Держава, фахівці та громадянське суспільство об’єднують зусилля для протидії російській картографічній пропаганді
Відкриваючи захід, представник Центру стратегічних комунікацій Максим Майоров, який був модератором, розповів, як одразу після російської окупації Криму в інформаційному просторі почали масово з’являтися карти, які відображали російський погляд на кордони.
«Спочатку це були абриси карт України в Інтернеті та на телебаченні. Згодом почалася більш загрозлива тенденція: карти, які підважують принцип територіальної цілісності України, стали з’являтися у спеціалізованій картографічній продукції у дружніх до України країнах», – зазначив Майоров.
На думку представника Центру стратегічних комунікацій, це становить серйозну проблему, оскільки географічні карти завжди справляли серйозний вплив на суспільства. Картографічний образ своєї країни – це частина ідентичності нації, як і державні символи: герб, прапор, гімн. Агресор прагне нав’язати всім «новий образ» своєї території, натомість країна, що захищається, – відстояти власний. Недарма, картографічні образи інколи навіть розміщують на державних символах. Наприклад, на прапорі Республіки Кіпр.
Детальніше про проблему поширення російської картографічної пропаганди розповів засновник громадської ініціативи «Stop Mapaganda! Інформаційна деокупація України» Микола Голубей.
Активіст продемонстрував наочні приклади некоректного показу державних кордонів України у західних картографічних виданнях. На його думку, йдеться не про недбалість, а про наслідки цілеспрямованого впливу Кремля через очолюване міністром оборони РФ Шойгу Російське географічне товариство на політику провідних картографічних компаній на Заході.
Голубей переконаний, що протидіяти російському лобізму в картографії можливо і необхідно: «Перед нами комплексна проблема, яка вимагає комплексного рішення. Ми створюємо п’ять рівнів тиску на компанії, які поширюють фейки про Україну. Кожен з рівнів має свою мету і всі вони підсилюють один одного. Державний рівень передбачає створення робочої групи із залученням широкого кола чиновників, картографів та юристів. Медійний рівень – публікації в українських та міжнародних ЗМІ. Юридичний рівень передбачає приватні судові позови. Суспільний – залучення до інформаційного тиску громадян. Нарешті санкційний – накладання санкцій на компанії, які поширюють російську картографічну пропаганду».
Головна мета кампанії, зазначив Голубей, – закріплення у свідомості європейців ідеї, що єдиними кордонами України, є кордони 1991 року, а єдиним зображенням України є офіційне зображення ООН. Серед проміжних цілей активіст назвав: зупинення продажу фейкової продукції та її утилізацію; проведення службових розслідувань всередині компаній; офіційні листи клієнтам з визнанням продажу фейкової продукції; фінансові компенсації компаній-порушниць на користь популяризації України.
Часто видавці такої продукції виправдовуються необхідністю дотримуватися принципу реалізму: мовляв, Росія реально контролює Крим, значить варто показувати Крим російським.
«Однією із засадничих вимог до картографічного зображення є достовірність поданої інформації на карті. Це одна з основних вимог. Однак, коли ми говоримо про зображення державного кордону, то тут ще і відповідальність. Я звичайно не говорю про пропагандистські карти, де видавці можуть зображувати те, що вони хочуть. Але зображення кордону – це є відповідальна справа», – прокоментував цей аргумент Ростислав Сосса, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, член Президії Вченої ради Українського географічного товариства.
Як приклад наслідків неправильного зображення державного кордону, вчений навів випадок конфлікту, що стався на острові Даманський між СРСР та КНР. Це невеликий острів на річці Уссурі, якою проходив радянсько-китайський кордон. Однією з причин, а точніше приводом, конфлікту стало зображення державного кордону. Радянські картографи показали штрих державного кордону між островом і китайською стороною, після чого розгорівся збройний конфлікт. Тоді було вперше в бойових умовах застосовано РСЗВ «Град».
Картограф переконаний, що державний кордон має зображуватись так, як він зафіксований у договірних міжнародних документах, а розбіжності з фактичим станом варто відображати за допомогою приміток.
Виконувач обов’язків президента Українського географічного товариства, старший науковий співробітник Інституту держави і права імені Корецького В’ячеслав Олещенко розповів, що Українське географічне товариство передбачило виникнення такої проблеми одразу, коли розпочалася збройна агресія Росії в Криму.
У 2016 році Товариство випустило Звернення до світової географічної спільноти за підписом тодішнього голови Ярослава Олійника. У документі українські географи закликали Генеральну асамблею Міжнародного географічного союзу, учасників 33-го Міжнародного Географічного Конгресу в Пекіні та всю світову географічну спільноту підтримати Україну і не визнавати ніяких змін статусу Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, утримуватись від будь-яких дій або поведінки, які можуть бути інтерпретовані як визнання будь-якої зміни статусу.
Для обґрунтування відповідного прохання у Зверненні були наведені вичерпні юридичні аргументи на користь належності Криму Україні, підготовлені у співпраці з державними органами України.
Коли в лютому 2022 року почалася повномасштабна російська агресія, Українське географічне товариство порушило питання перед Міжнародним географічним союзом щодо припинення членства в ньому РФ.
«Маю подякувати, визнати велике розуміння ситуації керівництвом Міжнародного географічного союзу, а це представники всіх регіонів світу: є один президент, а є віцепрезиденти, які представляють різні континенти. І от вже 7 березня 2022 року було ухвалене рішення Виконкому про призупинення членства Росії. Я не знаю, яка міжнародна організація, крім ООН, особливо наукова, неурядова організація зреагувала швидше, ніж Міжнародний географічний союз», – розповів Олещенко.
Відтак до скликання чергового Міжнародного Географічного Конгресу в Парижі у липні 2022 року українським географам вдалося зібрати додаткові аргументи для національних географічних комітетів інших країн та переконати Генеральну асамблею організації в необхідності остаточного вигнання Росії. І таке рішення було ухвалене в Парижі одноголосно.
Про роль Міністерства закордонних справ у боротьбі з некоректним зображенням території України розповіла директор департаменту публічної дипломатії МЗС Ірина Боровець.
З огляду на масштаби роботи, не в останню чергу в зв’язку з активним розвитком соціальних медіа, українська дипломатія вирішила заручитися підтримкою громадянського суспільства для того, щоб привертати увагу вітчизняної та іноземної спільноти до фактів неправильного позначення Криму.
Починаючи з 2015 року міністерство реалізує проєкт «Крим на карті світу» (#CrimeaMap #CrimeaIsUkraine), в рамках якого провело кілька хвиль публічної кампанії. Серед історій успіху чиновниця згадала перевидання британським видавництвом Oxford University Press соціально-економічного атласу світу 2016 року із виправленим зображенням Криму, внесення французьким Larousse коректив до соціально-економічного Атласу-2017. А також виправлення у 2021 році на офіційному сайті Олімпіади-2020 в Токіо карти, де Крим показувався відділеним кордоном від України.
«Кожного року наші посольства успішно реагують на десятки випадків некоректного позначення українських територій. Лише за неповних пів року маємо понад 20 реагувань. Торік таких виправлень було 25», – зазначила представниця МЗС України.
Вона також наголосила, що алгоритм реагування на встановленні факти некоректного позначення територій України в цілому відпрацьований. Він передбачає офіційні запити та зустрічі дипломатів з представниками установ (компаній, видавництв тощо) з метою роз’яснення офіційної позиції України, інформування відповідних органів виконавчої влади країни, проведення відповідної інформаційної роботи (в ЗМІ, соціальних мережах) з поясненням позиції України щодо неприпустимості некоректного позначення території України, залучення української громади за кордоном.
Робота продовжується до тих пір, доки протилежною стороною не вживаються всі необхідні заходи з виправлення або коли не буде публічного роз’яснення та визнання помилки від іноземного представника.
Для скоординованої роботи держави, експертного середовища та громадського сектору Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру ініціювала створення міжвідомчої робочої групи з питань належного відображення відомостей про територію України, її державні кордони у зарубіжних картографічних та інших виданнях.
Про цей напрямок роботи розповів заступник Голови Держгеокадастру Дмитро Макаренко. За його словами, формування персонального складу робочої групи на сьогодні вже перебуває на завершальному етапі. До неї увійшли понад 20 представників з 15 органів державної влади та експертних неурядових організацій.
«Питання картографічної пропаганди, особливо зі сторони приватних видань, є складним, а його масштаби вражаючими, тому нам важливо напрацьовувати механізми протидії комплексно, що і буде основною метою роботи міжвідомчої робочої групи», – зазначив Макаренко.
Фахівець повідомив, що завдяки роботі Держгеокадастру Асоціація національних картографічних та кадастрових служб Європи (Єврогеографікс) також призупинила членство Росії. Тривають переговори й з Міжнародною картографічною асоціацією. Так, Держгеокадастр підготував відповідні зміни в Статут Асоціації, а її виконком підтвердив наміри щодо розгляду питання про виключення РФ зі свого складу. Наразі готується позиція України на Генеральну асамблею в ПАР. Водночас українська сторона заручилася підтримкою делегатів з різних країн.
Захід у записі можна переглянути за посиланням.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
