Як подолати корупцію в судах: у ВРП вважають, що їй потрібна дисциплінарна функція
Таку думку він висловив в інтерв’ю Укрінформу.
“Фактично питання відсутності у Вищої ради правосуддя дисциплінарної функції – тобто здійснення провадження стосовно суддів за дисциплінарними скаргами, тягнеться з серпня 2021 року. Майже два роки Вища рада правосуддя не здійснює дисциплінарну функцію. За цей час накопичилося понад 9 тисяч скарг на суддів. Неможливість ВРП здійснювати дисциплінарну функцію, імовірно, теж сприяє виникненню ситуацій, коли судді фігурують у корупційних справах”, - сказав Усик.
Він нагадав, що ВРП заявила про свою готовність розглядати дисциплінарні справи ще на онлайн-зустрічі з членами Комітету ВР з питань правової політики, яка відбулася одразу після сформування повноважного складу ВРП.
Усик зазначив, що ухваленим парламентом у першому читанні законопроєктом щодо розблокування дисциплінарної функції ВРП передбачається, що на період до створення Служби дисциплінарних інспекторів повноваження дисциплінарного інспектора передаються члену дисциплінарної палати.
“Це дало б можливість до створення самої служби зменшити кількість дисциплінарних скарг. Секретаріату ми дали вказівку ще раніше зробити інвентаризацію всіх “дисциплінарок”, щоб відстежити і проаналізувати тривалість їх перебування у ВРП, тяжкість дисциплінарних проступків, суспільне значення тощо, аби визначити пріоритетність розгляду”, - сказав голова ВРП.
За його словами, ця робота вже почалася.
“Близько 1700 скарг становлять ті, що надійшли до ВРП і не були розглянуті до 21 серпня 2021 року. А строк притягнення що дисциплінарної відповідальності судді складає три роки”, - поінформував Усик.
Також він зазначив, що наразі немає жодних прогнозів щодо можливого ухвалення в цілому законопроєкту про розблокування дисциплінарної функції.
“До другого читання він мав розглядатися в прискореному режимі. Голова комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов говорив: “Очікуйте, на середину червня цей закон буде прийнятий”. Але зараз обговорюються зміни до нього на стадії підготовки до другого читання. Зокрема, Програма США USAID з Європейським проєктом Pravo-Justice та ІДЛО (Міжнародна організація права розвитку – ред.) запропонували інший варіант процедури добору дисциплінарних інспекторів”, - сказав Усик.
За його словами, пропонується створити незалежну конкурсну комісію за участю трьох членів ВРП і трьох членів, рекомендованих міжнародними іноземними організаціями, які понад три роки надають технічну й правову допомогу в проведенні судової реформи в Україні.
Ця комісія проводитиме конкурс у період дії воєнного стану на посади дисциплінарних інспекторів, кваліфікаційні вимоги до яких теж пропонується змінити, додав голова ВРП.
“Якщо в первісному варіанті законопроєкту була передбачена вимога про наявність стажу роботи в галузі права 15 років, то нині пропонується його зменшити до 5 років. Мені здається, саме ця зміна збільшить кількість охочих обійняти ці посади. Пропозиції до ухваленого в першому читанні законопроєкту надіслані нам у письмовій формі, але їхнє обговорення, зрозуміло, ще відтягує в часі вирішення питання “дисциплінарок”. Зараз мені навіть важко передбачити з урахуванням кардинальних змін до цього законопроєкту, як після першого читання комітет його розглядатиме. Бо ж ідеться не про точкові правки, а про досить істотні зміни”, - підкреслив голова ВРП.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада 30 травня ухвалила в першому читанні законопроєкт №9261 про відновлення розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів та забезпечення роботи Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.
