КСУ перевірить, чи конституційний арешт підозрюваних у перешкоджанні Силам оборони
Відповідну конституційну скаргу Бичкова Сергія Андрійовича щодо конституційності ч. 6 ст.176 Кримінального процесуального кодексу розпочав розгляд Другий сенат КС у середу, 13 вересня, інформує пресслужба суду.
Заявник звернувся до КС з клопотанням перевірити на відповідність приписам Основного Закону частину шосту статті 176 Кодексу, згідно з якою під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні низці злочинів, застосовується безальтернативний запобіжний захід у вигляді арешту.
Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї матеріалів убачається, що заявнику було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 27, частиною другою статті 114-1 ККУ, „а саме: у перешкоджанні законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань, яке призвело до загибелі людей або інших тяжких наслідків, за попередньою змовою групою осіб“.
Слідчий суддя суду першої інстанції ухвалою від 9 березня 2023 року обрав стосовно підозрюваного Сергія Бичкова запобіжний захід у виді тримання під вартою до 7 травня 2023 року включно. Суд апеляційної інстанції залишив вказане рішення без змін.
Автор клопотання визнає, що метою частини шостої статті 176 Кодексу, „є запобігання переховуванню від слідства і суду осіб, підозрюваних у злочинах проти національної та громадської безпеки, що під час дії воєнного стану є надзвичайно актуально‟, і зазначає, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини „окремі гарантії основоположних прав і свобод людини, що закріплені в Конвенції… можуть бути звужені з огляду на ступінь суспільної небезпеки певної категорії злочинів, зокрема, тероризму„.
Автор клопотання зазначає, що частина шоста статті 176 Кодексу не відповідає приписам статті 29 Конституції, оскільки „фактично встановлено презумпцію, за якою наявність підозри у вчиненні окремих злочинів обумовлює виключну необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права на застосування іншого запобіжного заходу“. На його думку, „цей підхід є дискримінаційним, оскільки ставить осіб, щодо яких застосовується такий запобіжний захід, у нерівні умови порівняно з тими особами, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні інших злочинів аналогічного ступеня тяжкості“.
Окрім цього, автор клопотання твердить, що оспорюваним приписом Кодексу „значно звужено обсяг права підозрюваних бути звільненими під час провадження, чим порушено частину другу статті 3, частини першу, другу статті 8, частину третю статті 22, частину першу статті 24, частини першу, другу статті 29 Конституції України“; „а також виключено судовий контроль за ув’язненням згаданої категорії підозрюваних, обвинувачених, оскільки суд не може брати до уваги визначені процесуальним законом ризики, що обумовлюють необхідність застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою“.
Суб’єкт права на конституційну скаргу переконаний, що за частиною шостою статті 176 Кодексу „підозрюваний, обвинувачений фактично позбавлений права заявити клопотання про звільнення з-під варти і застосування до нього альтернативного запобіжного заходу, оскільки, будучи закріпленим в чинному законі, у цій категорії кримінальних проваджень таке право, з огляду на заборону застосування альтернативних запобіжних заходів, є фікцією“.
Як повідомляв Укрінформ, Конституційний суд 13 вересня постановив, що гарантований Законом „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ № 796 розмір пенсій чорнобильцям має виплачуватися у повному обсязі.
