Прозорість в управлінні гумдопомогою на місцевому рівні дуже важлива - експерти U-LEAD

Про це йшлося на презентації аналітичного звіту "Стратегічний аналіз корупційних ризиків у процесі управління гумдопомогою на місцевому рівні", повідомляє кореспондент Укрінформу.

“Ми всі знаємо, що після повномасштабного вторгнення питання гуманітарної допомоги стало одним із ключових та залишається таким і сьогодні. Воно важливе як для потреб Збройних сил України, так і для потреб населення. Ми знаємо, що таких обсягів гуманітарної допомоги наша країна ніколи не отримувала, не було такого формату та такої кількості гуманітарної допомоги, ні достатньої нормативно-правової бази, ні достатнього досвіду й ресурсів”, - сказав заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач.

Він зазначив, що органи місцевого самоврядування - серед тих, хто отримував гуманітарну допомогу у першу чергу, і вони мають уміти правильно її обліковувати, робити все необхідне для мінімізації ризиків використання її не за призначенням. Відсутність чітко прописаних процедур веде того, що у когось може виникнути бажання скористатися гумдопомогою у своїх цілях, і такі випадки є, як і кримінальні провадження, пов'язані із ними. “Дуже багато кримінальних проваджень порушено (в різних областях - ред.), але питання не стільки в них, скільки в тому, що Україна та наші громадяни, військовослужбовці недоотримують ту допомогу, яку вони мали б отримувати. Тому наше завдання не шукати винних, а допомогти одне одному, поділитися досвідом”, - підкреслив заступник міністра.

Як наголосив керівник відділу багаторівневої системи управління Програми “U-LEAD з Європою” Сорен Гербс, довіра міжнародних партнерів до України має важливе значення, і розподіл гуманітарної допомоги має бути прозорим. “Опитування показують, що місцева влада користується найбільшою довірою серед громадян України. Ця довіра завжди руйнується, коли з’являється внутрішній ворог у вигляді корупції... Як тільки довіру зруйновано, її дуже важко відновити”, - підкреслив Гербс.

Він відзначив, що в оцінці корупційних ризиків у сфері гуманітарної допомоги є три складові: інституційна спроможність, здатність до навчання та здатність до діалогу.

“Ми бачимо інституції, віддані запобіганню корупції. З’являється загальнодержавний підхід до розбудови доброчесності, який доповнює роботу антикорупційних органів, міністерств, органів місцевого самоврядування, які демонструють, що вони можуть відігравати вирішальну роль в екосистемі доброчесності”, - зауважив Гербс.

За його словами, критичне осмислення корупційних ризиків створює основу для їх подолання. І деякі громади демонструють дуже креативні та ефективні способи запобігання корупції у сфері гуманітарної допомоги та для зміцнення довіри. “U-LEAD з Європою” прагне підтримувати партнерів у впровадженні доброчесності як наскрізної культури в місцевому самоврядуванні. Запрошуємо всіх вас до спільного навчання через діалог”, - наголосив він.

Аналітичний звіт «Стратегічний аналіз корупційних ризиків у процесі управління гуманітарною допомогою на місцевому рівні» було напрацьовано Програмою «U-LEAD з Європою» у партнерстві з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури. Метою є представлення результатів аналізу корупційних ризиків і пропозицій щодо їх запобігання з урахуванням наявного досвіду забезпечення гуманітарною допомогою на місцевому рівні в умовах воєнного стану.

“Першочергове завдання полягало в тому, аби ідентифікувати корупційні ризики, правильно їх описати та виявити причини їх виникнення. Далі потрібно було знайти шляхи подолання проблеми, надати рекомендації. Для цього ми шукали найкращі практики у громадах, ті зразкові ініціативи, які сприяють прозорості”, - сказала національний консультант з підвищення прозорості та підзвітності в органах місцевого самоврядування Уляна Гротовицька.

На її переконання, потрібно підтримувати громади в цьому напрямку, сприяти формуванню у них доброчесності, проводити роз’яснювальну діяльність із представниками ОМС. Також слід пояснювати місцевим мешканцям, як вони особисто можуть контролювати місцеву владу у питанні розподілення гумдопомоги, що робити, аби думку людей почули.

Доцент Київської школи економіки, експерт "U-LEAD з Європою" Олександра Койдель нагадала про низку принципів, які сприятимуть формуванню доброчесності в ОМС. Це, зокрема, принцип правової визначеності, принцип верховенства права, принцип прозорості та доступності у розподілі гумдопомоги, але необхідно враховувати й безпекові ризики. Є також принцип неупередженості, тобто уникнення суб'єктивізму у процесі розподілу допомоги, принцип доцільності, адже будь-які дії та запобігання корупції, особливо ті, які вимагають надмірного контролю, можуть мати непередбачувані наслідки.

"Ідея така, що застосування цих принципів загалом сприятиме розбудові партнерства у вирішенні комплексних проблем за кризових умов, однією з яких є надання гуманітарної допомоги, що зможе підвищити загалом довіру до системи", - сказала Койдель.

Вона зауважила, що корупція є комплексним явищем, причини якого не тільки в законодавстві, а в самих управлінських процедурах та соціальних нормах організації розподілу. "Тому для мінімізації корупційних ризиків часто потрібно непрямі антикорупційні дії зважувати на доцільність різних заходів. Саме тому створення ефективних заходів потребує ретельного аналізу середовища, а саме впровадження потребує координації та співпраці багатьох зацікавлених сторін”, - сказала експерт.

Як наголосив доктор юридичних наук, доцент Володимир Божко, Україна через розв'язану Росією війну стикнулася з низкою серйозних проблем, ОМС в умовах воєнного стану отримали нові виклики та проблеми, але завдяки підтримці міжнародних партнерів змогли витримати. “Зважаючи на цінність міжнародної гуманітарної допомоги вкрай важливо, щоб міжнародна спільнота, донори та усі причетні до її надання могли здійснювати її моніторинг. Важливо, щоби бачили не лише те, яка допомога йде, яка найбільш потрібна, а й те, що допомога надходить справді до нужденних. Це розуміє Україна і тому прагне оновлювати законодавство у сфері гуманітарної допомоги, реагуючи на наявні виклики”, - сказав він.

Представниця Сумського регіонального офісу U-LEAD Тетяна Коробка переконана: коли вдасться сформувати доброчесні відносини між громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування та донорами, система вирішення гуманітарних питань працюватиме ефективно. “І головне, що у нас буде орієнтир на прозорість та відкритість усіх процесів. Це дуже важливо”, - додала вона.

Учасники заходу обговорили актуальний стан гуманітарного законодавства та місце органів місцевого самоврядування в управлінні гуманітарною допомогою. Увагу також було приділено конкретним проблемам, з якими стикнулися ОМС в умовах воєнного стану, загрозам, які становить корупція для сфери організації гуманітарної допомоги. Було розглянуто й заходи та позитивні практики, що сприяють змінам та мінімізації ризиків в управлінні гуманітарною допомогою ОМС.

Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян та розширює можливості громад.