Сьогодні відзначається День пам’яті та примирення

Як повідомляє Укрінформ, Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Цей день присвячений пам’яті тих понад 80 мільйонів людей, чиє життя було обірвано насиллям світового масштабу, людям усіх рас і націй, чоловікам і жінкам, воїнам і мирному населенню, малим дітям і старикам, – усім загиблим і усім тим, хто вижив та пройшов через усі кола пекла Другої світової війни. Тим, хто загинув на її фронтах, в окопах і тим, хто загинув під час бомбардувань, побував у полоні, концтаборах, чи просто зник безвісти у вихорі воєнного лихоліття.

Як відомо, 7 травня 1945 року був підписаний Акт воєнної капітуляції Німеччини, який набув чинності 8 травня о 23:01. З цієї нагоди цього дня в багатьох містах Європи та США були проведені велелюдні святкування. Однак, на вимогу Кремля, 8 травня 1945 року, о 22:43 за середньоєвропейським часом (о 00:43 9 травня за московським), у передмісті німецької столиці Карлсхорсті був підписаний ще один «Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини», який підтвердив аналогічний документ, підписаний днем раніше у Реймсі, і підтвердив час припинення вогню - 8 травня о 23:01 за середньоєвропейським часом (9 травня о 1:01 за московським).

Читайте також: Інститут нацпам’яті випустив ролик, що спростовує ще один радянський міф про Другу світову

У листопаді 2004 року, рішенням 59-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, 8 та 9 травня було проголошено Днями пам’яті та примирення. В резолюції ООН пропонується державам-членам ООН, неурядовим організаціям і приватним особам відзначати один чи обидва ці дні - 8 і 9 травня, як День пам’яті усіх жертв Другої світової війни.

Асамблея також підкреслила, що ця історична подія підготувала умови для створення Організації Об’єднаних Націй, покликаної позбавити майбутні покоління від лихоліття війни і закликала держави – члени ООН об’єднати зусилля у боротьбі з новими викликами і загрозами та зробити все можливе, задля урегулювання всіх суперечок мирними засобами згідно зі Статутом ООН і таким чином, аби не піддавати подальшій загрозі міжнародний мир і безпеку.

В Україні День пам’яті та примирення встановлений згідно з Законом України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років». Таким чином, Україна розпочала нову традицію відзначення 8 та 9 травня в європейському дусі пам’яті та примирення.

Читайте також: В’ятрович наполягає, що День перемоги над нацизмом треба відзначати 8 травня, а не 9-го

Цей день встановлений задля «вшанування подвигу українського народу, його визначного внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні, висловлення поваги усім борцям проти нацизму, увічнення пам’яті про загиблих».

Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.

Цьогоріч День пам’яті та примирення Україна зустрічає в умовах повномасштабної війни, яку розпочала росія.

«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять усіх жертв Другої світової війни, всіх борців із нацизмом. Другий рік поспіль Україна відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабної війни», - написав Голова Верховної Ради України.

Стефанчук наголосив, що нині щодня гинуть мирні українці, а захисники та захисниці борються з рашизмом, як новою формою абсолютного зла. «Зла, яке має бути остаточно знищене. Знищене, аби його більше не існувало», – підкреслив Голова ВР.

Він наголосив, що всі винні за злочини проти України мають бути покарані, аби більше жоден диктатор, жоден тиран не наважився силою змінювати світовий порядок та світову безпеку.

«Вічна пам’ять усім, хто ціною свого життя виборював волю, правду, незалежність», – підсумував Стефанчук.

Обіцянка не повторити жахи Другої світової війни не спрацювала, тож слід докласти всіх зусиль, щоб нинішня війна стала останньою.

«Коли «ніколи знов» не спрацювало, ми маємо зробити все, щоб ця війна стала останньою. Цього року Україна вдруге відзначає День пам’яті та примирення в умовах повномасштабного вторгнення зі сторони росії. Ми вшановуємо пам'ять всіх жертв та всіх, хто боровся з нацизмом у Другої світової війни», – зазначив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

За його словами, Друга світова стала можливою через змову антигуманних режимів – нацистського і радянського. Спадкоємицею останнього є російська федерація, яка сьогодні наслідує ідеологію «рашизму».

«Мільйони скалічених доль тоді не навчили світ і не вберегли від нової масштабної війни», – зауважив Ткаченко.

Він наголосив, що "боротьба європейських цінностей проти імперських амбіцій триває щоденно і не один рік, але ми неодмінно переможемо, бо захищаємо свою свободу, своє майбутнє та рідну землю".