Росія зараз контролює 1063 українських теле- й радіочастоти - Нацрада
Про це повідомив перший заступник голови Національної ради Валентин Коваль під час конференції ОБСЄ з людського виміру у Варшаві, передає Укрінформ з посиланням на пресслужбу відомства.
«Те, з чим стикаються зараз українці в інфопросторі на окупованих територіях, не має жодного стосунку до правди, свободи медіа і демократії. Рупори кремлівської пропаганди, що агресивно розповсюджуються зараз на окупованих територіях, намагаються викривити дійсність і скалічити розум українців, як вони це робили останні 20 років у Росії зі своїм власним населенням», - наголосив він.
За словами Коваля, під контролем країни-агресора опинилися 1063 українських частотних присвоєння. Він зазначив, Росія намагається закріпити право використання частот на окупованих територіях за окупаційними силами, задля цього намагаються ввести новий термін «території з невизначеним (спірним) суверенітетом». Член Нацради підкреслив, що на тимчасово окупованих територіях України немає мовлення українських компаній.
Він також поінформував, що внаслідок руйнувань, спричинених обстрілами або необхідністю залишити захоплені міста, 280 медіакомпаній припинили мовлення. Відновили роботу лише 76 з них.
«Буквально позавчора через ракетну атаку припинив роботу передавальний центр у м. Гірнику. З ефіру зникли 18 програм. Зникли на невизначений період, адже це місто розташоване у 13 км від лінії зіткнення. Будівництво нового передавального центру проблематичне», – зазначив Коваль.
Член Нацради також зауважив, що український медіарегулятор відновив функціювання інституту представника Національної ради в Автономній Республіці Крим. Це зроблено для того, щоб вивчити стан медіа в Криму і бути готовими до відновлення контролю і забезпечення демократичних перетворень на територіях, що були окуповані майже 10 років.
Як повідомляв Укрінформ, Національна рада внесла до Переліку аудіовізуальних медіасервісів на замовлення та сервісів провайдерів аудіовізуальних сервісів держави-агресора російські сервіси - Premier, Start, More та Окко.
Фото: Нацрада
