Поки невідомо, чи зможе взятися МКС за справу про теракт в Оленівці – правозахисник

Таку думку висловив в інтерв'ю Українському Радіо виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко, коментуючи притягнення до відповідальності винних у підриві будівлі в Оленівці, де російські загарбники утримували українських військовополонених, передає Укрінформ.

"На жаль, вже пройшов достатньо великий час. Сьогодні ми маємо роковини від дати вчинення цього підриву. Вважається, що це був залп із термобаричного реактивного гранатомета. Такого висновку дійшли українські правоохоронні органи. Відтак зібрати наразі інформацію, яка могла б бути корисною для того, щоб достеменно і повно підготувати весь цей процес, на жаль, не вдасться. А ми навіть не маємо шансів на те, щоб така місія була сформована з мандатами і можливостями перебування на території російської окупаційної влади, саме в цій Волноваській виправній колонії №120, де було вчинено цей злочин, і, відповідно, мати доступ до учасників, потерпілих та тих, хто є підозрюваним у вчиненні цього злочину", — вважає правозахисник.

На його думку,це свідчить про те, що "не існує на міжнародному рівні таких сильних інструментів, які б забезпечували неупереджене, як мінімум, документування і розслідування з участю безпосередньо на місці злочину". Подібна ситуація була з розслідуванням катастрофи MH17".

За словами Павліченка, юристи Української Гельсінської спілки працюють безпосередньо з потерпілими та з їх родичами й мають інформацію, яка захищена адвокатською таємницею. Тому така інформація є додатковим матеріалом до кримінальних проваджень. "Зокрема, є єдина магістральна справа, порушена за фактом вчинення цього злочину. Це 438 стаття частина друга "Порушення законів та звичаїв ведення війни" за Кримінальним кодексом України", - розповів Павліченко.

Також, зауважує правозахисник, є питання, яким чином долучати матеріали, зокрема експертизи. Він припускає, що, можливо, матеріали можуть стати доступними через оприлюднення або передачу матеріалів з боку різних розвідувальних структур. Так, нещодавно було повідомлення про те, що США готові ділитися інформацією з Міжнародним кримінальним судом щодо тих розвідданих, які є в їхньому розпорядженні. І частина таких розвідувальних даних можуть стосуватися епізоду з підривом у колонії. "Тому важливо не втрачати кожен із юридично значущих фактів, які можуть бути долучені до загального провадження. І, відповідно, вони мають бути підкріплені не лише як свідоцтва, а бажано з якимись матеріальними додатками", - зауважив Павліченко.

На його думку, це можуть бути, наприклад, матеріали щодо інформації, яка так чи інакше може стати доступною, зокрема з комп'ютерних мереж. Або може бути винесена інформація безпосередньо з Оленівської колонії на різних носіях. Крім того, після звільнення території можуть потрапити в поле уваги правоохоронних органів ті, хто безпосередньо був долучений до охорони, до адміністрації в цій колонії.

"Хоча загалом картина вже сформована, але доказова база базується і на експертизах з тілами, що були передані. Встановлено 52 особи з тих, хто загинув у теракті. І, відповідно, є можливість використання ДНК-експертиз та всіх інших сучасних технологій, які дозволятимуть визначити, зокрема, який вид озброєння був застосований", — пояснив правозахисник.

Павліченко також додав, що ще низку експертиз мають здійснити слідчі Служби безпеки України і процесуальні керівники, які забезпечують контроль за розслідуванням з боку Офісу генерального прокурора.

Водночас експерт висловив сумнів, чи може взятися за цю справу МКС. "І цілком можливо, що ця ситуація може стати темою для переслідування на міжнародному рівні, якщо йдеться про Міжнародний кримінальний суд. Але враховуючи всю складність та відсутність належної кількості доказових матеріалів — це справді велика проблема. І тут є питання, чи Міжнародний кримінальний суд зможе взятися за неї", — резюмував Олександр Павліченко.

Як повідомлялося, у ніч на 29 липня 2022 року РФ скоїла теракт, влаштувавши вибух у бараку виправної колонії в Оленівці, в якому перебували українські військовополонені. Тоді загинули щонайменше 50 захисників “Азовсталі”.

За рік Україні вдалося ідентифікувати тіла 52 загиблих в Оленівці, також із полону повернулася частина потерпілих внаслідок цього теракту.

Фото: InformNapalm