Понад 100 заручників і свідків: у розслідуванні про вивезення РФ цивільних з України з'явилися нові дані
Презентація відбулася на брифінгу у Медіацентрі Україна – Укрінформ.
«Це перший етап. Ми зрозуміли, що буде дуже довгий шлях, оскільки для того, щоб зробити якісне розслідування, якісне дослідження, нам потрібно більше часу, ніж з початку планували. Зараз ми опитали свідків затримань у певних населених пунктах, де були організовані місця утримування. На другому етапі розширюємо дослідження та додаємо нові населені пункти, в яких також утримували цивільних під час окупації, визначаємо як великі, так і малі місця утримування… Також будуємо умовні ланцюги вивезення громадян України» - сказала виконавча директорка МІПЛ Тетяна Катриченко.
За її словами, нині аналіз ґрунтується на матеріалах, отриманих від звільнених із російського полону заручників і родин тих, хто залишається в неволі. Загалом Медійна ініціатива за права людини вже отримала інформацію від понад 100 свідків та учасників цих подій. Якщо на першому етапі розслідування МІПЛ виявила закономірності злочинів РФ, вчинених на півночі України в Київській, Чернігівській і Сумській областях, то надалі розслідування має вивести на осіб, відповідальних за скоєння цих злочинів.
«На третьому етапі ми будемо називати місця утримування на території Російської Федерації та відповідальних за те, що були ці затримання на території України, утримання на території РФ, що дуже важливо. Щодо імен причетних, то зараз в українських судах вже є кілька десятків справ про дії російської армії на окупованих територіях, зокрема йдеться й про затримання цивільних громадян. Дуже важливо слідкувати за такими судовими процесами, там називаються вже прізвища відповідальних за затримання цивільних», - підкреслила виконавча директорка МІПЛ.
Вона додала, що «наша ціль – не просто назвати імена причетних... Якщо проводити системне розслідування, то кожен причетний може бути встановлений. Важливо вказати цю системність, те, що РФ перед вторгненням на територію України вже мала план, що буде затримувати цивільних громадян, усіх тих, то їм здаватиметься підозрілим».
За даними керівниці напряму документування МІПЛ Анастасії Пантелєєвої, цивільних заручників росіяни зазвичай тримають у поганих умовах, не висуваючи при цьому офіційних звинувачень.
Дані задокументовані в спеціалізованій системі I-DOC, яка допомагає всебічно підготувати справу про вчинення міжнародних злочинів і подати її в Міжнародний кримінальний суд для притягнення Росії до відповідальності. «У нас є різні способи аналізу ситуації в I-DOC. Вони пов’язані із міжнародним законодавством, ми розуміємо те, як побудувати кейс у відповідності до цього міжнародного законодавства», - додала керівниця Центру документації та підзвітності Норвезького Гельсінського комітету Лене Ваттеланд.
Як розповіла Ольга Манухіна, її чоловік та син є цивільними заручниками, яких від початку повномасштабного вторгнення РФ загарбники тримали в приміщенні віконного заводу “VIKNALAND” у Димері, потім вивезли до Білорусі, а згодом - до Росії. Їй вдалося встановити, що її близькі живі. Жінка отримала один лист від чоловіка, де йшлося, що росіяни їх добре годують, дають одяг та постільну білизну, книжки, є можливість дивитися телевізор, є місце, де можна помитися. «Вже майже рік більше жодних відомостей про них немає», - додала Манухіна.
Як повідомлялося, за даними Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, Росія тримає у заручниках понад 20 тисяч цивільних громадян України.
