Сексуальне насильство щодо підлітків: чому про це потрібно говорити

Сексуальне насильство – одна з найчутливіших тем навіть у мирний час. Під час війни проблема тільки загострюється, адже ще більше людей стають вразливими та можуть легко потрапити до рук кривдників. Особливо це стосується підлітків, які нерідко повністю залежать від допомоги інших людей. І той, від кого підліток очікує підтримки, може скористатися його розгубленим станом, щоб скривдити.

Підлітки мають знати про цю проблему та розуміти, як себе захистити. Отже, що таке сексуальне насильство, як його розпізнати та де шукати допомогу?

РИЗИКИ

За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ), 47% опитаних внутрішньо переміщених осіб (ВПО) повідомили, що один із членів їхньої сім’ї – це дитина або підліток віком від 5 до 17 років.

Неповнолітні часто не можуть забезпечити себе фінансово та створити безпечні умови проживання. Крім того, у випадку втрати батьків або розз’єднання родини діти й підлітки без супроводу піддаються ще більшому ризику постраждати від насильства.

На сьогодні в Україні передбачена кримінальна відповідальність за статеві відносини з особою, яка не досягла статевої зрілості.

Сексуальне насильство відбувається там, де є дисбаланс влади. Приміром, якщо людина потребує допомоги, то надавач/ка допомоги перебуває у владному становищі стосовно цієї людини.

Кривдником може стати хто завгодно – як і незнайома людина на вулиці чи в транспорті, так і хтось, кому довіряють – член родини, друг чи знайомий.

Аби запобігти та протидіяти цим випадкам, важливо вчасно маркувати ознаки сексуального насильства, яке може також здійснюватися у формі сексуальної експлуатації чи наруги.

ЩО ТАКЕ СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО ТА СЕКСУАЛЬНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ

Сексуальне насильство – це не тільки про зґвалтування. Це посягання на статеву свободу та недоторканість людини, а також дії сексуального характеру щодо неповнолітніх. Воно може проявлятися у різних формах, серед яких:

• небажані дотики до різних частин тіла;

• образливі сексуальні коментарі, натяки, погляди і телефонні дзвінки;

• обман, шантаж, залякування, що мають на меті примусити до сексуальної близькості або оголення;

• примус до сексу з іншими людьми;

• демонстрація статевих органів (ексгібіціонізм);

• примус до збочених форм сексуальних відносин;

• примус до вагітності або аборту;

• примус до спостереження за статевим контактом кривдника тощо.

Крім того, сексуальне насильство може проявлятися ще й у формі сексуальної експлуатації та наруги.

Сексуальна експлуатація – це будь-яке зловживання або спроба зловживання позицією вразливості, нерівності або довіри з сексуальною метою, пропозиція допомоги або грошей в обмін на секс.

Приклади сексуальної експлуатації:

• примус або схиляння до сексуальних послуг в обмін на гуманітарну допомогу, гроші, навчання, роботу, товари чи послуги;

• заохочення до сексуальних дій в обмін на безкоштовне проживання;

• використання у проституції, порнографії, стриптизі чи вебкамі (спілкування еротичного характеру за допомогою відео-чату);

• вимоги надіслати фото або відео сексуального характеру тощо.

ЧОМУ НЕ ВАРТО МОВЧАТИ ПРО НАСИЛЬСТВО І ДЕ ШУКАТИ ДОПОМОГИ

У підлітків, як і в дорослих, існують психологічні бар'єри, які перешкоджають зверненню по допомогу. Серед них – страх, сором, відчай, відчуття незахищеності та переконання, що їм ніхто не повірить або скажуть, що вони самі винні.

Підлітки часто не повідомляють про такі порушення через незнання своїх прав чи недостатнє усвідомлення того, що над ними вчиняють насильство, відсутність інформації про те, як отримати допомогу та захист від кривдників.

Ви маєте право на особисту безпеку та повагу за будь-яких обставин. Ви не повинні терпіти неадекватні жести, повідомлення, доторки, запрошення до сексу чи погрози від будь-кого – сусіда по колективному центру, однолітків, гуманітарних працівників, нових друзів чи знайомих. Ви ніколи, за жодних обставин, не винні. Жодна людина у світі не має права вас кривдити. Ніщо не може спонукати до насильства. У насильстві завжди винні кривдники.

Тому про проблему варто говорити. Насильство – це злочин, і той, хто його вчиняє, має нести за це відповідальність.  

Телефонуйте за номерами й отримайте допомогу конфіденційно та безпечно:

• 102 – Національна поліція

• 0-800-211-444 – гаряча лінія психологічної підтримки Міжнародної організації з міграції (МОМ)

• 527 (з мобільного), 0800505501 (зі стаціонарного) – Національна гаряча лінія з консультування мігрантів та протидії торгівлі людьми Міжнародної організації з міграції (МОМ).

Для скарг на неналежну сексуальну поведінку гуманітарного персоналу використовуйте коротку форму на сайті weareallin.iom.int, яку можна заповнити будь-якою мовою конфіденційно та анонімно.Авторка публікації:

Мирослава Мосіюк, Національна координаторка МОМ з питань запобігання сексуальній експлуатації та нарузі

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства