Діти всіх вікових груп дуже потребують підтримки. Що робити дорослим
Я можу собі чесно відповісти на запитання: «Як ти, Свєточко?» І, наче дитині, самій собі сказати: «Ну що, поп'ємо чайку, може, трохи відпочинеш?» Але коли мене питає «Ти як?» хтось зовні, найімовірніше, відповім: «Та тримаюсь». Може, не хочу навантажувати цілком відвертою відповіддю. А може, «тримаюсь» – нова емоційна сходинка в спектрі наших станів.
...Нещодавно ми аналізували дослідження, яке проводив UNICEF Ukraine, – це було опитування дітей різних вікових категорій. Те, що мене вразило: діти всіх вікових груп кажуть, що дуже потребують підтримки дорослих. І жодна, за результатами опитування, її не отримує. Це означає, що вони суб'єктивно відчувають себе самотніми, без можливості спертися на нас. Для підлітків – це вікова особливість, це суб'єктивне сприйняття. Але на запитання «Як ви відчуваєте підтримку?» майже всі діти відповідали:
- Коли батьки не звинувачують, коли можуть просто вислухати і не давати одразу порад, коли ми робимо щось разом, коли кажуть слова підтримки і помічають успіхи. Коли обіймають.
Для дітей наші слова: нічого страшного, не сумуй, у тебе все життя попереду, не злися, не плач, – буквально, це послання – «мені все одно, що ти відчуваєш», чи «не відчувай», чи «коли твої емоції такі сильні, я їх не можу витримати – ліпше усміхнись».
Щоб мати можливість витримати емоції та стани дітей, нам так важливо дбати про себе. Встановити контакт із собою, щоб як мінімум не втратити контакт з дитиною.
Може, для цього я саме так і питаю себе: «Як ти, Свєточко?». Із своєї дорослої частини звертаюся до своєї дитячої. І всіх дорослих, з ким я спілкуюся, я питаю: що ви можете собі дозволити сьогодні зробити тільки для себе?
10 жовтня світова спільнота вшанувала День психічного (ментального) здоров'я. Але ж кожен день має бути днем внесків у себе.
У допомогу дорослим ми з Kateryna Bulavinova, Юлією Побережною та Яною Дзюбенко створили буклет для батьків. Там усе, як ми любимо, – конкретне і практичне, з іграми, алгоритмами дій і корисними контактами. Якщо ви замовляли книжки для дітей на Yakaboo, вам у подарунок від UNICEF мали надіслати цей буклет. Завантажити можна тут.
І на платформі «Ти як?» Ми б хотіли, щоб цей буклет хоч трохи допоміг дорослим зберегти сили і дати підтримку дітям.
А ще: саме в День психічного (ментального) здоров'я вже другий рік поспіль ми з UNICEF, Міністерство освіти і науки України, Рухом Олександра Педана «JuniorS» та «Ти як?» (всеукраїнська програма ментального здоров’я) пропонуємо дітям долучитися до флешмобу – руханки. Я пишу римівку та рухи.
Навіщо руханка? – Нам потрібне втілеснення. Чим більше ми в контакті з тілом, тим легше нам витримати навантаження стресом. І коли ми використовуємо ритмічні тексти та рух одночасно, – це окрема стабілізаційна практика.
Слова в нашій руханці – слогани про стійкість. І там перераховано те, що й допомагає підтримувати себе. Кожного дня робити внесок. Усі рухи я вивіряла – у кожного є свій сенс. А ще ми фіксуємо слова: «Я можу. Я відчуваю впевненість та стійкість». Подивитися наш флешмоб можна тут – #руханкасили. Там стільки прекрасних дітей!
Сили нам і дозволу на піклування про себе.
Обіймаю, Родино! Як хочу Перемоги!
Світлана Ройз
FB
реклама