Недостатня поінформованість - основна перешкода для розбудови довіри до громадських організацій
Як передає Укрінформ, про це свідчать результати загальнонаціонального опитування щодо громадського залучення, проведеного навесні та влітку 2023 року дослідницькою агенцією Info Sapiens у рамках Програми сприяння громадській активності "Долучайся!", що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).
Як зазначається у пресрелізі, проведене опитування охопило дві основні групи: дорослих непереміщених осіб, які проживають в Україні (НПО), та дорослих зовнішньо переміщених осіб, які вимушено покинули Україну через війну (ЗПО). Для цілей аналізу була виокремлена додаткова вибірка внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з вибірки НПО на основі їхнього переміщення в межах країни.
Дані програми "Долучайся!" демонструють, що українці в усіх трьох групах більш активно залучені до життя своїх громад, ніж до діяльності організацій громадянського суспільства (ОГС). Водночас обізнаність про діяльність громадських організацій не приводить до безпосередньої участі громадян у їхніх ініціативах. Серед трьох досліджуваних груп населення, але особливо серед переміщених українців, основним фактором, що перешкоджає участі в діяльності ОГС, є брак знань про те, як взаємодіяти з ОГС.
Результати опитування свідчать про відмінності у залученні до життя своїх між переміщеними українцями та тими, хто не змінив місце проживання з початку війни. При цьому помітна різниця також простежується між внутрішньо та зовнішньо переміщеними українцями. Так, 53% непереміщених українців повідомили, що беруть участь у житті своїх громад. Серед ЗПО цей показник становить 38%, а серед ВПО – 28%. Внутрішньо переміщені українці також найчастіше згадують зневіру в результативності такої участі: 12% порівняно з 5% серед ЗПО та 7% серед НПО.
Серед цих трьох груп найвищий рівень залученості до діяльності ОГС демонструють ЗПО (37%). Непереміщене населення посідає друге місце з 35% залученості, тоді як ВПО долучалися найменше – 29%. Хоча нестача часу є найпоширенішою перешкодою для участі в діяльності ОГС для всіх трьох груп, приблизно п’ята частина непереміщених осіб і майже третина респондентів з обох переміщених груп повідомляють, що вони не брали участі в діяльності ОГС тому, що не знали, як це зробити.
Водночас, за даними опитування, поінформованість про діяльність ОГС не обов’язково призводить до більш активної участі. ЗПО, які повідомляють про найвищий рівень залученості до діяльності ОГС, найменше обізнані про діяльність ОГС – 53%. ВПО найбільше знають про діяльність ОГС (58%), але їхня залученість є найнижчою. Водночас непереміщені українці (51%) краще обізнані про діяльність ОГС, ніж ЗПО, але їхня залученість є нижчою порівняно із зовнішньо переміщеними українцями.
Серед усіх респондентів ЗПО найменше висловлюють довіру до ОГС або вірять в їхню ефективність, коли йдеться про вплив на рішення уряду або вирішення соціальних проблем. В той час як НПО та ВПО, як правило, більше довіряють ОГС та їхній ролі у забезпеченні демократичного розвитку країни, вони більш схильні асоціювати роботу громадянського суспільства з негативними стереотипами.
Серед ЗПО 37% достатньо довіряють ОГС, щоб долучатися до їхньої діяльності або підтримувати її, порівняно з 59% НПО та 60% ВПО, які більш позитивно оцінюють роботу громадських організацій. Крім того, ЗПО менше вірять в те, що побудова демократичної України неможлива без ОГС: 78% з них згодні з цим твердженням, порівняно з 89% тих, хто проживає в Україні.
Коли мова йде про сприйняття впливу громадських організацій, то тут знову найнижчі показники демонструють ЗПО. 49% зовнішньо переміщених українців вважають, що ОГС можуть впливати на рішення уряду, порівняно з 63% НПО та 57% ВПО. Крім того, ЗПО рідше погоджуються, що ОГС є більш ефективними у вирішенні соціальних питань, ніж бізнес або державні установи: лише 44% згодні з цим, порівняно з 50% серед непереміщеного населення та ВПО.
ЗПО менш схильні погоджуватися з негативними стереотипами, пов’язаними з ОГС. Лише 33% представників цієї вибірки схильні вважати, що громадські організації надають перевагу донорському фінансуванню, а не вирішенню соціальних проблем, порівняно з 49% НПО та 43% ВПО.
Зовнішньо переміщені особи також вважають ОГС менш корумпованими: 42% погоджуються, що корупція поширена серед ОГС, порівняно з 61% серед непереміщених та 57% серед внутрішньо переміщених українців. Водночас ЗПО, які менш схильні погоджуватися з негативними стереотипами щодо ОГС, є найбільш обізнаними про їхню роботу – лише 33% ЗПО визнали, що мало знайомі з діяльністю ОГС, порівняно з 47% серед непереміщеного населення та 40% серед ВПО.
При цьому, за даними опитування, українці також демонструють різний рівень поінформованості щодо реформ і громадської обізнаності та вагаються при визначенні структури місцевого самоврядування. Зовнішньо переміщені українці відносно краще обізнані щодо цих реформ, хоча вони продемонстрували найменше розуміння їх специфіки. Загалом, ЗПО також демонструють більшу громадянську обізнаність, ніж НПО або ВПО.
53% ЗПО вказали, що вони обізнані з реформами уряду, порівняно з 50% НПО та 46% ВПО. Щодо освітньої реформи, то обізнаність ЗПО становить 61% порівняно з 41% серед НПО та 45% серед ВПО. Однак в інших сферах ЗПО продемонстрували гірше розуміння реформ порівняно з українцями, які проживають в країні. Це стосується адміністративної, медичної, земельної та антикорупційної реформ. На противагу цьому, ВПО продемонстрували найвищий рівень знань про медичну реформу – 59% зазначили, що вони знають про неї. Для порівняння, рівень обізнаності серед НПО становив 55%, а серед ЗПО – 52%.
У рамках опитування респондентам було також поставлено 13 запитань на знання основ функціонування держави, а також основних прав та обов’язків громадян. За винятком регулювання права на мирні зібрання в Україні в умовах воєнного часу, ЗПО демонструють значно вищий рівень обізнаності, ніж НПО та ВПО – 32% надали правильні відповіді порівняно з 18% серед НПО та ВПО.
Водночас, як зазначається, респонденти з усіх досліджуваних вибірок зіткнулися з труднощами при визначенні місцевих органів виконавчої влади. Лише 10% серед НПО та однакова частка – 14% серед ЗПО та ВПО – змогли дати правильну відповідь на це запитання.
Загальнонаціональне опитування проводиться програмою "Долучайся!" з 2018 року та вимірює рівень обізнаності та залученості громадян до діяльності громадянського суспільства, а також участь громадян у процесах реформ в Україні та їхнє сприйняття.
Для збору даних про українців, які проживають в Україні, були проведені вибіркові телефонні інтерв’ю з громадянами України віком від 18 років. Вибірка опитування склала 2 017 респондентів і була побудована відповідно до розподілу дорослого населення України за віком, статтю, областю та типом населеного пункту згідно з даними Державної служби статистики України станом на 1 січня 2019 року (без урахування Криму та непідконтрольних уряду України територій Донецької та Луганської областей). Похибка вибірки становить 2,2% (без урахування дизайн-ефекту). Для цілей аналізу з цієї вибірки було виділено 248 ВПО та 1 769 НПО, які були дезагреговані на основі переміщення всередині країни внаслідок війни.
На етапі збору даних було також проведено опитування громадян України віком від 18 років, які шукали тимчасового захисту в Польщі, Німеччині, Чехії та Італії. Вибірка опитування склала 1 002 респонденти. Для цієї вибірки були проведені онлайн-інтерв’ю з посиланням на онлайн-анкету, надісланим за допомогою SMS потенційним респондентам у випадковому порядку. Дизайн вибірки відповідає розподілу біженців за країнами, згідно з даними UNHCR. Похибка не перевищує 3,1%.
