Чиї землі? – Мазепи? Що відомо про резонансну справу топбізнесмена
У Києві під час брифінгу керівників правоохоронних органів щодо результатів роботи з протидії корупції та розслідування резонансних кримінальних проваджень у Медіацентрі Україна – Укрінформ 22 січня Генеральний прокурор України Андрій Костін, директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов та голова Національної поліції Іван Вигівський детально розповіли про справу щодо організації схеми заволодіння землями, на яких розташовані гідротехнічні споруди критичної інфраструктури, в якій фігурує бізнесмен Ігор Мазепа.
Укрінформ подає основне зі сказаного правоохоронцями, щоби зрозуміти: чи завжди сторона захисту обвинувачених подає достовірну інформацію?
ХТО ТАКИЙ ІГОР МАЗЕПА
Засновника інвестиційної компанії Concorde Capital Ігоря Мазепу затримали 18 січня під час проходження українсько-польського кордону працівники ДБР спільно з ДСР Нацполіції. Паралельно правоохоронці проводили обшук в офісі компанії.
Наступного дня Генпрокуратура повідомила, що за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора викрито керівника та учасників злочинної організації, які незаконно заволоділи землями дамби Київської ГЕС. За даними слідства, засновник інвестиційної компанії, його брат та інші учасники злочинної організації з використанням корупційних зв’язків у державних органах незаконно заволоділи землями водного фонду, на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС. Йдеться про земельну ділянку у Вишгородському районі площею понад 7 га, вартістю більш як 20 млн грн.
Ще у 2000-му Ігор Мазепа став виконавчим директором у компанії, яка торгувала цінними паперами. У вересні 2004 року заснував власну Concorde Capital – компанію з надання інвестиційних, брокерських та послуг з реструктуризації боргів. Донині є її генеральним директором.
Ігор Мазепа народився 2 липня 1976 року у Києві. Здобув дві вищі освіти в Київському національному економічному університеті за спеціальностями “Міжнародна економіка“ та “Право“. Кар'єру розпочав 1997 року в російсько-американській інвестиційній компанії Prospect Investments.
У 2014 році Ігор Мазепа балотувався до Верховної Ради від партії Сергія Тігіпка “Сильна Україна”. З 2016-го по 2018 рік входив до складу наглядової ради Укрсоцбанку. У Concorde Capital стверджують, що за 18 років залучили для більш як 1000 клієнтів понад 4 млрд доларів інвестицій.
ЯКІ ПІДСТАВИ ДЛЯ ЗАТРИМАННЯ ТОП БІЗНЕСМЕНА
Правоохоронці офіційно заявляють, що топбізнесмена підозрюють у створенні злочинної організації та заволодінні 7 га землі біля Київської ГЕС. Печерський районний суд м. Києва 19 січня чотирьом підозрюваним в організації схеми захоплення земель критичної інфраструктури Київської ГЕС обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави:
майже 350 млн грн – організатору протиправної схеми,
майже 45 млн грн – двом спільникам,
20 млн грн – ще одному учаснику оборудки.
Зокрема, йдеться про братів Мазеп: Ігоря та Юрія, який є засновником, зокрема, клініки тибетської медицини у центрі столиці.
Слідство пропонувало для розгляду суду тримання під вартою з можливістю внесення застави розміром 700 млн гривень та 500 млн гривень. Чому такі великі суми? Бо зважали на матеріальний стан підозрюваних та їхні можливості переховуватися від слідства.
Загалом у межах даного кримінального провадження досліджується причетність вказаних осіб до заволодіння близько 300 га земель орієнтовною вартістю 1,1 млрд грн, акцентував на брифінгу директор ДБР Олексій Сухачов. Нині правоохоронці проводять низку експертиз та інших процесуальних заходів, які мають на меті підтвердити ці завдані державі в результаті оборудок збитки.
Тим часом пресслужба компанії Concorde Capital заявила, що затримання Ігоря Мазепи пов’язане з його публічною позицією щодо посилення тиску з боку правоохоронних органів на власників українського бізнесу. Ще захисники бізнесмена роблять закид, що обшуки в офісі відбувалися без ухвали суду. Останнього правоохоронці не заперечують.18 січня були проведені невідкладні слідчі дії, які застосовують у виняткових випадках. Бо правоохоронці отримали оперативну інформацію про те, що громадянин збирається виїхати за кордон.
Генпрокурор Андрій Костін закликав робити висновки, спираючись на факти, а не на оцінки публічних осіб та емоції. Він сказав: “Перше і найголовніше – країна перебуває у війні. Наша спільна мета – це перемога. І для цього потрібна сильна армія. І основа сильної армії – це сильний тил. Усі ми, без виключення, повинні працювати на зміцнення нашої обороноздатності. Це не завжди означає: працювати безпосередньо на оборонну промисловість чи займатися волонтерством. Це означає, в першу чергу, працювати в будь-якій галузі чесно і сумлінно. Платити податки та дотримуватися закону. Незалежно від сфери діяльності, посади, соціального статусу та статків”.
Про те, що тема протидії корупції дуже часто стає предметом маніпуляцій та інформаційних спекуляцій, зауважив і директор ДБР Олексій Сухачов. Він сказав: “У нас усі говорять про необхідність подолання корупції. Але якщо викривається великий корупційний злочин, багато хто радісно підхоплює волання сторони захисту про політичний тиск чи тиск на бізнес. Тим більше, коли у провадженні фігурує відоме прізвище із значними фінансовими можливостями”.
ЧОМУ РОЗСЛІДУВАННЯ ВЕДЕ ДБР І САМЕ ТЕПЕР
ДБР дане провадження розслідує з січня 2022 року, каже очільник структури Олексій Сухачов. Передали його за фактом заволодіння земель та гідротехнічних споруд на території Київської області, розслідування якого з 2014 року вели інші органами досудового розслідування. Оскільки до схем причетні посадовці Держгеокадастру та інші чиновники, то підключилося Державне бюро розслідувань.
“У чому суть порушення? На території Лебедівської і Хотянівської сільських рад Вишгородського району Київської області розміщена лівобережна захисна гребля каскаду Київських ГЕС та ГАЕС "ПАТ "Укргідроенерго", протяжністю понад 65 км (площею 3 тис. га), яка є гідротехнічною спорудою, належити до об'єкта державної власності, який перебуває у віданні Міністерства економіки. Будь-яке житлове будівництво на дамбі заборонене згідно з законом”, – пояснив Олексій Сухачов.
Акцентував, що забудова на цій ділянці може призвести до техногенної катастрофи. Потенційно від неї могли постраждати не лише місцеві мешканці, а зокрема і кияни.
“Підкреслюю, на землях, про які йде мова, можна вести господарську діяльність або використовувати їх для обстеження гідротехнічних споруд. Однак вести масштабну забудову – заборонено. Оскільки це створює ускладнення для працівників ДСНС та ГЕС, але й підвищує ризики техногенної катастрофи”, – сказав директор ДБР.
Нагадав, що земля розташована у мальовничому місці, недалеко від мегаполіса. Тому є досить привабливою для людей і забудовників. Тому на цій території протягом останніх 10 років почали зростати елітні котеджні містечка.
Слідчі Бюро включилися в роботу з 2022 року. “Провели великий об’єм слідчих дій, необхідних експертиз, які дали змогу довести причетність до цієї оборудки не лише місцевих чиновників, а й посадовців Держгеокадастру Київщини та відомих бізнесменів-забудовників. На даний час документально підтверджена незаконна забудова та приватизація понад 7 га. Але робота не зупиняється ні на хвилину. І на даний час вживаються заходи щодо доведення причетності вказаних осіб до заволодіння близько 300 га землі орієнтовною вартістю 1,1 млрд грн”, – повідомив Олексій Сухачов.
На тепер встановлено 12 осіб, причетних до оборудки. Але це далеко не весь список. “Серед тих, хто отримав підозри – три відомі бізнесмени, які поділили між собою територію, домовились з усіма, хто приймав потрібні для них рішення, та почали втілювати свої обороти”, – уточнив директор ДБР.
СКЕРОВАНО ДО СУДУ ОБВИНУВАЛЬНІ АКТИ ЩОДО ВОСЬМИ ПОСАДОВЦІВ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ ТРЬОХ ОБЛАСТЕЙ
Боротьба з земельними махінаціями є не точковою, а системною, запевнив під час брифінгу Генеральний прокурор України Андрій Костін. Він констатував, що протягом минулого року прокурори скерували до суду обвинувальні акти щодо восьми колишніх і діючих керівників Держгеокадастру у Вінницькій, Житомирській, Харківській областях.
Окрім цього органи прокуратури виконують конституційну функцію представництва інтересів держави у суді. Повертають державі активи: землю, нерухоме майно, кошти тощо. У 2022 році державі повернено понад 36 тисяч гектарів землі; у 2023 році – понад 62 тисячі гектарів.
“На жаль, у земельній сфері діють чисельні схеми, які використовують майже будь-яке спрощення процедури для незаконного збагачення недоброчесних посадовців або приватних фізичних чи юридичних осіб, – сказав Андрій Костін. – Зокрема, процедури інвентаризації земель деякі ОТГ використовують не для наведення порядку в землеупорядкуванні, а щоб державні землі лісогосподарського призначення або особливо цінні землі Національної академії аграгних наук України обліковували як комунальні. Та в найкоротший термін роздають їх у приватну власність громадян. За день-два ці громадяни продають їх якійсь юридичній особі. І в цієї юрособи через таку оборудку опиняється сотні гектарів державної землі.
На такі або схожі схеми прокурори реагували щодо інших, вкрай важливих для держави категорій земель. Це землі оборони, археології, водного та рекреаційного призначення”.
Андрій Костін описав й іншу схему, яку використовують ділки. Це реєстрація речових прав на землю та майно на підставі підроблених документів. “Попри наявність беззаперечних доказів, що держава жодним чином спірним об’єктом не розпоряджалась, а документи підробні, прокурору необхідно добиватися істини в судах. Таке незаконне відчудження можна здійснити за лічені години, а судовий розгляд може тривати роками”, – каже генпрокурор України.
Ще одна, популярна серед суб’єктів підприємницької діяльності схема: купується або будується так званий об’єкт нерухомості площею кілька квадратних метрів. Після цього отримується земельна ділянка для обслуговування цієї нерухомості подекуди – по 1,5 гектара.
“На жаль, це далеко не вичерпний перелік схем, які використовуються для обкрадання держави та громад, – зауважує Андрій Костін. – Тобто, у кінцевому підсумку, всіх українських громадян. І звісно, що ми свідомі того, що багато з них, окрім кримінального переслідування, вимагають нормативно-правових змін. І ця системна робота також ведеться”.
“Всі рівні перед законом, навіть якщо володіють мільярдними бізнесами та створюють робочі місця. Це не дає права нехтувати правилами та законами, які мають бути однаковими для всіх”, – каже Генпрокурор. Водночас наголошує, що доброчесний бізнес може розраховувати на підтримку держави.
Директор ДБР Олексій Сухачов нагадує, що Україна – правова держава, і кожен має право на захист. “Але не можна підмінювати поняття і прикривати злочини химерними звинуваченнями у переслідуванні бізнесу. Це тим більше небезпечно під час повномасштабної агресії Росії проти України”.
Валентина Самченко, Київ
Фото Руслана Канюки, Володимира Тарасова, графічні матеріали Державного бюро розслідувань.
