Видатки на науку в бюджеті-2024 зросли на 20%: у МОН назвали три основні напрямки
Про це в коментарі Укрінформу розповів заступник міністра освіти та науки Денис Курбатов, який бере участь у заходах з нагоди 30-річчя Українсько-німецького науково-технічного співробітництва в Берліні цього тижня.
Курбатов поінформував, зокрема, що після ґрунтовної дискусії з Міністерством фінансів керівництво МОН змогло переконати в тому, що є пріоритети, від яких не можна відійти, інакше це може мати негативний вплив на наукову систему взагалі.
Отже, в держбюджеті на 2024 рік фінансування науки, попри надскладну ситуацію в країні, буде збільшено на понад 20%.
«Ці 20% сконцентровані на трьох важливих пріоритетах», - уточнив Курбатов і перерахував їх. Перше – це прикладні дослідження, розробки на замовлення від міністерств і основних державних служб, які формують тематику на необхідні їм наукові розробки, а вчені будуть приходити з ідеями на відповідний оновлений конкурс. Заступник міністра зауважив, що вперше в Україні буде розроблено механізм фінансування, «у якому тематика буде формуватися згори вниз, а не навпаки». Тобто, буде можливість вирішувати конкретні проблеми безпеки, економіки та суспільства. Такий підхід запровадять уже з 2024 року.
Друге – це підтримка молодих вчених. За даними НАН, з 2018 по 2021 рік кількість молодих учених в Академії наук знизилася на понад 40%. Після початку війни цей показник ще погіршився. Отже, втримати молодь можна лише окремим точковим фінансуванням, яке йде саме на їх проєкти.
Пріоритет номер 3 – це Performance-based Research Funding, тобто розподіл базового фінансування між університетами відповідно до їх наукових результатів. У подальшому цей принцип розподілу базового фінансування має запрацювати для всієї наукової сфери.
Говорячи про втрати, Курбатов зазначив, що цього літа спільно з ЮНЕСКО та МАН було створено спеціальний ІТ-ресурс, на якому збирається інформація про втрати - обладнання, лабораторій, інфраструктури, про вимушені виїзди вчених у межах країни та закордон тощо.
«Можна сказати, що станом на 1 вересня понад 700 лабораторій, дослідницьких комплексів в Україні пошкоджені або зруйновані. За нашими попередніми обрахунками, дуже обережними, відбудова цієї інфраструктури коштуватиме більше 1,2 млрд доларів станом на сьогодні, але цифра змінюється, на жаль, кожного дня», - сказав заступник міністра.
Він визнав, що росіяни полюють за науковими закладами, моніторять тематику досліджень, розробки. Їх дуже турбує тематика спеціального, подвійного призначення, оборонні технології тощо. «Тому ми дуже мало виходимо з цим у публічну площину. Але запевняємо, що наука України вже зараз працює і буде посилювати свою роботу по оборонному сектору», - зазначив Курбатов.
У цьому контексті він також звернув увагу на такий аспект, як необхідність зберегти вчених, які зараз знаходяться в Україні.
«Виїхали 5% вчених, але 95% залишилися, і нам треба зосередитися перш за все на них. Але водночас думати, які умови потрібно створити в Україні, щоби вчені повернулися», - сказав чиновник.
Для цього, за його словами, треба буде створити відповідну інфраструктуру, нові сучасні лабораторії, започаткувати інститут наукових керівників (Principal Investigators, який наразі в Україні відсутній) - трансформувати систему, щоб людина, повернувшись, могла сформувати власний колектив, очолити його та мати можливість доступу до ресурсів, управління ними для досягнення найвищих наукових результатів.
Курбатов також торкнувся співробітництва з Німеччиною, яка є найбільшим партнером України з точки зору науково-технологічної співпраці. За 30 років реалізовано понад 400 спільних проєктів, майже 65% фінансування, яке Україна отримує за найбільшою грантовою програмою Horizon Europe, – це спільні проєкти з німецькими партнерами.
Така співпраця надає Україні надзвичайно великі можливості, але вона є взаємовигідною, адже наші вчені ефективно працюють у німецьких лабораторіях, отримуючи результати як для себе, так і для німецьких проєктів, додав Курбатов. Варто згадати, що 20% учених, які виїхали після початку повномасштабної війни, знаходяться зараз саме в Німеччині.
