Європейські акценти навчання майбутніх журналістів
Журналіст-робот, штучний інтелект, ChatGPT, хто ( чи що?) миттєво напише новину на 140 символів? Цей інформаційний рядок уже буденність. Час і обставини змінили журналістику. Пандемія СOVID-19, російська війна в Україні вплинули на тематику й зміст медіа. Споживачі новин вимогливі. Виробники медіа продукту конкурують, боряться за читача, слухача, глядача. Дискусії практиків і теоретиків журналістики часом зводяться до того, а чи буде ця професія взагалі затребуваною? У Навчально-науковому інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка впевнені, що буде журналістика, адже штучний інтелект не замінить людський. Але журналістам уже зараз треба навчитися швидко оволодівати все новими й новими знаннями й навичками. Щоб встигати за появою робототехніки в редакціях, щоб вправно працювати з великими масивами інформації, керувати новими технічними засобами поширення журналістських матеріалів. Щоб впоратися із цими викликами й підтримувати інтерес до професії у майбутніх фахівців, й самим викладачам потрібно змінюватися. Для викладачів столичного вишу такі зміни приходять із створенням і опануванням нових технологій, форматів, програм навчання.
Про технологію навчання майбутніх журналістів - в інтерв'ю директора Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка професора Володимира Різуна і доцента, кандидата наук із соціальних комунікацій, доцента кафедри соціальних комунікацій цього університету Богдани Носової. Ці науковці упродовж чотирьох років разом із командою університету та партнерами з семи європейських країн вели проєкт, що має назву Erasmus+ KA2 DESTIN за підтримки Європейського Союзу. Володимир Різун був інституційним керівником, Богдана Носова – адміністративним менеджером. Цей проєкт започаткував конкретні великі зміни в системі підготовки фахівців для медіасередовища.
Володимир Різун: DESTIN – це Journalism Education for Democracy in Ukraine: Developing Standards, Integrity and Professionalism або “Журналістська освіта задля демократії в Україні: розробка стандартів, доброчесність і професіоналізм”. Викладачі, журналісти, що працювали над цим проєктом, називають його скороченою абревіатурою, тобто за першими літерами DESTIN.
Цей проєкт допоміг нам та ще викладачам 10 українських університетів змінити навчальні плани і програми із журналістики для бакалаврів і магістрів. Для чого це потрібно? В першу чергу для того, щоб наші випускники змогли знайти кращу роботу після навчання. Зараз навчальні плани і програми осучаснені, тобто ми наблизили технологію навчання до стандартів Європейського Союзу. А це означає, що з’являються ширші можливості працевлаштування не лише у вітчизняних медіа. До українських новин зріс інтерес закордонних ЗМІ. Тому й активізується міжнародна мобільність українських журналістів. Також проєкт цікавий для ширшого кола споживачів тим, що подає навички поширення медіаграмотності в суспільстві. Навчально-науковий Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка був національним координатором DESTIN від України.
- Як все починалося і чому саме Інститут журналістики став національним координатором?
Володимир Різун: Бажання модернізувати навчання не виникає спонтанно, його диктують зміни в медіагалузі, в суспільстві. Це не перший наш проєкт оновлення журналістської освіти. DESTIN також базувався на ресурсах та знаннях, розроблених у проєкті Tempus ALIGN, що теж фінансувався Євросоюзом. А як все починалося і чому наш Інститут став національним координатором добре знає Богдана Миколаївна…
- Богдано Миколаївно, поєднаєте спогади з реальними результатами?
|
Богдана Носова: Коли стаю за кафедру викладача, то згадую своє студентське місце в аудиторії. Пам’ять приносить слова найкращих викладачів про відповідальність журналіста у професії, у суспільній комунікації. І саме відповідальність спонукає генерувати непрості рішення в журналістській освіті. Наш Київський національний університет імені Тараса Шевченка та, зокрема, наш Інститут журналістики співпрацював з Університетом Бат Спа з Великої Британії раніше. Під час моїх стажувань у цьому університеті з професором Полом Хайлендом та іншими колегами ми обговорювали та напрацьовували моделі і концепції освітньої співпраці та інтернаціоналізації. Хотілося створити корисний освітній проєкт, що привернув би увагу до трансформацій у цифровому медіасередовищі, традиційних медіа. Після візиту британських колег у наш університет креативні ідеї професорів Пола Хайленда і Володимира Різуна об’єдналися. Професорові Хайленду й мені вдалося змоделювати багатокомпонентні завдання співпраці. А її реалізацію можна було здійснювати за підтримки програми Європейського Союзу Erasmus+ за напрямом КА2 CBHE (офіційна назва), що означає зміцнення потенціалу вищої освіти. Ось так і почалося виконання задуманого – якісних змін у освіті журналістів. Національним координатором наш Інститут став тому, що ми, починаючи від ідеї й написання заявки для отримання коштів Євросоюзу, провели велику роботу з українськими вишами й роботодавцями.
- Кого ж об’єднав проєкт? Хто ж уже поліпшує підготовку журналістів з багатьох відділень і факультетів українських вишів?
Володимир Різун: Нам вдалося об’єднати 20 європейських установ, з-поміж яких 10 українських університетів, урядові й неурядові організації України, а також університети й неурядові організації з Австрії, Великої Британії, Ірландії, Нідерландів, Польщі, Швеції і таким чином створити сильну мережу галузевого партнерства з хорошими перспективами подальшого співробітництва. Нам пощастило, що загальну координацію, модераторство і менеджмент дуже чітко й послідовно здійснював Університет Бат Спа. Професори Пол Хайленд, Єн Гадд, Рейчел Макдональд та Адель Кін були найкращою професійною, а також моральною підтримкою в час пандемії COVID-19 та російської війни в Україні. Ми перейняли їхній досвід, їхній стиль, а національним координатором стали як ініціатори ідеї. Консультаційну допомогу впродовж усієї реалізації проєкту мали від фахівців Національного Erasmus+ офісу в Україні.
- Яка мета такого об’єднання стількох установ і чому така тривалість проєкту?
Богдана Носова: Ви, мабуть, помітили, як багато нових можливостей відкрилося для українських журналістів, які добре володіють іноземними мовами, знають прийоми і технології передачі новин і фактів для медіа різних країн, зокрема ЄС, Великої Британії, США. І це відбувається на тлі звуження, скорочення внутрішнього медійного ринку. Наші випускники допомагають колегам з інших країн акредитуватися у прес-службах українських міністерств, супроводжують у поїздках за спеціальними дозволами на деокуповані території та до українських воїнів. Допомагають колегам з інших країн зрозуміти історичні корені української багатовікової боротьби за незалежність.
Тому ми в навчанні запроваджуємо досвід компетентності західних університетів. Наші студенти уже навчаються швидко сприймати зміни й виклики, що супроводжують не тільки медіагалузь, а й українське суспільство. Адже Європейські стандарти доброчесності та професіоналізму присутні у Європейській рамці кваліфікацій (EQF). Це ті горизонти, та мета, до яких ми прагнемо дійти з оновленими навчальними планами і програмами підготовки бакалаврів і магістрів.
До цього додаємо Національні рекомендації – збірку матеріалів, яка буде помічною усім університетам, що готують медійників в Україні. Так сталося, що у нас багато вишів готують фахівців для медіа. Тому ми залучали багатьох, щоб дати можливість розвинути мережеву взаємодію, співпрацю між університетами, національними роботодавцями й студентським самоврядуванням, а також пожвавити студентські та викладацькі обміни з місцевими і закордонними університетами. Проєкт планувався за правилами подібних програм Євросоюзу на три роки, тобто з 2018 до 2021 року. Але вплинули обставини: спочатку COVID-19, а потім всеохопна російська війна в Україні. Тож ЄС, власне Виконавче агентство Європейської комісії з питань освіти та культури, подовжило терміни нашої роботи над виконанням цього проєкту.
- На одній із робочих конференцій Володимире Володимировичу, Ви говорили, що здійснення проєкту DESTIN відкриває європейське майбутнє української журналістської освіти, в чому його суть?
Володимир Різун: Завдяки попереднім міжнародним проєктам, мобільності наших викладачів, креативним підходам до формування навчальних програм нам вдалося пройти перший етап – побудову освітньої платформи, на якій відбувається навчальний процес. Другий етап частково пов’язаний із виконанням DESTIN. Його ідея – форматувати нове наповнення бакалаврських і магістерських програм.
Загальна фраза – «Вивчайте, вам це потрібно як журналістам» – залишається неосмисленою. Студенти не можуть збагнути, для чого їм різноманітна кількість дисциплін. Зараз в Інституті імплементовано експериментальну програму підготовки бакалаврів. Викладачі почали працювати як частина єдиної педагогічної команди у подачі комплексної дисципліни за проєктованими модулями. Кожен модуль формується окремим викладачем під керівництвом відповідального за послідовність модулів у певній дисципліні. Наприклад, студенти освоюють інтерв’ю. Раніше це було частиною вивчення теми жанрів у журналістиці взагалі. Зараз це поєднання з процесами розвитку жанру: інтерв’ю в різних медіа, в соціальних мережах тощо. Тут же є лекції з технології організації інтерв’ю, написання, знімання, перевірки фактів, набуття комунікаційних здібностей. І обов’язковими є акценти на вмінні підготувати власну інтелектуальну базу, що стосується теми інтерв’ю. Далі йдуть практичні заняття. На них студенти об’єднуються й відтворюють уже процеси просування медіа продукту. Вони вчаться моделювати інтерв’ю відповідно до тематики, актуальності та читабельності. Так працює модульна технологія навчання.
Ось це і відкриває європейський характер освітнього процесу. Та виявилося, що така форма командної роботи не під силу окремим викладачам. Потрібна їхня перепідготовка. Можливо для цього шукатимемо новий міжнародний проєкт. Надалі сподіваємося подати бакалаврську програму на міжнародну акредитацію. Це надто важливо для майбутнього фахового диплома, для навчання у нас студентів з інших країн. Працюємо над втіленням нової магістерської програми. Ця робота вимагає інноваційних підходів, зосередженості в науковому аспекті. Ми також зважаємо на те, щоб реалізація завдань DESTIN відбувалася у гармонії з вимогами Міністерства освіти і науки України, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти та у поєднанні з європейськими стандартами освіти.
- Отже, по завершенні проєкту DESTIN у активі досягнень – нові плани і повністю змінені програми для бакалаврів і магістрів, а що ще?
Володимир Різун: До основних продуктів відносимо документ, яким є «Збірка національних методичних рекомендацій щодо змісту, розробки та впровадження навчальних програм для здобуття ступенів бакалавра та магістра в галузі журналістики підготовлена в рамках проєкту Erasmus+ КА2 DESTIN» (скорочена назва «Національні рекомендації»), офіційний тематичний вебсайт для комунікації результатів роботи та для усіх, хто зацікавлений ідеєю змін, серія онлайн курсів з медіаграмотності. Національні рекомендації напрацьовані спільно з викладачами журналістики з Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Запорізького національного університету, Маріупольського державного університету, Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Львівського національного університету імені Івана Франка, Сумського державного університету, Ужгородського національного університету, Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Створенню Рекомендацій передували моніторинг та аналіз навчальних планів українських університетів, наради та тренінги, консультації з нашими закордонними партнерами. Вони ґрунтуються на українському освітньому законодавстві та на основі даних, що відображені в порівняльно-аналітичних звітах, удосконаленій методології і порадах від українських професійних асоціацій, студентської асоціації та роботодавців у галузі журналістики. Цей методичний порадник розміщено у відкритому доступі на офіційному сайті нашого проєкту українською та англійською мовами .
Богдана Носова: Діяльність в межах DESTIN допомогла університетам частково оновити технічну базу підготовки студентів – майбутніх медійників. Але головне – вплинула на зміну розуміння ролі журналістів у мультикультурному суспільстві. Робота над втіленням завдань проєкту сприяла налагодженню стійких наукових, виробничих зв’язків між журналістською університетською спільнотою та медійним середовищем в Україні. Помітним є посилення інтернаціоналізації програм та побудови професійних мереж між європейськими школами журналістики. Так факультет журналістики Львівського університету, який у проєкті представляли Наталія Габор, Юліана Лавриш, Юрій Залізняк та їхні колеги, розробив і підписав Угоду з Університетом імені Адама Міцкевича у Познані Про співпрацю з впровадженням магістерських програм. Студенти, які за нею навчатимуться отримуватимуть дипломи українського і польського вишів.
Учасники від українських університетів об’єдналися в Український консорціум викладачів медіа та журналістики, що відкриває ширші перспективи для взаємодії та співпраці, а також для внутрішньої й міжнародної мобільності студентів і викладачів. З’явилися можливості навчання за новими онлайн-курсами з медіаграмотності, що орієнтовані на учнів середніх шкіл, студентів університетів та широкої громадськості.
Володимир Різун: Після 24 лютого 2022 року ми здійснювали проєкт DESTIN в умовах широкомасштабної російської війни проти України. Зруйнований і переміщений з Маріуполя у Київ наш партнер – Маріупольський державний університет. Зазнали руйнувань корпуси Київського національного університету імені Тараса Шевченка внаслідок російських бомбардувань. Нашим університетам довелося швидко переформатувати навчальний і дослідницький процес. До роботи онлайн додалося навчання в бомбосховищах.
Приміщення понад 43 університетів та академічних інститутів пошкоджено або зруйновано повністю через обстріли і бомбардування регіонів України російськими загарбниками. Закордонні партнери почали надавати допомогу з перших днів широкомасштабного російського вторгнення в Україну. DESTIN показав нам як мислити на перспективу повоєнного відновлення університетів України.
Інтерв’ю провів Юрій Гаврилець, журналіст, кандидат наук із соціальних комунікацій, асистент Навчально-наукового Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка
