8 правил мікробіомного харчування
Такий саміт відбувається щороку і саме там можна зустріти представників найвідоміших світових наукових команд, які роблять прориви в науці вивчення людського мікробіому.
На цьому саміті я була одна з України, у перервах на каві-брейках розмовляла з учасниками та спікерами.
Кожен з них вивчає певний напрямок, наприклад, використання певних штамів мікроорганізмів у лікуванні деяких видів раку, чи аутоімунних, чи неврологічних захворювань тощо.
Я була на цьому саміті в 2017 році в Римі, в 2020 — в Мадриді і тепер можу сказати, що з кожним роком все більше прикладної інформації, яку можна використовувати в лікарській практиці, хоч її немає (і найближчі роки не буде) в жодних протоколах. Це інформація стосовно харчування.
ВІД ПРОБІОТИКІВ - ДО ПРОБІОТИЧНИХ ЛІКІВ
Однією з перших була доповідь про використання пробіотиків, яких зараз в науці все більше називають живими біотерапевтичними продуктами ( Live Biotherapeutic Products).
Нагадаю, що пробіотики — це живі мікроорганізми, які корисні для здоров’я людини, якщо їх вживати у адекватних кількостях (за визначенням ФАО/ВООЗ, 2001).
● Відмінність між загальновживаними пробіотиками та біотерапевтичнимипродуктами (LBP) в тому, що останні містять живі мікроорганізми і застосовуються «прицільно» для профілактики та лікування конкретних захворювань (FDA, 2016).
● Кишківник людини наповнений різноманітними мікробами, без яких її життя неможливе. Але як немає однакової людини в світі, так немає і подібних за своїм складом кишківників.
● Склад мікроорганізмів залежить від складу їжі, токсинів (з їжі, продуктів обміну речовин, з оточуючого середовища), від ліків, які ми час від часу або постійно приймаємо, хвороб — ожиріння, цукрового діабету, запальних захворювань ясен, зубів та кишківника та багатьох інших, не завжди чітко відомих речей.
● Можливості LBP дуже широкі, і, як зрозуміло з назви: психобіотики, імунобіотики, антиоксибіотики, та інші.
Серед відомих і дуже поширених захворювань, на які можна впливати LBP — це синдром подразненого кишечника (СПК) та виразковий коліт (ВК). Обидва захворювання є наслідком тяжкого дисбіозу та інфекції, спричиненої Clostridioides difficile (C. Difficile).
● Протягом багатьох років основним методом лікування були і залишаються антибіотики. Але цей шлях не є безпечним, тому що антибіотики пошкоджують багато інших бактерій, які є необхідними для здоров’я людини. Саме тому ці захворювання постійно рецидивують, що веде до ще сильнішого дизбіозу.
● Таким чином, ослаблена імунна система кишківника не в змозі захистити організм від майбутніх інфекцій і пацієнти часто опиняються в порочному колі лікування.
● Одним із нових методів лікування є метод ФМТ (фекальної мікробної трансплантації), тобто, простіше кажучи, пересадки здорових какашок, точніше здорових мікробів, із здорового кишківника у хворий.
Але це досить складна медична маніпуляція, яку виконують лише у деяких лікарнях, і має протипоказання, тому не доступна багатьом хворим людям.
● Додам, що хвороби ці важкі, пацієнти не можуть повноцінно жити, часто через виразки їм видаляють товстий кишківник (високий рівень інвалідизації).
● Тому альтернативою ФМТ є розроблені пробіотики, точніше, живі біотерапевтичні продукти — LBP.
Ці пробіотики містять специфічний склад мікроорганізмів, які пригнічують бактерії, що спричинюють захворювання та колонізувати кишківник бактеріями, які відновлюють слизову, нормалізують роботу кишківника і створюють умови для життєдіяльності здорової мікрофлори.
● На практиці це означає, що таким пацієнтам звичайні аптечні пробіотики «погоди не зроблять», потрібні пребіотики.
Це я описала лише один напрямок використання мікроорганізмів у медицині.
На сьогодні ведуться дослідження у використанні мікроорганізмів у лікуванні онкологічних захворювань.
● Так, наприклад, коменсальні бактерії (ті, які завжди присутні в кишківнику і живуть за рахунок пробіотиків, допомагають імунній системі розпізнавати небезпеки, не дають змоги бактеріям, які викликають захворювання, закріпитись на стінці кишківника, пригнічувати ріст злоякісних пухлин, як, наприклад, Clostridiales, чи зменшувати ризик меланоми (раку шкіри), як Bifidobacterium spp; раку легенів, як кишківна Akkermansia, чи Faecalibacterium — багатьох видів раку.
Це надзвичайно перспективно.
Але поки що всі дослідження в лабораторіях.
РЕКОМЕНДАЦІЇ З ХАРЧУВАННЯ
1. Харчуйтеся з турботою про бактерії свого кишківника.
2. Вживайте продукти рослинного походження: овочі, зелень, горіхи, насіння, фрукти, ягоди — це джерела клітковини та пребіотиків, ненасичених жирних кислот.
3. Жирну рибу та морепродукти — це джерела білка та омега3 жирних кислот.
4. Особлива увага на присутність пребіотиків — часник, цибуля, пшеничні та вівсяні висівки, спаржа, охолоджена варена або печена картопля, зелений банан.
5. Пробіотики: кефір, йогурт з біфідобактеріями, квашену капусту — вони збільшують різноманітність мікрофлори.
6. Звертайте уваги не лише на склд їжі, але на кіслькість та частоту прийому: не переїдайте, уникайте напівфабрикатних снеків, не їжте на ніч.
7. Щодня багато рухайтеся: це позитивно впливає на бактеріальний склад.
8. Уникайте або зменшуйте негативний вплив стресу: хронічний стрес знищує корисну мікробіоту, яка захищає нас від багатьох хвороб.
Далі буде (про бактерії, які лікують ожиріння печінки, нервові хвороби, онкологічні захворювання, ожиріння, метаболічний синдром, алергії, аутизм та інші).
Оксана Скиталінська
FB
реклама