Якщо голову Верховного Суду ловлять на хабарі, то це — катастрофа

Напередодні стало відомо, що представники Національного антикорупційного бюро й Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомили про затримання суддів Верховного Суду при отриманні хабаря у розмірі 2,7 мільйона доларів. Одним з затриманих виявився голова суду Всеволод Князєв, якому оголошено про підозру. Ще у 18 суддів, зокрема, Великої палати, проводилися обшуки.

Слідчі дії тривають.                                                               

У разі доведення провини фігурантів справи, їм може загрожувати від восьми до 12 років позбавлення волі, а цей кейс може стати найбільшим викриттям корупції у судовій гілці влади України.

Що закидають Князєву, як реагують у ВС на звинувачення та чого слід чекати далі — розповідаємо усе, що наразі відомо.

Але спершу...

Хто такий Князєв

Всеволоду Князєву 43 роки. Він родом з Миколаєва, закінчив місцевий гуманітарний інститут, а також Одеську юридичну академію.

Працював юрисконсультом, викладачем, адвокатом, а з 2013 року - суддею Миколаївського обласного адміністративного суду. З 2015 по 2017 рік був головою цього суду.

З листопада 2017 року Князєв став суддею сформованого на новому конкурсі Верховного Суду і секретарем Великої палати ВС.

Головою Верховного Суду Князева обрали на пленумі (його підтримали 98 суддів з 168) в жовтні 2021 року. Тоді під час виступу він вказав на численні проблеми судової системи.

«Напевно таких важких часів, як зараз, судова система ще не знала. І передбачаю, що далі буде не легше. Я дуже вагався перед тим, як податися на цю посаду, тому що це величезний тягар, величезна відповідальність», — цитує його виступ BBC.

Водночас Князєв запевняв, що дотримується принципу бути першим серед рівних і за ним не стоять ніякі політичні сили: "Я поговорю з кожним суддею, з'ясую всі проблеми, і всі разом ми рухатимемося вперед. Ми побудуємо сильну судову владу".

Що по задекларованих статках?

У його родини є нерухомість в Миколаєві, а на дружину записані два автомобілі та десятки тисяч доларів. Крім того відомо, що за 2020 рік він отримав 2 957 485 грн зарплати у Верховному Суді. Після початку воєнного стану декларації суддів, як і інших чиновників, закрили.

Що зрештою сталося

16 травня НАБУ і САП провели брифінг, де підтвердили затримання Князєва й адвоката-посередника. Правоохоронці не можуть затримувати суддю без дозволу Вищої ради правосуддя. Втім, є винятки, наприклад,  у ситуації, коли людину затримують під час вчинення злочину (на “гарячому”, як це і сталося з суддею Князєвим, - Ред.) або одразу після, чи вона намагається втекти.

За словами керівника САП Олександра Клименка, детективи дізналися про корупційну схему із залученням суддів Верховного Суду на початку цього року: "Під час розслідування ми зафіксували фактичне існування у Верховному Суді так званого "бекофісу" — адвокатського об’єднання, яке прикривалось наданням легальних адвокатських послуг. Адвокатське об’єднання виступало посередником між керівництвом Верховного Суду і тими особами, які бажали вирішити свої питання у суді за неправомірну вигоду. Це стосувалось не лише рішень Верховного Суду, але і більшості інших судів на території України. Іншим фактам буде надана правова оцінка у ході досудового розслідування. Наразі тривають слідчі дії щодо інших суддів".

Директор НАБУ Семен Кривонос назвав цю справу "найбільшим викриттям за всю історію діяльності антикорупційних органів".

"Нами було зафіксовано низку контактів власника фінансової групи "Фінанси та кредит" з одним із власників адвокатського об’єднання, яке використовувалося для прикриття злочинної діяльності. Вони домовилися про передачу неправомірної вигоди на користь високопосадовців суду для ухвалення потрібного рішення для цього підприємця. Вже за кілька днів після встановлення контактів, 15 березня мало відбутися засідання. І внаслідок попередньої домовленості це засідання було перенесене на іншу дату.

Почалося акумулювання коштів від бізнесмена до адвоката, і уже 19 квітня Верховним Судом було ухвалене рішення. І вже після цього адвокат — учасник цього злочинного угрупування, отримав від керівництва Верховного Суду вказівку щодо розподілу цієї неправомірної вигоди серед учасників злочинного угрупування — суддів. 3 травня була отримана перша частина цієї вигоди", — заявив Кривонос.

Згодом пресслужба НАБУ уточнила, що спочатку передали суму хабаря 1,35 мільйона доларів, а 15 травня — другу частину коштів: 450 тисяч доларів. Після цього Князєва й адвоката затримали.

САП оголосила підозру Всеволоду Князєву та його спільнику — адвокату. Дії підозрюваних кваліфікували за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає ув'язнення від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років з конфіскацією майна.

Правоохоронці не назвали ні прізвище затриманого адвоката, який ймовірно передавав кошти Князєву, ні назву адвокатської компанії. За інформацією джерел “Суспільного”, імовірно йдеться про адвоката Олега Горецького — керуючого партнера юридичної фірми "Горецький і Партнери".

В оприлюднених правоохоронцями записах прослуховування йдеться про довірену особу Верховного суду, яку слідство не називає. Разом з тим, під час брифінгу вони повідомили, що у цій справі працював детектив під прикриттям. У розмові з "довіреною особою", ймовірно голова Верховного Суду, називає ім’я Олег, як посередника, з яким "довірена особа" мала розділити частину коштів за послуги.

За що саме ймовірно давали хабар

Якщо дуже коротко, то 19 квітня 2023 року Велика палата ВС ухвалила рішення у справі про право власності 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату Ferrexpo.

За даними слідства, у 2002 році Костянтина Жеваго придбав ці акції у чотирьох компаній. 18 років по тому колишні акціонери звернулися до господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути їх собі. Проте, суд відмовив у задоволенні вимог. Апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів.

За даними НАБУ, аби не допустити втрату акцій на початку березня 2023 року бізнесмен начебто вступив у змову з адвокатом "бекофісу" у Верховному Суді. Протягом березня-квітня 2023 року бізнесмен, за версією НАБУ, передав адвокату 2,7 млн доларів (1,8 млн доларів — суддям Верховного Суду, решта — як “оплату” посередницьких послуг).

Що про все це каже Жеваго

Бізнесмен заперечує свою причетність до хабаря голові чи суддям Верховного Суду.

Він також заявив про «безпідставний зв'язок і явне підтасування» щодо рішення суду про акції Полтавського гірничо-збагачувального комбінату Ferrexpo.

За словами Жеваго, Велика Палата ВС ухвалила рішення не в його інтересах, а «в інтересах великої публічної компанії з поважними акціонерами, яка торгується на основному майданчику Лондонської фондової біржі».

Як зреагували у Верховному Суді

У Верховному Суді не стали відхрещуватися від скандалу й заявили, що установа бере на себе повну відповідальність «за події, що відбуваються у зв'язку з ймовірними корупційними діяннями його окремих представників», а судді ВС «шоковані зазначеними подіями».

«Це чорний день в історії суду. Ми мусимо бути гідними та витримати цей удар», — йдеться у заяві.

У Верховному Суді вже висловили недовіру Князєву. Таким чином, підозрюваного в корупції достроково звільнили з посади голови Верховного Суду. Рішення підтримали 140 суддів, двоє – проголосували проти.

Поки не оберуть нового голову ВС, його адміністративні повноваження мав би виконувати заступник, але такого немає. Тож повноваження здійснює суддя, який має більший стаж роботи на посаді судді ВС. Таким є Дмитро Луспеник.

Що стосується Князєва, то разом зі звільненням з посади Голови він втратив і крісло члена Вищої ради правосуддя, адже його членство обумовлюється саме посадою. Натомість Дмитро Луспеник не стане членом ВРП автоматично. Членство у ВРП буде мати наступний обраний Голова ВС.

Чого чекати далі

В НАБУ заявили, що розслідування триває.

Попри втрату посади Голови та члена ВРП, а також повідомлення про підозру — Князєв залишається суддею. Принаймні, поки що.

Далі прокурори повинні звернутися до Вищої ради правосуддя, щоб отримати дозвіл на притягнення судді до кримінальної відповідальності, арешт та звільнення його з судової системи. Якщо рада дасть дозвіл (вирішуватимуть 18 травня, - Ред.), то сторона обвинувачення може подавати клопотання про запобіжний захід до Вищого антикорупційного суду. Якщо ж ВРП не погодиться, правоохоронці не матимуть такого права.

Що чекає на інших суддів-фігурантів справи? Аналогічна процедура: дозвіл на затримання, арешт, тримання під вартою, а також відсторонення від здійснення правосуддя — від ВРП.

“Буде досудове розслідування, обвинувальний акт, якщо прокурор ухвалить рішення, що доказів достатньо для передачі до суду і власне судовий процес у Вищому антикорупційному суді України. А далі вирок - обвинувальний чи виправдувальний. Так працює верховенство права і демократія, яких ми так прагнемо”, - розповідає колишній юридичний радник Transparency International Ukraine, а нині член команди БО “Фонд Сергія Притули” Максим Костецький.

Тим часом нардеп Ярослав Юрчишин зазначає, що у справі було використано агента НАБУ під прикриттям, а це — може стати проблемою при подальшому судовому розгляді.

“Легалізувати "агента під прикриттям", особливо у справі "провокації хабара" дуже складно. Ну, прямо ось навіть не знаю прикладу, коли в українському випадку таке вдалося. Отже, від прокурорів САП очікується філігранна робота. У будь-якому випадку, це справа на роки навіть у чинній юридичній системі. Наша ж лише позбавляється пострадянського формалістичного підходу “була б людина — справа знайдеться”, — нагадує пан Юрчишин.

Болюче питання: громадський контроль, конкурси й високі зарплати — це не панацея від корупції?

Важлива деталь: на етапі відбору до самого Князєва, ще на той час голови Миколаївського окружного адмінсуду, не було суттєвих питань від Громадської ради доброчесності, дорадчого органу при Вищій кваліфікаційній комісії суддів при формуванні складу Верховного Суду. Під час конкурсу він отримав кілька зауважень щодо непрозорості отримання майна.

“Дійсно, Князєв свого часу не отримав негативного висновку. У нас були застереження щодо його тестя та набутого ним майна. Ми надали цю інформацію ВККС, відповідно до закону. Але ця інформація не свідчила прямо про недоброчесність кандидата. Князєв тоді і вже після обрання головою ВС виглядав людиною прогресивною і некорумпованою, демонстрував, що не хоче бути частиною системи старого зразка. Якщо підозри слідства підтвердяться, буде дуже шкода, що одна людина могла таке поєднувати”, — коментує голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков.

В будь-якому разі, це все одно не пояснює, чому сталося те, що сталося? Чому не спрацював контроль? Втім, не лише це турбує. Кілька цікавих цифр: перший заступник глави Верховного Суду заробляє по 410 тисяч гривень на місяць, а сам глава ВС — орієнтовно 600 тисяч (за рік 7,2 мільйона гривень). Виходить, не варто вірити твердженню, що величезна зарплатня для чиновників і держслужбовців є справді ефективним способом запобігання корупції?

“Я не беру конкретний випадок, але чомусь контроль дав збій, можу назвати кілька причин, - розповідає юрист Центру протидії корупції Вадим Валько. – Сила рішення громадського органу – рекомендаційна. За більшістю висновків щодо неможливості тієї чи іншої особи здійснювати правосуддя Вища кваліфікаційна комісія все одно ухвалювала рішення про направлення до Верховного суду. І таких рішень, які йшли б у розріз із висновками комісії, було більше 90%”.

Другий момент, на який звертає увагу експерт, це те, що будь-яка перевірка здійснюється у минулому.

“Чи були порушення у судді, чи відповідає його майновий стан доходам, як він поводився з людьми. Але ми не можемо зазирнути у майбутнє. Часто буває так, що з отриманням великої влади людина змінюється, піддається спокусам. Корупційні ризики закладені у самій природі влади. Водночас хочу сказати, що не можна ставити під сумнів участь громадськості у відборі суддів, можливо їй треба дати більш чіткі повноваження. А реагувати на умовне майбутнє має Вища рада правосуддя. Якщо суддя допускає порушення, його слід притягати до дисциплінарної відповідальності або звільняти до винесення вироку”, - наголошує пан Валько.

З ним погоджується Максим Костецький: “Чи потрібно тепер скасовувати конкурси і ринкові зарплати, бо все це не дає ефекту? Звісно, ні. Нових людей ми з Марсу не завеземо, працюємо з тими, хто є, і серед них треба шукати доброчесних і фахових”.

За його словами, конкурс до Вищого антикорсуду, де міжнародні експерти мали вирішальний голос, показав справді непогані результати, давши суспільству суддів, які реально «впахують» і намагаються працювати за новими стандартами. Натомість конкурс до Верховного суду відбувався по-іншому.

“Там громадські експерти мали дорадчий голос, а вже кваліфкомісія сама визначала чи хотіла враховувати такі рекомендації чи ні. І значна частина недоброчесних кандидатів в кінцевий склад таки потрапила”, - звертає увагу пан Костецький.

Разом з тим, юрист вважає, що конкурси і високі зарплати не є 100% гарантією доброчесності, але це необхідний мінімум, від якого треба відштовхуватись.

“Без цього все точно не працюватиме, як би не старались. Будь-яка, навіть найкраща людина, може дати слабину і, вибачте за мій французький, скурвитись. Така вже людська природа, - наголошує Максим Костецький. - Тому ми робимо ставку не на людей, а на інституції і на правила, які одні для всіх. Саме правила і інституції формують довіру до судів, які в свою чергу забезпечують справедливість і верховенство права у державі. Це довга і складна робота. І нікуди ми від неї не дінемось”.

Своє слово сказав і політолог Володимир Фесенко. На його думку, боротьба з корупцією шляхом підвищення зарплат – це наївна та дуже спрощена метода, яка ніколи не підтверджується практикою: “На початку 2000-х, коли проводили чергову судову реформу, суддям суттєво підняли зарплату, але корупція не впала. Судді говорили про зарплати: це плата за ризик. Розмір хабара завжди перебиватиме розмір зарплати. У цьому змаганні чесні гроші не переможуть”.

...Що ж, уважно слідкуватимемо, як надалі розвиватиметься кейс Верховного суду та його ексголови Князєва. Але в будь-якому разі дуже хочеться, аби цей випадок Україна використала як шанс проведення реальної судової реформи, яку давно вимагають громадянське суспільство та міжнародні партнери.

Мирослав Ліскович. Київ