В Україні набуває чинності заборона реклами електронних пристроїв для куріння

Всесвітня організація охорони здоров’я вважає тютюнову епідемію однією з найбільших загроз громадському здоров’ю, з якими коли-небудь стикався світ. Щороку вона приносить смерть більше ніж 8 мільйонам людей, у тому числі близько 1,2 мільйона смертей спричинені пасивним курінням.

Понад 80% з 1,5 мільярда споживачів тютюну по всьому світу проживають у країнах з низьким та середнім рівнем доходу, де тягар захворюваності та смертності – найважчий. 

За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, щорічна смертність від хвороб, спричинених курінням в Україні, сягає 130 тисяч осіб.  

На 9-й рік війни держава Україна не може дозволити собі нехтувати здоров’ям та життям громадян і повинна захистити їх від згубного впливу тютюну та нікотину. 

Втім, зобов’язання з захисту громадського здоров’я Україна має не лише перед своїми громадянами, а й на міжнародному рівні: 

● у 2006 році Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ВООЗ із боротьби проти тютюну;

● Угода про асоціацію з ЄС містить зобов’язання наблизити законодавство у сфері боротьби проти тютюну до acquis ЄС, що передусім означає імплементацію «тютюнової» Директиви 2014/40/ЄС, а також, опосередковано, Директиви «аудіовізуальних медіапослуг» 2010/13/ЄС.

Усі перелічені документи вважають заборону реклами тютюнових і нікотинових виробів важливою частиною боротьби з тютюновою епідемією та ефективним способом попередити й запобігти вживанню таких виробів дітьми. 

Рамкова конвенція ВООЗ вимагає від сторін «відповідно до своєї конституції або конституційних принципів, ввести повну заборону на всю рекламу, стимулювання продажу й спонсорство тютюнових виробів». 

«Тютюнова» Директива у преамбулі містить застереження, що «електронні сигарети можуть стати містком на шляху до нікотинової залежності і, зрештою, до традиційного споживання тютюну, оскільки вони імітують і нормалізують процес куріння. З цієї причини доцільно застосувати обмежувальний підхід до реклами електронних сигарет та заправних контейнерів».

Директива «аудіовізуальних медіапослуг» накладає на держави-члени зобов’язання «заборонити всі види аудіовізуальних комерційних повідомлень про сигарети та інші тютюнові вироби, а також про електронні сигарети та заправні контейнери». Окрім того, заборонено спонсорство аудіовізуальних медіапослуг або програм виробниками тютюнових виробів та електронних сигарет, а також продакт-плейсмент цих виробів.

Попри те, що станом на лютий 2023 року Єврокомісія оцінює українське законодавство у сфері боротьби проти тютюну лише як «частково узгоджене» з відповідними актами acquis ЄС, варто відзначити, що і парламент, і уряд продуктивно працюють протягом останніх двох років задля досягнення повної відповідності.

Наприкінці 2021 року парламент ухвалив закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну», який імплементує основні положення Рамкової конвенції ВООЗ та Директив. А Кабмін та Міністерство охорони здоров’я приводять підзаконні нормативно-правові акти у відповідність новому регулюванню.

11 липня 2023 липня набирають чинності вимоги статей 16, 16-1 та 16-2 Закону щодо повної заборони реклами тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння. Найсуттєвіші зміни для бізнесу та споживачів щодо реклами такі: 

1. Повна заборона реклами 

Вводиться повна заборони реклами:

● тютюнових виробів;

● пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння (відомих споживачам передусім під брендом «IQOS» та «glo»);

● електронних сигарет, рідин та контейнерів до них. 

Разом з рекламою забороняються також будь-яке стимулювання продажу таких виробів, а також спонсорство виробниками будь-яких заходів чи груп осіб. 

2. Заборона безоплатної роздачі & обміну

Забороняється безоплатна роздача виробів, а також обмін одних виробів на інші (тих самих чи інших моделей, з тими ж або іншими технічними характеристиками). Окрім того, забороняється обмінювати вироби на будь-які інші товари, роботи чи послуги, а також надавати пряме чи непряме відшкодування (кешбек, бонуси, системи лояльності й т.д.) за придбання таких виробів.

Тобто популярні раніше сервіси з обміну пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, де можна було безкоштовно замінити/оновити пристрій, повинні припинити практику обміну пристроїв поза межами гарантійних строків. 

3. Заборона продажу в наборах

Забороняється продавати такі вироби у наборі з будь-якими іншими товарами чи послугами. Кожен виріб повинен продаватися окремо та не може бути частиною набору, незалежно від того, чи інші товари пов’язані з таким виробом, чи ні. 

4. Посилені вимоги до оформлення вітрин 

Місця продажу тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння також повинні змінитися з 11 липня. Звичні усім мерехтливі екрани з рекламою електронних пристроїв для куріння повинні залишитися у минулому, оскільки закон забороняє розміщення інформації про виробника пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а також електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в місцях роздрібного продажу, зокрема з використанням зображень, малюнків, пристроїв для демонстрації відеороликів і т.д.

Поза межами місць продажу також заборонено розміщувати будь-яку інформацію про виробника таких виробів. 

Інформацію про наявність тютюнових виробів у продажу споживач зможе дізнатися лише з одного плаката (розміром не більше 40х30, чорний шрифт, білий фон, жодних кольорових вставок), в якому наявна інформація про наявні тютюнові вироби та ціни на них у конкретному місці продажу. 

5. Повна заборона розміщення реклами на транспорті/розважальних заходах 

Усі тютюнові вироби та електронні пристрої для куріння заборонено рекламувати на транспортних засобах та обладнанні, а також у місцях розважальних заходів у будь-якій формі.  

6. Заборона реклами в Інтернеті 

Забороняється розміщення реклами в мережі Інтернет, соціальних чи інших цифрових мережах. 

Проте з цієї заборони законодавець зробив кілька винятків і дозволив розміщувати інформацію про пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та електронних сигарет на особистих сторінках фізичних осіб. У підсумку, очікуємо, що банерна реклама на веб-сайтах, а також таргетована реклама в соцмережах повинна зникнути повністю. Проте можемо очікувати засилля блогерів та інфлюенсерів, які розповідатимуть про свій власний досвід користування такими виробами. У цьому випадку блогерам потрібно пам’ятати, що така реклама повинна бути належно позначена та чітко відокремлена від іншого контенту, а також не може вводити в оману споживачів про будь-яку властивість товару. За порушення таких вимог для розповсюджувача реклами також передбачена відповідальність законом «Про рекламу» в розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами. 

Ще одним винятком із заборони реклами в Інтернеті є можливість розміщувати асортимент на вебсайтах виробників та імпортерів пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та електронних сигарет. Проте обов’язковою умовою доступу до таких вебсайтів є ідентифікація віку в порядку, встановленому Кабміном. Такий порядок наразі не затверджений, а отже з 11 липня і до моменту затвердження порядку такі вебсайти не матимуть змоги працювати. 

7. Заборона спонсорства 

Законодавець забороняє також усі можливі види спонсорства тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння. Зокрема, заборонено спонсорство телепередач, радіопередач, театрально-концертних, спортивних та інших заходів, програм чи окремих осіб з використанням торговельних марок, під якими такі вироби випускаються. 

Більше того, виробники або пов’язані з ними особи більше не зможуть надавати фінансову або іншу підтримку заходам, діяльності, окремим особам або групам, у тому числі політичним партіям, політичним чи громадським діячам, спортсменам або спортивним командам, артистам або артистичним групам, закладам освіти усіх форм власності.

8. Список заборон не є вичерпний

Законодавець визнає, що фантазія маркетингових команд невичерпна, а тому, окрім усього переліченого, також забороняє будь-які інші заходи прямого й непрямого стимулювання продажу тютюнових виробів та вживання тютюну. 

У підсумку: з 11 липня 2023 року практично усі види реклами тютюнових виробів та електронних пристроїв для куріння повинні зникнути з наших білбордів та смартфонів. Фінансувати облаштування укриття чи пункту обігріву тютюнові компанії теж не можуть. 

Порушення таких вимог матиме наслідком штраф у розмірі 30 тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу. У разі повторного порушення протягом року – штраф сягатиме 50 тисяч гривень.

У разі виявлення порушення слід звертатися зі скаргою до Держпродспоживслужби, яка уповноважена накладати фінансові санкції за такі порушення. До скарги варто додати фото- або відео-докази, які підтверджують порушення. 

Якщо Держпродспоживслужба виявить порушення, проте підприємець відмовиться сплачувати штраф, законодавець передбачив примусове виконання таких рішень. Раніше Держпродспоживслужбі доводилось змушувати ухилянтів сплачувати штрафи у судовому порядку.  

І наостанок…

Якщо залишаються сумніви про те, що таке регулювання є занадто суворим для сумлінного міжнародного бізнесу, то не втомлююсь нагадувати, що транснаціональні тютюнові корпорації, за інформацією Київської школи економіки, станом на 15 травня 2023 року, принаймні Philip Morris та Japan Tobacco International — продовжують роботу в Росії і фінансують бюджет РФ, чим безпосередньо допомагають країні-агресору продовжувати війну.   

Марічка Гринишин, юристка громадської організації «Життя»