...які святкові дні мають бути вихідними?
Читав у Вікі, що там є лише одне загальнодержавне свято з вихідним днем - до речі, саме 1 Травня.
Усі інші теж святкують. Але які з них робити для себе вихідними, вирішують самі громадяни і вписують в угоду, яку укладають профспілки з работодавцями.
Це справедливо й демократично.
Бо з якого дива християни мають право вказувати мусульманам чи вірянам інших релігій, коли й які святкові дні їм робити неробочими?
Або ж чи мають право республіканці нав'язувати прихильникам монархії свято взяття Бастилії?
Тим більше контроверсійними є історичні дати, пов'язані з військовими перемогами. У Франції живе чимало німців, з якими французи багато століть воювали. А для нових громадян з Африканського континенту всі ці давні перемоги взагалі ніщо...
От би й нам вигадати щось подібне.
Загальнодержавним святом і неробочим днем залишити День незалежності ( чи День Конституції).
А ще 10 неробочих днів кожен має право розподілити по святах, які традиційно відзначає.
Християни - Різдво, Великдень, Трійцю ( хто хоче - за новим стилем хто хоче за старим).
Мусульмани- Рамадан, Курбан-байрам та інші.
Юдеї- Песах, Пурим, Ханука.
Українські рідновіри - Новий рік Даждьбожий і Купала.
Буддисти - День народження Будди Шак'ямуні.
Ну й так далі.
Відповідно атеїсти можуть попрацювати на Різдво, а відпочити 8 березня чи 1,2 Травня.
Хто хоче, святкує день перемоги 9 травня, хто хоче День пам'яті 8 травня. Хто не хоче, не святкує зовсім.
Частина з 10 святкових днів може припадати на місцеві свята - дні заснування міст, свята національних меншин чи професійні свята...
Інша - на свята за інтересами. Хтось виокремив би собі неробочим День закоханих хтось - Хелоуїн, хтось - День борщу, а хтось - день народження Булгакова...
І ніхто б ні з ким не сварився. І ніхто б нічого нікому не диктував. І ніхто б не почувався ображеним.
Звичайно, з відомих причин, поки йде війна, ця ідея навряд чи буде реалізована. І не стільки через необхідність загальнодержавної виробничої й службової дисципліни. А й через те, що свята теж стали у цій війні зброєю ( як, скажімо, 9 травня чи Різдво).
Але ж війна, ми віримо, не на віки...
Євген Якунов
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама