабільно гіршими), коли вперше був зроблений відповідний замір. Є сподівання, що ця тенденція на покращення продовжиться", – йдеться у повідомленні.

Водночас зазначається, що інші індикатори морально-психологічного стану є цілком позитивними. Так, значно поменшало тих, хто вірить, що "кожній людині на роду написано, яке життя вона проживе" (індикатор фаталізму) – з 59,3% у 2002 році до 35,1% у 2022-му. Це вказує на зростання суб’єктності в українському суспільстві. Збільшилася й кількість тих, хто упевнений у своїх силах – з 42% у 2021 році до 56,4% у 2022-му.

На користь психологічної стійкості свідчить готовність абсолютної більшості людей (69%) терпіти проблеми, пов’язані з війною, до самої перемоги. Показовим є й оптимізм у короткостроковій перспективі – більш як дві третини опитаних (67,9%) відповіли, що очікують налагодження життя у 2023 році, констатують соціологи.

Збір даних на замовлення Інституту соціології НАН України у 2022 році виконав Київський міжнародний інститут соціології. Результати опитування репрезентують доросле населення України, за винятком АР Крим і тимчасово окупованих територій Донбасу. Опитування здійснювалося методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI) та винятково за мобільними телефонними номерами.

Статистична похибка вибірки обсягом 2007 респондентів при довірчій імовірності 95% становить 2,2%. За припущення, що дизайн-ефект такої вибірки за звичайних умов становить 1,1, максимальна похибка вибірки має бути не більше 2,5%. Водночас можуть бути додаткові зміщення, пов’язані з воєнним вторгненням, які наразі повноцінно оцінити неможливо. Польовий етап дослідження тривав з 19 до 25 грудня 2022 року.