Росія викрала понад 560 українських активістів, доля 311 з них невідома – правозахисники
Про це радниця центру з прав людини ZMINA Наталія Охотнікова повідомила, презентуючи у Медіацентрі Україна — Укрінформ звіт про викрадення та затримання активістів.
“Ми зафіксували принаймні 562 випадки викрадень активних громадян, що відбулися на території дев’яти регіонів України. На момент публікації цього звіту 311 активних громадян ще не звільнені або їх доля невідома. Ми також знаємо, що 235 людини повернулись додому, а 16, на жаль, були знайдені мертвими”, – сказала Охотнікова.
За її словами, під активними громадянами дослідники мають на увазі громадських активістів, правозахисників, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування, юристів, освітян, релігійних діячів та інших, тобто тих, хто чинив опір окупації та залишався на боці України.
“І ми дізналися, що найчастіше Росія викрадає громадських активістів та волонтерів (323 особи). Другою за чисельністю група – представники органів місцевого самоврядування (128 осіб). Також росіяни часто викрадають родичів активних громадян (32 особи), освітян, зокрема директорів шкіл, вихователів, вчителів української мови та літератури, а також історії України (30 осіб). Наступною за чисельністю групою є журналісти (18 осіб)”, – підкреслила Охотнікова.
Дослідники збирали дані як з відритих джерел, якісно перевіряючи інформацію за міжнародними протоколами, так і під час опитування членів родин затриманих та викрадених, їхніх знайомих, а також імовірних свідків.
За даними радниці центру ZMINА, жертвами викрадень ставали як чоловіки, так і жінки, молодь, діти, люди старшого віку, хронічно хворі. Однак переважна більшість з викрадених – це чоловіки різного віку від 18 до 70+ років (451 особа). Кожна п’ята жертва насильницьких зникнень – це жінка (110 осіб). Найбільша кількість викрадень та затримань сталися в Херсонській області (258 випадків). На другому місці – Запорізька область (110 випадків). А третьою є Донецька область (67 випадків на новоокупованих територіях цієї області).
Правозахисниця наголосила на тому, що викрадення українців розпочалися з першого ж дня повномасштабної війни та продовжувались протягом всього періоду окупації. Така тактика Росії є спланованою, аби придушити український спротив на окупованих територіях. Людей викрадали переважно за списками, а більшість викрадень супроводжувалась фізичним та психологічним впливом різного ступеню жорстокості.
На думку Охотнікової, ще однією ціллю викрадення людей є намагання Росії збільшити обмінний фонд. “На окупованих територіях проводяться масштабні фільтраційні заходи. Жертвами окупантів найчастіше стають чоловіки призовного віку. В першу чергу – ветерани АТО/ООС, колишні військові та правоохоронці, проукраїнські активісти. Їх, скоріше за все, планують обмінювати на російських військових, навіть за умови, що українці не брали участі у бойових діях у 2022-2023 роках”, - зазначила вона.
Аналіз, проведений ZMINA, засвідчив, що російські військові та представники окупаційної влади використовують для викрадення людей новітні технології: білінг мобільних телефонів, використання записів камер відеоспостереження, застосування програм розпізнавання облич.
Експертка з Європи та Центральної Азії Всесвітньої організації проти тортур (ОМСТ) Марія Квіцінська зазначила, що насильницькі зникнення цивільних можна вважати злочином проти людяності. “На це вказує велика кількість жертв та продовження цих практик з боку РФ вже понад рік, а ще навмисне та усвідомлене тримання викрадених без звʼязків із зовнішнім світом і недопуск до них адвокатів, міжнародних структур”, - сказала вона.
Дослідження підготовлене за підтримки Freedom House. Воно тривало з лютого 2022 року до червня 2023 року.
Перше фото ілюстративне
