Український науковець став лауреатом Премії Ґеорґа Форстера

Український науковець став лауреатом Премії Ґеорґа Форстера

Фото
Укрінформ
Український науковець, член-кореспондент НАНУ, завідувач кафедри фізичної хімії хімічного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка Ігор Фрицький став лауреатом Премії Ґеорґа Форстера.

Про це повідомляє Національна академія наук України, передає Укрінформ.

"Завідувач кафедри фізичної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка член-кореспондент НАН України Ігор Фрицький став лауреатом Премії Ґеорґа Форстера (Georg Forster Research Award)", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що Фонд Олександра фон Гумбольдта (Німеччина) щороку вручає до шести таких нагород видатним дослідникам – як визнання їхніх значних досягнень у науці й освіті – за фундаментальні теорії, відкриття й розробки, що помітно впливають на розвиток у певній галузі науки та поза нею. Грошова винагорода до кожної з премій становить 60 тисяч євро, її виплачує Федеральне міністерство економічної співпраці та розвитку Німеччини.

Читайте також: Вручення Нобелівської премії: у МЗС відреагували на скасування запрошення послів РФ і Білорусі

Нагороду названо на честь природознавця, мандрівного письменника й публіциста Ґеорґа Форстера (1754–1794), який був другом німецького науковця-енциклопедиста і мандрівника Олександра фон Гумбольдта (1769–1859).

Комісія експертів ухвалює рішення про присудження цієї престижної міжнародної відзнаки за поданням німецьких учених. Кандидатуру члена-кореспондента НАН України Ігоря Фрицького номінував на присудження премії Університет Ґьоттінґена, а підтримали – Університет Гайдельберґа й Університет Ерланґена. Очікується, що лауреати Премії продовжать наукові дослідження спільно з дослідницькими установами Німеччини.

За інформацією НАНУ, дослідницька група Фрицького співпрацює з німецькими університетами вже понад 20 років. Разом вони виконали великий цикл досліджень, зробивши вагомий внесок у біоміметичний каталіз, супрамолекулярну хімію, хімію молекулярних матеріалів і наноматеріалів.

Читайте також: Ректор КНУ імені Шевченка: Для навчання першокурсників має бути жива компонента

Завдяки цим роботам запропоновано оригінальні синтетичні підходи до створення дискретних метало-супрамолекулярних сполук високої ядерності й метал-органічних каркасів із прогнозованими магнітними, електрохімічними та каталітичними властивостями; створено нові термохромні матеріали, що можуть змінювати колір, нагріваючись аби охолоджуючись у широкому температурному інтервалі.

Нещодавно дослідницька група Фрицького у співпраці з німецькими колегами одержала унікальні водорозчинні сполуки перехідних металів у нетрадиційно високих ступенях окиснення (зокрема, заліза (IV), заліза (V), мангану (IV), міді (ІІІ)). На основі цих сполук розроблено високоефективні системи фотокаталітичного розкладу води (прототипи систем штучного фотосинтезу), які за своїми функціональними характеристиками суттєво перевищують решту фотокаталізаторів на основі комплексів цих металів. Крім того, розроблено високоефективний ветеринарний препарат (зареєстрований під назвою «Клатроферан») для профілактики і лікування залізодефицитної анемії у тварин, що містить комплекс заліза(IV).

Результати цих досліджень опублікували найпрестижніші міжнародні наукові журнали, зокрема “Nature Communications”, “Chemical Communications”.

Читайте також: Аскетично і незламно: нагородження Шевченківською премією 2022-2023

Раніше, у 2015 році, премію Георга Форстера здобув директор Інституту високих технологій КНУ ім.н Тараса Шевченка професор Ігор Комаров.

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-