Відомо про 42 місця утримання українських військових на території РФ - правозахисники
Про це в медіацентрі Україна-Укрінформ під час брифінгу на тему: «Від Брянська до Іркутська: що відбувається з українськими полоненими за стінами російських в'язниць» повідомила координаторка МІПЛ Тетяна Катриченко.
“РФ зараз продовжує використовувати місця утримання в Москві, Ростові-на-Дону, але до них ще додалася величезна кількість місць, де утримуються громадяни України як цивільні, так і військовослужбовці. Це величезна кількість громадян України — мова про тисячі — які були переміщені на територію РФ і, очевидно, що Російській Федерації не вистачає місць для їх утримання”, - повідомила Катриченко.
Вона зазначила, що тема утримання, переміщення військовополонених мало досліджена, оскільки вона часто дуже страшна. МІПЛ досліджувала місця утримання на окупованих територіях ще до 24 лютого 2022 року. І якщо на тимчасово окупованих територіях України МІПЛ знає практично про кожне місце утримання військовополонених, то на території РФ інформацію здобувати вкрай складно, її наразі збирають, ґрунтуючись на свідченнях звільнених військовополонених.
Як розповіли учасники заходу, з 24 лютого 2022 року і до 15 червня 2023 року МІПЛ опитала понад 50 військовослужбовців, звільнених під час обмінів із російського полону. Аналізуючи зібрані свідчення, МІПЛ побачила системність політик і методів поводження з українськими полоненими, які застосовує Росі. Вони спільні для всіх місць утримання — фізичні і моральні тортури, погане і недостатнє харчування, практично відсутність медичної допомоги.
Переважна більшість опитаних, за інформацією дослідників, розповідають про те, що після взяття в полон українських армійців б'ють, допитують із застосуванням фізичного насилля, кілька днів тримають у підвалі, ямі або тимчасовому таборі для військовополонених. Після цього бранців розвозять по місцях постійного утримання — в СІЗО чи колонії. Жорстку процедуру “прийомки” в ці заклади проходять усі, незалежно від віку, статі чи стану здоров'я. Переповнені камери без денного світла — стала практика. Упродовж дня полоненим сидіти на ліжках не дозволяється, двічі, а подекуди тричі на день у камерах влаштовують перевірки на наявність заборонених предметів.
Усі свідчення колишніх полонених об'єднує факт системного застосування щодо українських військових фізичного і психологічного насилля. Це відбувається майже цілодобово. Інтенсивність побоїв збільшується під час прийому їжі, відвідування душу і перевірок камер. Є випадки катування під час допитів, повідомили ініціатори дослідження.
Також, за словами Катриченко, якщо полонений має травми або серйозні хронічні хвороби, зазвичай він не отримує медичної допомоги. Майже всі, хто був у полоні і кого опитали представники МІПЛ, стверджують, що прохання про медичну допомогу завершується побиттям.
У багатьох випадках тортурами військовополонені називають харчування. Часто на прийом їжі дають 2-3 хвилини, а про надзвичайно низьку якість харчування свідчить той факт, що більшість звільнених мають критичну втрату ваги — від 10 до 30 кг.
МІПЛ також відомі випадки смертей у полоні. Опитані військові повідомляють про те, що вони бачили або чули про факти загибелі військовослужбовців.
Особливу увагу представники МІПЛ звернули на часті переміщення військовополонених між різними місцями утримання на території РФ. Так РФ намагається сховати людину, заплутати її пошуки, а також, щоб військовополонені не могли згодом ідентифікувати персонал, причетний до знущань над ними. Від військовополонених ретельно приховується навіть інформація про те, в якій області вони перебували.
Ґрунтуючись на опитуваннях звільнених військовослужбовців, МІПЛ зібрала інформацію про більшість відомих місць утримання на території РФ та створила інтерактивну карту.
Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) — це медійна команда, яка змінює зовнішню і внутрішню політику задля інтеграції України у вільний світ. Основні напрямки діяльності МІПЛ: розслідування воєнних злочинів, вчинених у зв’язку з російською агресією в Україні, зокрема насильницьких зникнень, депортацій дітей і взяття їх у заручники, неналежного утримання військовополонених, відстеження судових процесів щодо війни і дослідження квазіправової системи на окупованій Росією частині території України; аналітика практик, які впроваджують військові Російської Федерації; адвокація змін у політиках урядів і суспільних практиках щодо забезпечення і дотримання прав і свобод людини.
