В питанні застосування державної мови посадовими особами компромісів бути не може!

Під час повномасштабної війни ми, зокрема, і в судовому порядку продовжуємо захищати українську та наших громадян, доводячи, що Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” ключовий, а рівень його виконання повинен бути максимальним.

Важливий дискурс. путін десятиліттями використовував штучно створене “мовне питання” як один з інструментів геополітичної експансії. “П’ята колона” системно поширювала проросійський міф про “какаяразніца”. В лютому 2014 року, як і в лютому 2022-го, остаточно стало зрозуміло, що ця війна - і за мову. Саме тому наш Закон, який зміцнює національну безпеку держави, - серед найголовніших законодавчих актів новітньої історії. Ігнорування обов’язкового застосування державної мови, особливо посадовими особами, сприймається вкрай негативно. Особливо, коли йдеться про службовців органів державної влади, органів місцевого самоврядування, голів громад, депутатів відповідних рад.

Нагадаю, що володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані посадові особи органів місцевого самоврядування (пункт 2 частини першої статті 9 Закону). Крім того, 16 липня 2022 року набула чинності частина шоста 27 статті, яка регламентує використання державної мови в мережі Інтернет. Йдеться про те, що вебсайти й вебсторінки в соціальних мережах (Telegram-канали, Youtube-канали, Facebook-сторінки) органів державної влади та органів місцевого самоврядування мають виконуватись державною мовою. Поряд з версією, виконаною державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Однак версія українською повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.

Нині державна мова має безпрецендентну підтримку в усіх куточках України. Скажімо, в незламному Харкові української набагато більше, ніж торік. Так, 2021 року Харківська обласна рада затвердила програму розвитку і функціонування української мови, громадські активісти деколонізують громадський простір, ХНУ імені В. Каразіна запровадив посаду мовного омбудсмена. Проте Харківщина продовжує страждати від паростків мовних зловживань. І та величезна кількість звернень і скарг, яка надходить з Харкова, стосується того, що розвитку української мови саме на міському рівні не приділено уваги.

Тепер мовою фактів. Протягом воєнного 2022 року на адресу Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови надійшло 31 звернення від громадян України щодо застосування недержавної мови Харківським міським головою, переважна більшість яких від харків’ян. Нам скаржились на використання очільником міста недержавної мови під час виконання службових обов’язків (інтерв’ю, виступи на засіданнях міської ради), а також на застосування недержавної мови на верифікованій вебсторінці міського голови у Фейсбук. Адже саме таким чином міський голова здійснює інформування громадськості про життєдіяльність обласного центру.

Підкреслюю: застосування посадовою особою недержавної мови  під час виконання службових обов’язків та розміщення виключно (!) недержавною мовою інформаційних матеріалів в соціальних мережах - обмеження прав громадян України. На захист цих слів - історичне рішення Конституційного Суду України від 14 липня 2021 року. В ньому зазначено, що громадянин України не має обов’язку володіти іншою мовою, ніж державна, тому надання йому поза його волею інформації іншою мовою, ніж державна, - порушення його прав, що є несумісним із Конституцією України.

Після розгляду численних звернень від громадян України про недотримання мовного Закону з боку Харківського міського голови мною як Уповноваженим 24 листопада 2022 року ухвалено рішення про винесення двох постанов по справах про адміністративні правопорушення. Перша постанова - через інтерв’ю в ефірі телемарафону “Єдині новини” недержавною мовою, друга - через використання недержавної мови на вебсторінках у соціальній мережі. Відповідно до першої постанови до міського очільника застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. (2 грудня сплачений до міського бюджету); по другій - попередження. Жодну з цих постанов про адміністративні правопорушення міський голова не оскаржував.

Попри застосовані санкції нам продовжували надходити підтверджені доказами скарги про застосування недержавної мови міським головою на верифікованих вебсторінках в соціальних мережах. А саме - у Фейсбук і на Телеграм-каналі, на яких висвітлювалась винятково діяльність Ігоря Терехова як Харківського міського голови. 29 грудня мною було ухвалено рішення про винесення третьої постанови по справі про адміністративне правопорушення щодо виконання вебсторінки в соціальній мережі "Фейсбук" та Телеграм-каналу згаданої посадової особи мовою іншою, ніж державна. Оскільки попередження за це було оголошено раніше, прийнято рішення щодо застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Саме цю постанову пан Терехов і вирішив оскаржувати в судовому порядку (новина про що жваво поширювалася в інтернеті), аргументуючи це тим, що начебто в Фейсбуці він дописує як приватна особа.

Насправді це не так. Сторінка Ігоря Терехова відповідно до правил Фейсбук підтверджена як сторінка публічної особи й політика - Харківського міського голови. Висвітлюється на ній не приватне життя пана Ігоря, а діяльність як мера, при цьому право робити дописи на цій сторінці делеговано ще й іншим особам. А тому інформування громадян на ній обов’язково має здійснюватися державною мовою.

Додам, що протягом двох останніх місяців була винесена ще низка штрафів за порушення мовного Закону іншими посадовцями. Зокрема, адміністративне стягнення у вигляді штрафу застосоване до одного із заступників міського голови міста Дніпро та голови Малоданилівської селищної ради (Харківська область). Останнім штраф вже сплачений.

Також представниками Уповноваженого складено протоколи про адміністративні правопорушення щодо застосування недержавної мови під час виконання службових обов’язків трьома депутатами Полтавської міської ради, а також Кодимським міським головою.

Мовний фронт - не поле для баталій, а нові можливості для національного єднання, утвердження наших цінностей та посилення обороноздатності. Захищаючи права наших громадян, утверджуючи українську мову, ми наближаємо Перемогу.

Тарас Кремінь

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства