16 днів, які (не) змінили Україну?
Жовтень 1990 року починався із приморозків, але під кінець голодування студентів, які вдень і вночі перебували на гранітних плитах центральної вулиці Києва, визирнуло сонце і саме таким і запам’ятався останній, шістнадцятий день Революції на Граніті: теплим, сонячним і сповненим надій на кращі зміни.
В архівах Укрінформу є ціла серія фотографій того періоду. Їх найчастіше можна знайти у всемережжі. Але чи “промовляють” вони конкретними історіями і якими? Чим запам’ятався бурхливий період становлення сучасної України. У подкасті “Фотоархеологія” Анжеліка Рудницька та Ярина Скуратівська, учасниці тих подій, обрали дві світлини. Саме ці кадри стали приводом для розмови про зміни. І підтримку, яка потрібна кожній акції.
Анжеліка РУДНИЦЬКА: Саме студенти під час Революції на гранті переназвали Площу Жовтневої революції на Майдан Незалежності. Є декілька версій як це було, але всі зійшлись на тому, що йшлося про незалежність України. Не було ніяких сумнівів, що вона повинна бути названа на честь української незалежності. І ми зробили плакат на якому було написано: “Територія, вільна від комунізму”.
Ярина СКУРАТІВСЬКА: Ми не помічаємо, як революції змінюють нас, навіть у назвах. Я не впевнена, що революція на граніті стала тим моментом, що змінював кардинально чи конкретно - назви станцій метро, але призвела до зміни в думанні точно.
Революція дає старт ментальним змінам, розхитує підмурівки системи, боротись із якою і виходять активні учасники. Так, саме такими невидимими, але важливими кроками можна і охарактеризувати першу акцію прямої дії в сучасній Україні.
Анжеліка РУДНИЦЬКА: Ще було дуже важливо, що Ніла Крюкова прийшла і почала голодування. Тому, що багато відомих людей приходили, підтримували і йшли. А ми залишались. А вона прийшла і залишилась, і це було знаком, що ми не відступимо і що це переростає в трохи більше, аніж студентське голодування.
Чимало учасників Революції на граніті відійшло від активних політичних справ (більше про причини і наслідки дивіться у випуску). Однак, переважна більшість продовжували активно долучатись до проукраїнських акції, подій та рухів. Початок вторгнення Росії в Україну 2014 року та Великої війни 2022 року для тодішніх студентів активізував воєнні навички: чимало з учасників тих подій пішли добровольцями на фронт. Є приклади, коли діти і батьки стали пліч-о-пліч проти загарбників. На жаль, дехто повернувся до рідних “на щиті” у цій кривавій борні.
То ж, чи змінили ці 16 днів Україну? І про що розповідають знімки Укрінформу? Історія у фотографіях і з фотографіями у відеоверсії подкасту тут.
Аудіоверсію, розширений варіант та повне інтерв’ю Анжеліки Рудницької можна послухати тут
