5 років в’язниці для екскерівника "Борисполя": що відомо про справу Євгена Дихне
Колишнього керівника "Міжнародного аеропорту "Бориспіль" та ексочільника авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" Євгена Дихне засудили до 5 років позбавлення волі за зловживання службовим становищем. Як інформує пресслужба САП, йому також заборонять протягом трьох років після відбування покарання обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Незначний “доважок” - штраф у 8,5 тисяч гривень. 4 роки ув’язнення і такі ж штраф та обмеження - вирок для іншої фігурантки гучної справи, колишньої начальниці служби орендних відносин “Борисполя” Олесі Левочко. Такий вердикт колегії суддів Вищого антикорупційного суду (ВАКС).
Вирок набуде чинності, якщо упродовж 30 днів сторона захисту не подасть апеляції до Апеляційної палати ВАКС. Юридична компанія “Міллер”, яка представляє інтереси Дихне в судах, повідомила: апеляція буде.
У чому звинувачують Дихне та його підлеглу
Справа стосується подій 2014-2019 років, коли посадовці ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” неправомірно (за визначенням суду) здавали підприємцям приміщення, яке належить Міністерству інфраструктури. За законом, передавати такі об’єкти в оренду може лише Фонд державного майна України - за конкурсною процедурою. До того ж, суд дійшов висновку, що Дихне й Левочко здавали приміщення за заниженою вартістю, через що держава втратила понад 15,7 мільйона гривень.
Про підозру фігурантам справи повідомили ще у вересні 2020 року. Причому, суму заподіяних збитків тоді оцінювали у 16,5 мільйонів. Припис (рекомендації) про припинення дії незаконних орендних договорів Національне антикорупційне бюро надало тодішньому керівництву летовища влітку 2019 року. Потім розпочалося слідство, яке тривало майже два роки.
14 червня 2021-го Євгену Дихне вручили обвинувальний акт, справу передали до суду. Акт охоплює період, коли пан Дихне працював на посаді виконувача обов’язків директора Держпідприємства МА “Бориспіль” (за даними адвокатів, йдеться про 2016-2017 роки). Водночас у вересні 2019-го в НАБУ наголошували: розслідують кілька різних епізодів, що мали місце у 2014-2019 роках. Дихне ж із 1 березня 2017-го був уже не в.о. керівника летовища, а першим заступником гендиректора підприємства, тобто, мав безпосереднього начальника.
У межах розслідування детективи НАБУ зібрали 41 том матеріалів справи. Суть звинувачення: перебуваючи на посаді в.о. директора Державного підприємства Міжнародний аеропорт “Бориспіль” Євген Дихне, всупереч інтересам служби, підписував попередні договори оренди, завдяки яким орендарі незаконно користувалися приміщеннями, хоча право укладати такі договори належить не керівництву ДП, а Фонду держмайна.
Натомість захист екскерівника “Борисполя” запевняє, що в умовах затягування конкурсів на право оренди (вони дуже часто тривали до 2 років), Дихне просто рятував своє підприємство від збитків, адже порожні приміщення однак потрібно утримувати в належному стані. Крім того, завдяки його рішенням пасажири могли користуватися звичними для всіх сучасними термінальними сервісами.
При цьому він, мовляв, використав не новий, але дієвий і значно швидший, ніж конкурси ФДМУ, метод уникнення кризи. “Задовго до початку його роботи на посаді в.о. директора аеропорту “Бориспіль” підприємство використовувало попередні договори оренди як інструмент для ефективної господарської діяльності в умовах затягування конкурсів Фондом державного майна України на оренду приміщень. По суті, це договори про наміри орендувати приміщення після проходження конкурсу Фонду держмайна”, - пояснюють в юркомпанії “Міллер”. І додають, що за умовами таких договорів, орендар, поміж іншого, зобов’язувався самостійно звернутися до Фонду держмайна, щоб ініціювати конкурс на оренду цього приміщення у встановленому законом порядку, а також мав звільнити його, якби за результатами конкурсу переміг інший претендент. За даними захисту, з 2012 року аеропорт підписав більше 100 договорів попередньої оренди.
До того ж, поліція у період з 2016 по 2020 рік розслідувала справу за тими ж епізодами, за якими звинувачують Дихне, проте восени 2020-го закрила її “у зв’язку з відсутністю складу злочину”.
Утім, суд до цих та інших аргументів захисту не прислухався. 1 березня колегія суддів ВАКС оголосила вирок, яким визнала Євгена Дихне та ексначальницю служби орендних відносин “Борисполя” Олесю Левочко винними у зловживанні службовим становищем (ч.2 ст.364 ККУ). Підтверджені судом збитки - 15,7 мільйона гривень. Сам Дихне отримав 5 років позбавлення волі, його колишня підлегла — 4.
Захист уже заявив, що рішення оскаржуватимуть в апеляційному порядку. Звинуваченим і адвокатам знадобиться час для ознайомлення з резолютивною частиною судової ухвали. Але партнер юридичної компанії “Міллер”, адвокат Олексій Носов вже окреслив лінію захисту: жодних звинувачень в отриманні неправомірної вигоди Євгенієм Дихне та його колишньою підлеглою немає, а “те, що будь-якого особистого інтересу у цій справі немає, визначено і в рішенні суду”.
“Ми поважаємо рішення суду, але подаватимемо апеляцію. Ми довели відсутність причинно-наслідкових зв’язків між діями Євгена Дихне і тривалістю конкурсів, підтвердили факти отримання підприємством прибутків від укладення договорів, збільшення пасажиропотоку та покращення інфраструктури в період роботи Дихне. Але ця справа вже зараз має привернути увагу законодавців до того, як архаїчність законодавства про держпідприємства шкодить державі. А ще — на те, як гучні обвинувачення можуть ламати репутацію та кар’єру. Я радий, що ця справа викликала резонанс і багато людей зараз публічно висловлюють нам підтримку”, - наголосив Носов.
Що відомо про Євгена Дихне
Виконувач обовʼязків директора ДП МА “Бориспіль” Євген Дихне, згодом - президент МАУ, - був багаторічним головою Авіаційного комітету при Торгово-промисловій палаті України та членом громадської ради при Державній Авіаційній службі. Він - випускник Київської школи державного управління імені Сергія Нижного і Aspen Institute Kyiv.
З 1990-х займався підприємницькою діяльністю. 2007 року перейшов на державну службу, очолив державне авіаційне підприємство "Львівські авіалінії". Пробув на посаді лише дев'ять місяців.
У 2008—2009 роках працював заступником директора Розрахункового центру Міністерства транспорту та зв'язку України. У 2009—2013 був заступником начальника головного пасажирського управління “Укрзалізниці". У 2013—2014 — директором з організації пасажирських перевезень Державної адміністрації залізничного транспорту України. З вересня 2014 року — в.о. директора аеропорту “Бориспіль”. А з березня 2017 року — перший заступник директора. З вересня 2019 року — президент авіакомпанії Міжнародні авіалінії України.
Скандали за участю Дихне пов’язані не лише з епізодами, які стали предметом розслідування НАБУ. Ще наприкінці 2014 року він, за даними журналістів, “передав комплекс наземного обслуговування пасажирів приватним компаніям з орбіти Ігоря Коломойського”. Дихне підписав наказ про відмову аеропорту від самостійного надання частини послуг з наземного обслуговування літаків (хендлінгу) та закупівлю таких послуг у пов’язаних з Коломойським компаній “Інтеравіа” і “Аерохендлінг”. Це, поміж іншого, могло призвести до звільнення 640 працівників держпідприємства. Також, за даними ЗМІ, Дихне “дозволив приватній компанії ТОВ “Аеропорт паркінг”, яка контролюється оточенням екснардепа Сергія Міщенка, обслуговувати чотири паркувальні майданчики за завищеними цінами”. Але після масових звернень працівників “Борисполя” до Міністерства інфраструктури скандальні накази було скасовано.
Останніми ж роками, паралельно із судовим процесом за фактом порушень законодавства про оренду держмайна, Євген Дихне доволі довго протистояв спробам опонентів домогтися його дострокового звільнення із посади керівника Міжнародних авіаліній України. Вже навесні 2020 року звільнити його вимагав голова Наглядової ради МАУ Арон Майберг, котрий, до речі, за якихось пів року до того сам і запросив Дихне до авіакомпанії як перспективного менеджера. Натомість Дихне підтримав найвпливовіший акціонер компанії Ігор Коломойський, який, за словами Майберга, вважав, що такий крок як звільнення президента МАУ під час пандемії, невиправданий.
Євгенові Дихне вдалося протриматися на посаді увесь передбачений контрактом трирічний термін. Хоча звільнити його намагалися ще кілька разів. Він пішов із посади в МАУ у вересні 2022 року.
У ділових колах неоднозначно сприйняли вирок ВАКС. Мовляв, найуспішнішого керівника “Борисполя” звинувачують даремно, даючи реальний тюремний термін через казуїстику в договорах про кіоски з пресою та кавою. Наприклад, президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков переконує, що Євген Дихне навпаки приніс державі лише користь, оскільки розвинув у “Борисполі” міжнародний хаб у дуже несприятливих умовах російської агресії 2014-2017 років.
“Дихне прийняв “Бориспіль” із півмільярдним боргом, а залишив із доходом у 1,7 мільярда гривень, наростивши пасажиропотік, прибутки та дивіденди для держави”, - зазначив Чижиков. За його словами, рішення суду значною мірою демотивує ініціативних керівників державних підприємств.
“Між ініціативою та зловживанням службовим становищем тонка межа. Межа, яка відділяє бажання діяти оперативно й ефективно, щоб наростити потоки клієнтів, реагувати на запити й вимоги часу, та необхідністю чекати доки “розчухаються” бюрократи. Рішення суду пригнічує і сіє зневіру у бізнес-середовищі”, - прокоментував гучну ухвалу президент ТПП.
Загалом же останнім часом з’явилося кілька повідомлень про судові справи щодо низки колишніх керівників держструктур та компаній. Так, цими днями апеляція ВАКС скасувала попереднє рішення та призначила заставу у майже 230 мільйонів гривень для екс-очільника Нафтогазу Андрія Коболєва. Його звинувачують у зловживанні владою при призначенні премій. Іншого високопосадовця - екс-міністра інфраструктури України Андрія Пивоварського - звинувачують у зловживанні владою при розподілі корабельного збору. Ще раніше ексзаступника міністра охорони здоров’я Павла Ковтонюка - у заподіянні збитків при створенні реєстру донорів.
Владислав Обух, за даними з відкритих джерел
Фото з відкритих джерел
