Цінність держави під час війни: результати соціологічного моніторингу «Українське суспільство»

2023 року збір даних на замовлення Інституту соціології НАН України здійснив Київський міжнародний інститут соціології.

Вибірка репрезентує доросле населення України, за винятком АР Крим та тимчасово окупованих територій Донбасу. Опитування проводилося методом телефонних інтерв'ю за допомогою комп'ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI). Основу вибірки склали випадкові мобільні телефонні номери. Польовий етап дослідження тривав з 17 по 27 червня 2023 року. Величина вибірки склала 2004 респонденти. В цьому матеріалі ми порівняємо актуальні дані з результатами хвиль моніторингу 2022 та 2021 років.

Найважливішим, на нашу думку, результатом соціальних змін, який вдалося виявити у дослідженнях після початку широкомасштабного вторгнення Російської Федерації, є сутнісна зміна у цінності власної держави.

Ставлення до держави було зафіксовано із застосуванням шкали «GSR-5», що була розроблена в Інституті соціології НАН України у 2020-2021 роках. Ця шкала складається з п’яти індикаторів: ефективність центральних органів влади, майбутнє держави, умови життя для більшості населення, баланс досягнень та невдач за часи незалежності, задоволеність поточними подіями в країні. Спочатку розглянемо розподіл відповідей на кожен індикатор, а потім проаналізуємо загальні установки щодо держави, які конструюються за результатами цих відповідей.

Широкомасштабне вторгнення Російської Федерації в Україну призвело до суттєвих змін в оцінках ефективності центральних органів влади (див. табл. 1). Якщо наприкінці 2021 року лише двадцята частина населення позитивно їх оцінювала, то у травні 2022 року – абсолютна більшість. У той же час подальші виміри фіксують відчутне зменшення позитивних оцінок і збільшення проміжних. При цьому в останній хвилі моніторингу кількість негативних оцінок майже зрівнялася з позитивними.

Таблиця 1

Динаміка оцінки ефективності центральних органів влади, %

Центральні органи влади…	Хвиля моніторингу*
	листопад 2021	травень 2022	грудень 2022	червень 2023
…майже не справляються зі своїми обов’язками	44,2	3,8	9,3	18,3
…частково справляються зі своїми обов’язками	40,3	39,3	46,5	58,9
…справляються майже зі всіма своїми обов’язками	5,2	53,7	41	20
Важко відповісти	10,3	3,1	3,2	2,7

* Тут і далі: у травні 2022 року дані, на прохання Інституту соціології НАН України, були зібрані Соціологічною групою «Рейтинг»

Широкомасштабна війна призвела і до значного посилення соціального оптимізму щодо майбутнього української держави (див. табл. 2). При цьому не спостерігається відчутного послаблення цього позитивного тренду. Незважаючи на те, що оцінки майбутніх перспектив дещо погіршилися, абсолютна більшість респондентів продовжує вважати, що ситуація покращуватиметься.

Таблиця 2

Динаміка думки щодо майбутнього України, %

Погляд на майбутнє України	Хвиля моніторингу
	листопад 2021	травень 2022	грудень 2022	червень 2023
Скоріш за все ситуація буде погіршуватись	35	6,8	7,7	10,8
Ситуація не буде погіршуватись,але навряд чи і покращиться	38	13,3	13,1	19,3
Скоріш за все ситуація буде покращуватись	13,2	76,1	76,2	66,1
Важко відповісти	13,8	3,7	3	3,9

Не так кардинально, але все ж таки покращилися й оцінки умов життя для більшості населення України (див. табл. 3). Різке посилення загрози національного масштабу разом із несподіваною для багатьох національною стійкістю України привели до розуміння серед громадян, що навіть у такий важкий час населення загалом живе у задовільних умовах. Подальші зміни, хоч і відповідають спадній динаміці, є непринциповими.

Таблиця 3

Динаміка оцінки умов життя більшості населення України, %

Умови життя в Україні для більшості населення	Хвиля моніторингу
	листопад 2021	травень 2022	грудень 2022	червень 2023
Загалом погані	52,8	27,5	29,5	31,5
Загалом задовільні	34,4	59,3	60,3	62,1
Загалом гарні	4,2	8,8	7,5	3,7
Важко відповісти	8,7	4,3	2,7	2,6

Щодо оцінки досягнень та невдач України як незалежної держави, результати відповідей фактично залишилися на тому ж рівні (див. табл. 4). Як і наприкінці 2021 року, під час війни відносна більшість опитаних вважає, що невдачі та досягнення компенсували один одного. При цьому в останньому опитуванні майже третина респондентів сказала про те, що переважали невдачі.

Таблиця 4

Динаміка балансу досягнень та невдач з точки зору респондентів, %

Починаючи з 1991 року і до сьогоднішнього дня	Хвиля моніторингу
	листопад 2021	травень 2022	грудень 2022	червень 2023
Переважали невдачі	33,5	29,9	27,1	32
Невдачі і досягнення компенсували одне одного	42,6	43,8	46	47,6
Переважали досягнення	8,3	17,7	20,1	13
Важко відповісти	15,6	8,7	6,8	7,4

Задоволеність поточними подіями також виявилася стабільним показником, але якщо в попередньому випадку оцінки мали переважно проміжний характер, то цьому – переважно негативний (див. табл. 5). Більш того, поточними подіями як була, так і залишається незадоволеною абсолютна більшість опитаних.

Таблиця 5

Динаміка задоволеності поточними подіями в країні, %

Рівень задоволеності	Хвиля моніторингу
	листопад 2021	травень 2022	грудень 2022	червень 2023
Скоріше не задоволені	52,1	50,8	56,2	59,7
Наскільки задоволені, настільки і не задоволені	34,7	25,7	24,6	25,5
Скоріше задоволені	6,9	16,7	14	10,2
Важко відповісти	6,2	6,9	5,2	4,6

Шкала «GSR-5» була розроблена таким чином, щоб на підставі відповідей за п’ятьма індикаторами була можливість побудувати узагальнений профіль респондента. Цей профіль інтерпретується як загальні установки щодо держави і може відноситися до однієї з 5 градацій: від виразно негативних установок до виразно позитивних.

Динаміка загальних установок щодо держави дає змогу побачити цікаві особливості сприйняття українцями власної держави (див. табл. 6). Станом на кінець 2021 року ми бачимо, у певному сенсі, патологічний негативізм у сприйнятті держави. Дві третини всіх опитаних демонстрували або виразно негативні або помірно негативні установки. Війна зруйнувала цей домінуючий негативізм, показавши українцям, що втративши свою державу, вони втратять багато з того, до чого звикли і що вони цінують. У першому замірі після 24.02.2022 бачимо, що негативні установки скоротилися більш ніж у 3 рази, а позитивні зросли у 6 разів.

Таблиця 6

Динаміка загальних установок щодо держави, %

Узагальнений профіль установок	Хвиля моніторингу
	листопад 2021	травень 2022	грудень 2022	червень 2023
Виразно негативні	35,1	3,1	5,4	9,3
Помірно негативні	31,9	15,5	20,7	30,4
Проміжні	24,7	30,3	27,3	38,6
Помірно позитивні	6,8	46,3	43,3	20,9
Виразно позитивні	1,4	4,8	3,3	0,9

Подальші зміни говорять про поступове погіршення ситуації, чому переважно сприяють системні негативні процеси, пов’язані з представниками влади, що ведуть до відповідних оцінок серед населення. За великим рахунком, такі процеси не зникли навіть під час кровопролитної та виснажливої війни.

Загалом, трохи більше ніж за рік з першого заміру у 2022 році кількість позитивних установок впала, а негативних зросла. Але незважаючи на негативні зміни, ситуація, як і раніше, залишається значно кращою, ніж наприкінці 2021 року.

При цьому є підстави припустити, що ядро ставлення до держави не буде системно розмиватись невдалими та неадекватними діями влади, нехай вони і додають свою частину негативу до узагальнених результатів. Ймовірно, тим аспектом, який може утримати оцінки населення від повернення до патологічного негативізму у сприйнятті держави, є стійкий оптимізм більшості населення щодо перспектив своєї держави.

Сергій Дембіцький, доктор соціологічних наук, Інститут соціології НАН України

Перше фото: ОП

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства