Дві третини українців зіштовхувалися з проявами домашнього насильства
Про це свідчать результати дослідження проведеного компанією Gradus Research у вересні 2023, передає Укрінформ.
“66,7% опитаних особисто зіштовхувалися з проявами домашнього фізичного насильства або знають про такі випадки у своєму оточенні, 9,7% стверджують те ж щодо сексуального насильства. Понад половина - 50,9% мали контакт із проявами психологічного, а 30,7% - економічного насильства”, - йдеться у дослідженні.
Зазначається, що за всіма позиціями відсоток жінок, які зіштовхувалися з насильством, значно вищий порівняно з чоловіками.
Крім того, 68,7% респондентів вважають будь-які прояви домашнього насильства неприйнятними. Частка жінок, які поділяють цю думку, значно вища ніж серед чоловіків: 71,8% проти 65,3%.
За результатами дослідження, 65,3% опитаних переконані, що лише кривдник несе відповідальність за сексуальне те гендерно зумовлене насильство. У цьому питанні чоловіки більше за жінок схильні виправдовувати кривдника або розділяти відповідальність між ним та жертвою (61,4% проти 68,9%).
Також 75,6% респондентів вважають, що у випадку проявів домашнього насильства актуальним є звернення по допомогу. Такої позиції дотримуються 81,6% жінок і 69,1% чоловіків.
Зазначається, що учасникам дослідження запропонували для оцінки конфліктні ситуації між двома людьми, які завершилися проявом насильства.
Респонденти так розподілили відповідальність між учасниками конфлікту: 64% однозначно поклали відповідальність на чоловіка, що спричинив фізичної шкоди жінці після сварки, водночас 31,9% вирішили, що “винні обоє”.
Суттєвої різниці в оцінці чоловіками і жінками не зафіксовано. Натомість очевидною є різниця в оцінках серед представників молодшого і старшого покоління. Серед тих, кому 18-24 роки, відповідальність на кривдника покладає 75,4%, тоді як у віковій групі 45-54 на позиції “винні обоє” стоїть 40,9% респондентів.
Окрім цього, попри раніше виявлене несприйняття проявів економічного насильства, більшість опитаних схильні розмивати відповідальність за такі дії. Однозначно покладають відповідальність на того, хто чинить економічне насильство, лише 37,3%, тоді як вважають, що “винні обоє”, половина опитаних (50%). Цікаво, що у запропонованій ситуації суб’єктом економічного насильства була жінка, і це могло вплинути на те, що перекладати вину на обох готові 53% жінок.
Схожа ситуація і при визначенні відповідальності за побутове психологічне насильство. На обох учасників токсичних стосунків відповідальність покладають 47,4%, найбільший цей відсоток серед вікової групи 35-44 (53,8%).
За результатами опитування, відповідальність виключно на кривдника за сексуальне насильство у родині покладає 66,6% респондентів. Однак є суттєва відмінність у відповідях чоловіків (лише 60,3% однозначні в оцінці відповідальності кривдника) та жінок (72,4%). У цьому питанні також проявилися відмінності у ставленні до проблеми різних поколінь. Найбільше схильні до звинувачення постраждалої респонденти у віці 55-60 років (12,6%).
Опитування проводилось методом самостійного заповнення анкети респондентом на смартфоні, або в браузері за посиланням онлайн.
Вибірка відображає структуру населення міст із кількістю мешканців понад 50 тисяч у віці 18-60 років за статтю, віком, розміром населеного пункту та регіоном. Розмір вибірки: 1194 респонденти. Опитано 1194 громадян у віці 18-60 років у містах із населенням понад 50 000.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція).
